У чому полягає принцип вільно вибраної зайнятості? Чим ризикує людина, яка свідомо вибирає незайнятість?

Система соціально-трудових відносин, які утворюють зміст категорії за-

йнятість населення, ґрунтується, по-перше, на принципі виключного права

кожної людини розпоряджатися своїми здібностями до праці. Це право ле-

жить в основі різноманітних рішень людини щодо умов, сфери, видів та

форм зайнятості.

Наймана праця стає однією з рівноправних сфер суспільно корисної дія-

льності (як, наприклад, навчання, виховання дітей, ведення домашнього гос-

подарства, зміцнення здоров’я, громадська і благодійницька діяльність,

спорт та інші не заборонені види діяльності). Другим принципом є відпові-

дальність держави за реалізацію права громадян на працю. Згідно з Законом

України «Про зайнятість населення»1 цей принцип передбачає створення

державою умов для реалізації права громадян на працю, на захист від безро-

біття, на допомогу в працевлаштуванні і матеріальну підтримку в разі втрати

роботи згідно з Конституцією України.

З огляду на принцип добровільності праці повна зайнятість у ринковій

економіці означає не максимально можливе залучення до роботи працездат-

ного населення, як це було за соціалізму, а достатність робочих місць для

всіх, хто добровільно бажає працювати. Повна зайнятість передбачає достат-

ність робочих місць для забезпечення оплачуваною роботою всіх, хто бажає

працювати. Тому повна зайнятість є запорукою соціального захисту праців-

ників і основою ефективного використання трудового потенціалу суспільст-

ва. Пропонування праці в разі повної зайнятості покривається попитом на неї

за умови певного рівня реальної заробітної плати. Проте повна зайнятість не

гарантує якості використання людських ресурсів, а її забезпечення пов’язано

з екстенсивними факторами. Така зайнятість можлива і за деякого відхилен-

ня наявних робочих місць від статусу економічно доцільних, їх невідповід-

ності професійно-кваліфікаційному складу та освітньому рівню працівників.

У даній ситуації і працівники, і держава можуть зазнавати економічних і со-

ціальних втрат. Досвід зарубіжних країн показує, що висока ефективність

національної економіки можлива за наявності певного резерву незайнятого

населення.

Чому підлітки та молодь часто потрапляють до соціально вразливих груп на ринку праці?

Існує підхід, згідно з яким вигідніше платити більше високопродуктивним працівникам, ніж утримувати більшу чисельність працівників за меншої ціни праці. Висловіть свою позицію з цього приводу.

Існує пряма залежність між розміром допомоги з безробіття та його тривалістю. Які висновки можна зробити з цього? Аргументуючи відповідь, ураховуйте соціальні наслідки безробіття.

Отже, обмеження та мінімізація безробіття є вкрай важливим напрямом соці-

ально-економічної політики держави, запорукою її національної безпеки. Для того щоб збільшити ефективність пошуку роботи та компенсувати витрати, пов’язані з безробіттям, у більшості країн передбачені спеціальні програми, які надають інформаційну, фінансову та іншу підтримку безробітним. Витрати на це для держави можуть бути істотними, утім за умов успішної політики зайнятості кінцевий виграш може бути більшим: людські ресурси використовуватимуться раціональніше, працівники будуть більш задоволеними своєю роботою і не намагатимуться її змінити, а роботодавці одержать більше прибутків завдяки зростанню продуктивності праці. Разом з тим нераціонально побудована, надто щедра система підтримки безробітних може зменшити їхню заінтересованість у активному пошуку роботи, подовжуючи тим самим періоди перебування в непродуктивному стані незайнятості.