Яке з тверджень щодо антисубсидійного регулювання ЄС є НЕВІРНИМ?

Основне призначення антисубсидійного регулювання в тому, що воно спрямовуються на усунення несправедливої, з погляду світової торгівлі, практики прямого або непрямого субсидування виробництва, експорту або транспортування продуктів з третіх країн, при якому потрапляння таких продуктів у вільний обіг у ЄС зумовлює збитки (загрозу) внутрішнім виробникам Співтовариства

Завдання органів та інституцій ЄС полягає у виявленні факту субсидування певного виробництва у країні-експортері. Вирішення даного питання включає дві основні операції: ідентифікація субсидії і розрахунок розміру субсидії.

Для ідентифікації субсидій, що підлягають компенсації, потрібне виконання чотирьох умов. По-перше, необхідна наявність якої-небудь державної допомоги або цінової підтримки в значенні ст. XVI ГАТТ. По-друге, субсидія повинна мати специфічний характер. По-третє, не повинно бути підстав, що виключають застосування захисних заходів. І, по-четверте, субсидія повинна надавати переваги її одержувачу.

Субсидуванням вважається надання державними органами країни-експортера або країни походження фінансової допомоги виробнику (експортеру) товару. Під державними органами розуміються будь-які органи державної влади на території країни походження або країни-експортера.

Регламент 2026/97 наводить список дій, які трактуються як фінансова допомога: Регламент 2026/97 також містить визначення субсидії, що не компенсується. Субсидія не підлягає компенсації, якщо вона: а) відноситься до необмеженого кола виробників; б) відноситься до науково-дослідної та дослідницько-конструкторської діяльності; в) надана слаборозвинутим регіонам; г) надана з метою охорони навколишнього середовища.

Розмір субсидії, що компенсується, обчислюється на основі розміру тієї вигоди, яку отримує одержувач субсидії. При визначенні розміру субсидії застосовуються встановлені і однакові для усіх правила

73. запобіжні заходи[12], які являють собою тимчасові засоби обмеження імпорту, що приймаються з метою запобігти руйнуванню (не допустити загрози руйнування) певних секторів виробництва

74.Види продукції, що найчастіше обкладається захисним (антидемпінговим) митом: сталь та вироби з неї, продукція хімічної промисловості, текстильні вироби, продукція приладобудування, електроніка

75. Серед основних зовнішньоторговельних засобів захисту найчастіше застосовуються антидемпінгові -85%

76. Реалізація ЗСП проявляється у наданні пільгових ставок митних зборів або звільненні від митних зборів при ввезенні у Співтовариство промислової і деякої сільськогосподарської продукції, що експортується країнами, що розвиваються (країни-бенефіціари).

77. Відповідно до загальних преференцій Регламенту товари, що не відносяться до категорії чутливих, імпортуються до ЄС з країн-бенефіціарів ЗСП без стягування митних зборів. Виняток становлять деякі сільськогосподарські товари. Товари, що відносяться до текстильних виробів та одягу, отримують на 20% знижені ставки імпортних мит Єдиного митного тарифу. Іншим “чутливим товарам” надається знижка митного збору на 3,5%. Специфічні митні тарифи знижуються на 30%. Якщо на певні категорії чутливих товарів передбачені обидва види митних зборів, то знижки надаються лише на адвалорні мита. Сільськогосподарська продукція залишається предметом особливого моніторингу і регулювання.

78.країн,що розвиваються та мало розвинутих

79. Регламент передбачає три методи розподілу квот: метод традиційного розподілу полягає в тому, що квоти на імпорт або експорт товарів в пріоритетному порядку розподіляються між так званими “традиційними” імпортерами (експортерами)., метод розподілу в порядку надходження заяв полягає в тому, що квоти на імпорт або експорт товарів в пріоритетному порядку розподіляються між так званими “традиційними” імпортерами (експортерами). і пропорційний метод- уповноважені органи держав-членів інформують Комісію про кількість поданих заяв і про кількості товару, на які здійснений запит, і Комісія на основі цієї інформації розподіляє квоти пропорційно поданим заявам.

80. Засоби захисту від торговельних бар’єрів передбачають вживання захисних заходів у відповідь на прийняті третіми державами заходи, що обмежують експорт з ЄС і призводять до нанесення збитку європейським товаровиробникам або інших несприятливих наслідків з погляду міжнародної торгівлі

81. Технічні бар’єри у торгівлі також можуть створювати перешкоди для експортерів продукції, збільшуючи вартість експортної продукції. Це відбувається шляхом встановлення країною-імпортером певних вимог до цього товару, яким він повинен відповідати для його допуску на ринок країни-імпортера

82.СЄ-це транснаціональний знак відповідності і якості товару в ЄС

83.сільськогосподарська

84. Відповідно до укладених Співтовариством двосторонніх угод передбачається створення зон вільної торгівлі між ЄС і Албанією, Македонією, Хорватією, Південноафриканською республікою (ПАР), Чилі, MAGHREB, MASHREK, Мексика,Ізраїль,,Єгипет,Ліван

85Швеція,Великобританія,Данія не є членами митного союзу

86. Угода про ЄЕП (далі у параграфі – Угода) об’єднує Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн з Європейським Союзом

87.Характерними ознаками зони вільної торгівлі є усунення будь яких митних барєрів між країнами-члеми,але зберігається право за кожною країною самостійно встановлювати зовнішні тарифи по відношенню до третіх країн.

88.процес знаходиться на стадії проведення переговорів для підписання Угоди про асоціацією між Україною та ЄС

89. До потенційних переваг створення поглибленої зони вільної торгівлі України та ЄС належать:

· сприяння подоланню наслідків фінансово-економічної кризи (через пожвавлення експортної діяльності, припливу інвестиційних ресурсів, використання європейського досвіду антикризових програм і (можливо) кредитів ЄС);

· надання додаткового прискорення темпам зростання ВВП;поліпшення структури експорту і сальдо платіжного балансу України;

· покращення розвитку експортоорієнтованих галузей (чорної металургії, хімічної промисловості, сільського господарства), а також лісового господарства, рибної і легкої промисловості та більшості галузей послуг;

· зростання надходжень іноземних інвестицій;

· одержання доступу до передових високих технологій;

· поліпшення доступу до якісніших і дешевших товарів і послуг;

· покращення рівня енергетичної безпеки і зменшення енергозалежності України (зокрема, через встановлення економічно обґрунтованих цін на імпортований природний газ і на транзит енергоресурсів через територію України, а також на зберігання природного газу в українських підземних газосховищах);

· прискорення зростання добробуту населення.

До ризиків створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС належать:

– посилення конкуренції з підприємствами ЄС на внутрішньому ринку України;

– банкрутство неконкурентоспроможних підприємств;

– збільшення витрат українських підприємств на адаптацію до стандартів і норм ЄС (стандартів продовольчої безпеки, директиви REACH[1], тощо);

– збільшення витрат на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС;

– закріплення переважання сировинної та низькотехнологічної продукції в структурі товарного експорту України;

– зростання від’ємного сальдо в торгівлі між Україною та ЄС.

[1] Офіційний web-портал Європейського Союзу - http://europa.eu/scadplus/leg/en/s05020.htm

[5] Web-портал ЄС: http://europa.eu.int/comm/trade

[6] Council Regulation (EEC) 2913/92 establishing the Community Customs Code [OJ 1992 L 302/1]. Наявний на web-порталі законодавства ЄС - http://eur-lex.europa.eu/ - за вказаними реквізитами.

[7] Ст. 20 п. 3 Митного кодексу ЄС.

[8] Єдина загальноприйнята ставка митного тарифу Співтовариства.

[9] Особливі знижені ставки митних зборів для окремих країн (груп країн), які розраховуються у прив’язці до нормальних мит Єдиного митного тарифу. Більш детально про преференційні мита йдеться у параграфі 3.3.4.

[10] Більш детально питання застосування антидемпінгового, компенсаційних та репресивних мит обговорюються у параграфах 3.3.3 та 3.3.6.

[11] Рішення Суду ЄС у справі 157/87, Electroimpex v Council [1990] ECRI-3021.

[12] Англійською: “Safeguard measures”.