Семінар 5. Цивілізаційний вимір модернізації

1. Цивілізаційний розвиток і процеси модернізації на Сході:

а) Основні характеристики процесу модернізації.

б) Модернізація і вестернізація: проблема співвідношення традиції і сучасності в процесі модернізації.

в) Держава і економіка на Сході в епоху модернізації.

г) Держава і суспільство на Сході в епоху модернізації.

д) Релігійно-цивілізаційний фундамент як фактор вибору шляху розвитку країн Сходу.

2. Цивілізаційний вимір модернізації:

а) Реформи епохи Мейдзі в Японії: основні результати і цивілізаційні передумови успіху.

б) «Біла революція» Реза-шаха Пехлеві і ісламська революція в Ірані як реакція на вестернізований сценарій модернізації.

в) Модернізаційна програма Ден Сяопіна в Китаї: основні результати і цивілізаційні передумови успіху.

г) Особливості модернізації Туреччини за проектом Кемаля Ататюрка.

Література:

1. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Навч. Посібник. – К.: Либідь. – 2000.- 360 с.
2. Головченко В.І. Нова історія Азії та Африки: колоніальний Схід (кінець ХІХ – друга третина ХХ ст.): навчальний посібник для вузів. – Київ: Либідь, 2010.
3. Сергийчук И.Н. Новітня історія країн Азії та Африки (1918-кінець 20 ст.). – Суми: ВТД "Университетська книга", 2002.
4. Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів. – Львів: "Афіша", 2003
5. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / Сост.Б.С. Ерасов. — М.: Аспект_Пресс, 1999.
6. Васильев Л.С. История Востока: Т. 2. – М., 1998.
7. Кузык Б.Н., Яковец Ю.В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. В 2-х т. — М.: ИНЭС, 2006.
8. Иранская революция 1978—79 г.г.: причины и уроки.- М., 1989.
9. Дорошенко Е.А. Шиитское духовенство в современном Иране.- М., 1985.
10. Дорошенко Е.А. Принцип «велайат-е-факих» и система власти// Восток. - № 4. – 1996. - С. 73-85.
11. История Японии. Т. 2. — М., 1998.
12. Павленко Ю. В. История мировой цивилизации. Философский анализ. – К.: Феникс, 2002. – 760 с.

Семінар 6-7. Проблема взаємодії цивілізацій на сучасному етапі (4 год.)

1. Формування глобальної цивілізаційної суперсистеми, її лідери і аутсайдери.
2. Масова культура, ЗМІ, „інформаційне суспільство” як фактори глобальної уніфікації.
3. Культурні запозичення у взаємовідносинах цивілізацій. „Західна” („американська”) культурна експансія, її небезпека та реакція Сходу.
4. Теорія „зіткнення цивілізацій” С. Хантінгтона: за і проти.
5. Світ-системна теорія І. Валлерстайна: за і проти.
6. Глобальні проблеми сучасності. Екологічна криза та концепція «сталого розвитку».
7. Україна в системі цивілізацій.

Література:

1. Кримський С.Б., Павленко Ю.В. Цивілізаційний розвиток людства. – К., 2007
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М., 1999.
3. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и ее геостратегические императивы. – М., 1999.
4. Васильев Л.С. История Востока т. 2. – М., 1998.
5. Гаджиев К.С. Конец европоцентричного мира и новая конфигурация геополитических сил. – М., 1993.
6. Глобалізаційні трансформації і стратегії розвитку. – К., 1998.
7. Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.
8. Иноземцев В.Л. Догоняющее развитие: великая иллюзия ХХ века. – М., 2000.
9. Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия.- М., 1998.
10. Кризис современной цивилизации. Выбор пути. – М., 1992.
11. Кульпин Э.С. Бифуркация Запад-Восток. – М., 1996.
12. Павленко Ю.В. История мировой цивилизации. – К., 2002.
13. Павленко Ю.В.Історія світової цивілізації. – К., 2000.
14. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. – С. –П., 2001.
15. Дилигенский Г. Глобализация в человеческом измерении // Мировая экономика и международные отношения. –2002. –№ 7. – С. 4–16.
16. Рашковский Е., Хорос В. Мировые цивилизации и современность // Мировая экономика и международные отношения. –2001. – № 12. – С. 33–41; 2002. – № 1. – С. 14–19.
17. Мирский Г. Исламская цивилизация в глобализирующемся мире // Мировая экономика и международные отношения. –2004. – № 6. – С. 29–37.
18. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. – М.: Наука, 1999.
19. Яковец Ю.В. Эпохальные инновации XXI века. – М.: Экономика, 2004.
20. МакНил У. Восхождение Запада. История человеческого общества. – Киев: Ника_Центр; М.: Старклайт, 2004.
21. Осипов Г.В., Кузык Б.Н., Яковец Ю.В. Перспективы социокультурной динамики и партнерства цивилизаций. — М.: ИНЭС, 2007.
22. Преодолевая барьеры. Диалог между цивилизациями / Под ред. С.П. Капицы. – М.: Логос, 2002.
23. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М.: 2005.
24. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций /2-е изд. – М.: Экономика, 2003.
25. Негодаева И.А. Информатизация культуры. // Электронная библиотека социологического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова. //Електронний ресурс: http://lib.socio.msu.ru/l/library?

Семінар 8-9. Сучасний світ і перспективи розвитку глобальної цивілізації у ХХІ ст. (4 год.)

1. Основні соціально-демографічні характеристики людства на межі ХХ – ХХІ ст.

а) Демографічна ситуація на планеті.

б) Тенденції розвитку ринку праці у ХХ - на початку ХХІ ст.

в) Варіанти розв’язання соціальних проблем.

2. Становлення глобальної громадянської спільноти та її інститутів.

3. Занепад релігійності та проблема моралі. Місце релігії у системі духовних цінностей сучасних цивілізацій. Проблема універсальних духовних цінностей.

4. Зміна ролі національної держави у глобалізованому світі.

5. Прискорення темпів науково-технічного прогресу на сучасному етапі: результати і прогнози.

6. Зростання ролі освіти: національні і особистісні аспекти.

7. Феномен війни: історична динаміка і сучасний стан. Тероризм в сучасних політичних процесах світового розвитку.

8. Перспективи розвитку постіндустріального суспільства.

Література:

1. Васильев Л.С. История Востока: Т. 2. – М., 1998.
2. Ю. В. Павленко. История мировой цивилизации. Философский анализ. – К.: Феникс, 2002. – 760 с.
3. Капица С. Сколько людей жило, живет и будет жить на Земле. Очерк теории роста человечества. — М., 1999 // Електронний ресурс: http://www.klex.ru/7zi
4. Модернизация и национальная культура. – М., 1995.
5. Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия. – М., 1998.
6. Асиметрія міжнародних відносин /Субтельний О.М. (ред.) – К., 2005.
7. Бжезінський З. Велика Шахівниця. Американська першість та її стратегічні

імперативи / Пер. з англ. – Львів – Івано-Франківськ, 2000.

1. Буртяк Г. Я. Міжнародна політика та міжнародні відносини в сучасному світі:

Навч. посіб. для студ. – Вінниця, 2001.

1. Василенко И. А. Геополитика современного мира: учеб. пособие для студ. вузов. – М., 2007.
2. Горбач О.Н. Доктрини зовнішньої політики: історія та сучасний розвиток. – Львів, 2005.
3. Дугин А. Г. Геополитика постмодерна: времена новых империй: очерки

геополитики XXI века. – СПб., 2007.

1. Малаян Р. Международные организации в формирующемся миропорядке//Космополис 2008, № 1. Режим доступу: http://cosmopolis.mgimo.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=171&I

temid=29

1. Арон Р. Мир и война между народами / Пер. с англ. – М., 2000.
2. Бухарин С. Н., Цыганов В. В. Методы и технологии информационных войн. –

М., 2007.

1. Панарин И. Н., Панарина Л. Г. Информационная война и мир. – М., 2003.
2. Панарин И. Н. Информационная война и геополитика. – М., 2006.
3. Торопцев А. Мировая история войн. Энциклопедия. – М., 2003.
4. Голобуцкий А. П., Шевчук О. Б. Судный век: Информатизация, глобализация,

терроризм и ближайшее будущее человечества. – К., 2004.

1. Еляков А. Компьютерный терроризм //Мировая экономика и международные

отношения 2008, № 10.

1. Носенко В. Долгая война с террором //Мировая экономика и международные

отношения 2010, № 4.

1. Ожиганов Э. Н. Профиль терроризма: природа, цель и мотивации

//Социологические исследования 2006, № 2.

1. Оліфіренко М. Новітні інформаційні технології як інструмент міжнародного

тероризму. – К., 2004.

1. Степанова Е. Терроризм: проблемы определения и функционально-

идеологическая типология //Мировая экономика и международные отношения

2010, № 7.

1. Хоффман Б. Терроризм – взгляд изнутри. – М., 2003.
2. Цыганов В. Медиа-терроризм. Терроризм и средства массовой информации. – К., 2004.