Страхування в сільському господарстві
Сільськогосподарське виробництво - одна з важливих галузей економіки кожної держави. У перехідний період до ринку виробництво вітчизняної продукції сільського господарства різко зменшилося. Скоротилися посівні площі ряду зернових культур, а також поголів'я худоби.
Серед причин цього - невідповідність цінових пропорцій: високі ціни на промислову продукцію (електроенергію, паливно-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку та запчастини до неї, добрива) і у кілька разів нижчі ціни на сільськогосподарську. Не менш важливою причиною була відміна з 1 січня 1991 р. державного обов'язкового страхування майна, врожаю сільськогосподарських культур і тварин у колгоспах і радгоспах.
Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень (страхування врожаю)є винятково важливим для сільських товаровиробників, оскільки дозволяє хоча б частково зменшити збитки за рахунок відшкодування.
Страхування врожаю має свої особливості порівняно з іншими видами майнового страхування. Воно, як і інші види майнового страхування, здійснюється на підставі договорів майнового страхування, що укладаються страхувальником зі страховиком. Але якщо страхувальниками при обов'язковому страхуванні є державні сільськогосподарські підприємства, то при страхуванні, яке здійснюється в добровільній формі, страхувальниками можуть бути:
· колективні підприємства, акціонерні, кооперативні та інші виробничі формування в аграрній сфері (на базі реформованих державних і колективних сільськогосподарських підприємств),
· фермерські господарства,
· орендарі.
Урожай може бути застрахований за договором страхування на користь особи, яка зацікавлена в його збереженні.
Обов'язки страховика та страхувальника визначаються Правилами страхування врожаю, після ознайомлення з якими підписується договір.
Термін дії договору страхування обумовлений тривалістю вирощування культур від моменту посіву до отримання врожаю.
Несприятливі природнокліматичні умови встановлюються не одночасно на всій території країни. Через непередбачені зміни погодних умов в окремі роки в господарствах мають місце великі коливання розміру врожаю.
Страхування може здійснюватися комплексно від усіх страхових випадків або від окремих ризиків: посухи, градобою, зливи та бурі, вимерзання та приморозків, випрівання та вимокання. При комплексному страхуванні встановлюється єдиний страховий тариф.
Зверніть увагу !
Для страхувальників економічно більш доцільним є страхування врожаю від окремих ризиків із застосуванням відповідно більш низьких тарифних ставок.
Наприклад, у районах із найбільшою ймовірністю градобою страхувальникам варто укладати договори страхування посівів від граду, у посушливих районах - від посухи і т.п.
Страхування може здійснюватися від загибелі або ушкодження через припинення подачі електроенергії, викликаного стихійними лихами, аваріями та пожежами.
Ушкодження посівів сільськогосподарських культур та ймовірний збиток, що виник внаслідок страхових подій, може бути остаточно встановлений тільки після збирання й оприходування врожаю.
У договорі страхування врожаю записується страхова сума, для визначення якої обчислюється вартість урожаю, виходячи із середньої врожайності за останні п'ять років на 1 га у сільгосппідприємствах району і сформованої на ринку ціни реалізації продукції в розрахунку на всю площу посіву поточного року в господарстві.
Урожай, як правило, страхується в розмірі не більш 70% його розрахованої вартості. Розмір франшизи може коливатися від 10 до 30%. Посіви сільськогосподарських культур вважаються застрахованими з дня посіву або посадки і до збирання врожаю.
Договір страхування не можеукладатися у випадках зараження багаторічних насаджень карантинними хворобами.
Страхові платежі обчислюються згідно з тарифними ставками і вносяться переважно одноразово (тарифні ставки уточнюються не рідше одного разу на три роки і встановлюються на основі рівня виплат, який склався у минулі 3-5 років за окремими культурами або групами культур).
Для страхувальників можливі пільги: при щорічному безперервному укладенні договорів страхування (за умови неотримання страхового відшкодування) надаються знижки з платежу, починаючи з другого року в розмірі до 10%.
Збиток при страхуванні врожаю визначається як різниця між розміром середньої за 5 попередніх років врожайності і врожайністю поточного року в розрахунку на всю площу культури в господарстві.
Сільські товаровиробники повинні повідомляти страхову організацію про загибель або ушкодження посівів протягом 3 діб.
Виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі Акту про страховий випадок, про який страхувальник зобов'язаний повідомити страховика протягом доби з дня настання страхового випадку.
Страхове відшкодування не виплачується,якщо:
· врожай загинув внаслідок навмисних дій страхувальника;
· збитки є результатом безгосподарності.
Страхова організація має право висувати регресний позов до осіб, які винні у загибелі або пошкодженні застрахованих сільськогосподарських культур і багатолітніх насаджень.
Не менш важливим, ніж страхування врожаю, є страхування тварин, що знаходяться в сільськогосподарських підприємствах. Воно здійснюється тільки у добровільній формі, а об'єктами страхування є: усі сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, коні, вівці, кози, домашня птиця, пушні звірі, кролі, свині, сімї бджіл і т.д..)
Страхування тварин здійснюється на випадок їхньої загибелі (падежу, вимушеного забою або знищення) в результаті стихійних лих, інфекційних захворювань, пожежі. Страхова сума становить, як правило, до 80% балансової вартості тварин, а відшкодування виплачується, як правило, у розмірі 70% від страхової суми. Для правильного визначення розмірів виплат страхового відшкодування у випадку загибелі тварин представникам страхової компанії необхідні знання основ ветеринарно-зоотехнічних правил, системи заходів з годування, утримання та відтворення тварин.
Головним документом, на підставі якого виплачується відшкодування, є акт про загибель тварини із висновком фахівця ветеринарної служби.
Договір страхування тварин укладається на один рік. Ставки страхових платежів залежать від виду тварин, їхнього віку та умов їх утримання.