Той, хто дивився у вічі голодній смерті, переживши тяжке лихоліття, розповідає про ті жахливі часи
Випадки Людоїдства
В Гайсинському, Немирівському районах виявлено випадки канібалізму. В родині вдови Ф.Осадової 10-річний хлопчик зарізав свого однорічного брата і, як мати прийшла, готувався варити м`ясо, складене в горщик. Людоїдство почалося в і інших селах.
Слабкі втрачали розум, психічну рівновагу. Селянин-одноосібник Конон Коцюба, який мешкає у с. Конячин Латинського району, „ на грунті голоду вирішив умертвити своїх 2-х дітей: дочок 5 і 8 років. З цією метою батько запалив грубу і закрив димохід. Діти почаділи і почали кричати. Батько задушив їх і зізнався у сільраді, а потім покінчив життя самогубством – повісився. Під час обшуку в домі ніяких продуктів не знайшли”.
Із с. Омельтинці Немирівського району, колгоспники Матвій і Палажка Дем`янюки „ ...днів кілька тому назад (це було між 10 і 21 лютого) забили дітей своїх: одній дівчинці 7 років, другій – 9, м`ясо дітей з`їли, частково реалізували на базарі в Ситківцях у вигляді ковбас”. Під час слідства в Дем`янюка знайдено 15 футів дитячого м`яса, кістки і 2 черепи. Міліція не виявила в хаті продуктів харчування. Свій вчинок вони здійснили, як видно з пояснення, тільки тому, що були голодними. Взимку випадки людоїдства виявлено у с. Манятин Славутського, Іванів Калиновського районів, на залізничній станції Романів та в інших подільських місцевостях.
Із Тростянецького, Жмеринського, Брацлавського, Барського, Калиновського, Піщанського, Копайгородського, Любарського, Латинського – з усіх районів Поділля чувся єдиний стогін. Тисячі голодних дюдей блукали селами й містами, шукали їжу. Все частіше переказували вісті про випадки людоїдства. Так, у с. Пеньківка Латинського району селянин- бідняк зарізав своїх двох дітей. На хуторі Дубина Немирівського району одноосібник забив 7-річну дочку, з`їв її м`ясо разом з другою, 9-річною, а через кілька днів забив і другу дочку, м`ясо якої з`їв вдвох з жінкою.
Док. № 47
З відомостей Гавришівської, Сосонської та Якушинецької сільрад Вінницького району про смертність і факти канібалізму на грунті голоду.
Лютий – серпень 1933 р.
Запис акту про смерть
| № | Прізвище, ім’я, по батькові | Вік | Де жив постійно | Ремесло | Де працював | Де вмер | Помер(ла) | Причина смерті |
| Сташко Василь Дмитрович | 5 років | с.Сосонка | хлібороб | В себе | _ | 28.02.1933р. | від голоду | |
| Копитко Матроха Андріївна | 48 років | с.Сосонка | хлібороб | В себе | _ | 21.03.1933р. | від голоду | |
| Кухар Іван Никифорович | 5 років | С.Хмельове* | хлібороб | Член колгоспу „Ленінський заповіт” | вдома | 28.09.1933р. | Від наглої смерті | |
| Пасека Порфирій Тимкович | 50 років | с.Якушинеці | хлібороб | Член колгоспу „13-річчя Жовтня” | вдома | 5.04.1933р. | Від наглої смерті | |
| Сташко Данило Мартинович | 42 роки | с.Сосонка | хлібороб | Одноосібник | вдома | 09.05.1933р. | від голоду | |
| Романенко Іван Семенович | 48 років | с.Сосонка | хлібороб | Член колгоспу | На дорозі | 23.05.1933р. | від голоду | |
| Пукас Марко Захарович | 44 роки | Гавришівська с/р | хлібороб | Одноосібник | вдома | 26.05.1933р. | від опуху | |
| Романенко Тодоска Микитівна | 6 років | с.Сосонка | хлібороб | Одноосібник | _ | 11.06.1933р. | Встановлено сільрадою та міліцією, що батько зарізав і з’їв | |
| Романенко Ганна Микитівна | 3 роки | с.Сосонка | хлібороб | Одноосібник | _ | 12.07.1933р. | Зарізав батько для їжі | |
| Захаревич Григорій Тимкович | 7 років | с.Сосонка | хлібороб | Одноосібник | _ | 12.06.1933р. | Зарізано людоїдом | |
| Кравець Петро Васильович | 10 років | с.Лисогора** | хлібороб | Одноосібник | вдома | 06.08.1933р. | від голоду |
*Якушинецької сільради.
**Раніше відносилося до Якушинецької сільради.
Опис опухлих людей.
В одних роздувалися животи, тіло набрякало. Інші були худі, подібні до скелетів. В пухлої людини шкіра набувала темного, землистого відтінку і зморщувалися. ”людина помітно старішає. навіть діти і немовлята мають вигляд стариків. Очі їхні стають величезними, банькатими і нерухомими. Процес дистрофії іноді захоплює всі тканини, особливо рук, ніг, обличчя. Шкіра тріскається, і з`являються гнійні болячки. Втрачається рухова сила і найменший порух спричиняє сильну втому. Життєво важливі функції, такі, як дихання і кровообіг, поглинають саму тканину й альбумін (білкова речовина ), тобто організм з`їдав сам себе. Прискорюються дихання і серцебиття. Зіниці розширюються. Становище стає вже небезпечним, оскільки найменше фізичне напруження може призвести до зупинки серця. Часто це відбувається на ходу, під час підіймання по сходах або в спробі побігти. З`являється загальна слабкість. Тепер людина вже не може встати, повернутися на ліжку. В такому напівсвідомому стані голодуючий може протягти майже тиждень, поки не зупиниться серце. Так Роберт Конквест описує зовнішні ознаки голодної людини.
Той, хто дивився у вічі голодній смерті, переживши тяжке лихоліття, розповідає про ті жахливі часи.
Зазвичай респонденти дуже недовірливо, насторожено ставились до пропозиції опитування. Зокрема, деякі відмовились брати участь у таких дослідженнях. Тому матеріал зібрано завдяки моїй бабусі та односельчанам.
А для людей ці спогади були надто важкими, тому, щоб не травмувати їх довгим опитуванням, я приходила до респондентів кілька раз. Наприкінці опитування одна жінка мовила: „ Пиши, пиши найгірше, що можеш уявити, і то буде лиш півправди”. Я намагалася бути максимально точною у передачі свідчень своїх респондентів.