В) автобіографія-документ (за спеціальним призначенням)
Р е к в і з и т и:
1. Назва виду документа.
2. Текст, в якому зазначається:
Ø прізвище, ім’я, по батькові;
Ø дата народження;
Ø місце народження;
Ø відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, в яких
довелося навчатися);
Ø відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності
назви місць роботи й посад);
Ø короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).
3. Дата написання.
4. Підпис.
Документ пишеться власною рукою на чистому паперовому аркуші. Іноді
підприємство чи установа, яка приймає осіб на роботу або навчання, укладає
спеціальний бланк. Характер тексту автобіографії розповідний, виклад відомос-
тей – за хронологією. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.
Основна вимога до такого документа – досягти вичерпності потрібних відо-
мостей і лаконізму викладу.
Автобіографія зберігається в особовій справі.
Характеристика – це документ, в якому в офіційній формі висловлено гро-
мадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його ви-могу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.
Характеристика пред’являється при вступі до середніх і вищих навчальних
закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на ро-боту за конкурсом до науково-дослідних інститутів тощо.
Р е к в і з и т и:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика;
рік або повна дата народження; посада; якщо треба – місце проживання).
3. Текст, який містить такі відомості:
Ø трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);
Ø ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються
найбільш значущі досягнення, заохочення та покарання);
Ø моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу);
Ø висновки;
Ø призначення характеристики (при потребі).
4. Дата складання.
5. Підпис керівника установи (при потребі – інших відповідальних осіб).
6. Печатка.
Характеристика оформляється на стандартному аркуші паперу у двох при-
мірниках: перший видають особі, а другий (копію) підшивають до особової спра-ви. Текст характеристики викладається від 3-ї особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.
Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі (службові), характеристики-відгуки, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.
Правильно складена характеристика об’єднує чотири частини, логічно по-в’язаних між собою.
Перша частина — анкетні дані, що йдуть за назвою документа, де зазнача-ється звання, прізвище, ім’я по батькові (у родовому відмінку), рік народження, посада, національність, освіта, служба в органах, які прийнято писати у стовпчик від середини — праворуч.
Друга частина — дані про трудову діяльність (для курсантів — зазначають з якого часу навчаються, за якою спеціальністю, відомості про навчання), (для пра-цівників — з якого часу працюють в органах, відомості про переміщення по служ-бі, рівень професійної майстерності).
Третя частина — власне характеристика, де розглядається ставлення до ро-боти, підвищення професійного рівня, участь у громадському житті колективу, сто-сунки у трудовому колективі, з товаришами по службі, громадянами, заохочення (стягнення), відомості про урядові нагороди, участь у заходах тощо).
Четверта частина — висновки та призначення характеристики.
Якщо характеристика складається на особу, яка звільнилася з роботи, то текст викладається в минулому часі, а якщо в момент складання характеристики робітник навчається чи працівник працює — то в теперішньому часі.
Як правило, характеристику підписують керівник установи чи керівник структурного підрозділу, на підпис якого ставиться гербова печатка.