Характеристика причин та передумови розвитку зовнішньоекономічної діяльності

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ— діяльність суб'єктів гос­подарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарсь-кої діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на митній території України, так і за її межами.

Серед процесів, які визначають особливості розвитку сучасно­го світу провідним є процес інтернаціоналізації господарського життя. Його суть полягає в тому, що національні економічні сис­теми можуть ефективно розвиватися лише за умови їх міжнарод­ної взаємодії та переплетіння. Тому нині важко назвати країну, яка б не була суб'єктом міжнародних економічних відносин і не зазнавала впливу зовнішнього (міжнародного) середовища.

Якщо розглядати економіку країни з точки зору функціональ­ної орієнтації, то вона складається з двох секторів: внутрішньої і а зовнішньої економіки. Призначення внутрішньої економіки — задоволення потреб споживачів за рахунок внутрішнього вироб­ництва, зовнішньої-— вихід на міжнародні ринки товарів, послуг га факторів виробництва з метою підвищення загальноекономіч­ного добробуту країни. Таким чином, основний критерій виді-исння цих двох секторів — наявність економічних зв'язків між і псподарськими одиницями, які репрезентують різні країни.

Виходячи з цього, можна дати визначення зовнішньоекономі­чних зв'язків як комплексної системи різнобічних форм міжна­родного співробітництва держав та їх суб'єктів у різних галузях економіки.

В історичному аспекті зовнішньоекономічні зв'язки є продуктом цивілізації, оскільки виникають з появою держави і еволюціонують водночас з її розвитком. В економічному аспекті зовнішні економічні зв'язки — це операції, пов'язані з обігом товарів, послуг, грошових коштів і капіталу між різними економічними і валютними зонами.

Серед основних причин, які стимулюють розвиток зовнішньо­економічних зв'язків, слід виділити такі: нерівномірність еконо­мічного розвитку різних країн світу; відмінності в сировинних ресурсах; відмінності в людських ресурсах; нерівномірність роз­міщення фінансових ресурсів; характер політичних відносин; рі­зний рівень науково-технічного розвитку; специфіка географіч­ного положення, природних і кліматичних умов.

Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу. Кожна держава проводить власну економічну політику, що базу­ється на певному розвитку промисловості, сільського господарс­тва, транспорту, сфери обслуговування та інших галузей еконо­мічної системи, спеціалізуючись при цьому в тих сферах економіки, які дозволяють мати значні переваги.

Відмінності в сировинних ресурсах. Більшість країн світу, ма­ючи обмежену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок, не в змозі виробляти з достатньою ефективністю товари, які необхідні для внутрішніх потреб. Для таких країн зовнішньоекономічні зв'язки є способом отримання необхідних товарів. Країни з вели­ким сировинним потенціалом базують свої економічні системи на основі реалізації експорту потенціалу.

Відмінності в людських ресурсах. Щорічно в результаті пошуку роботи у світі переміщується більше двадцяти п'яти мільйонів чоло­вік із країн, що мають надлишок трудових ресурсів: Індія, Китай, Бангладеш, Пакистан, Нігерія. В основному цей потік направлений у регіони, які потребують додаткового притоку робочої сили: Західна Європа, США, Близький Схід. Тому даний процес носить об'єктив­ний характер і сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв'язків.

Нерівномірність розміщення фінансових ресурсів. Однією з зако­номірностей розвитку економічних міжнародних відносин є функці­онування світового інвестиційного ринку. В 1990-х роках у світі ста­лося значне підвищення рівня прямих іноземних інвестицій, які сягнули близько 300 млрд дол. США щорічного інвестиційного по­току.

Характер політичних відносин. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків стимулює пошук оптамальних форм розв'язання супереч­ностей між країнами. При цьому вони дозволяють погасити полі­тичну конфронтацію, яка зазвичай призводить до негативних нас­лідків (розрив економічних відносин, економічна і політична блокада, війна і т.ін.). У свою чергу, політична стабільність створює сприятливі умови для розвитку міжнародних економічних відносин.

Різний рівень науково-технічного розвитку. За посередництва зовнішньоекономічних зв'язків країни вирішують проблеми не тільки модернізації процесу виробництва, а й завдання диверси­фікації товарної номенклатури (асортименту), отримання нових технологій, ноу-хау. Обмін між країнами студентами, науковими співробітниками, спеціалістами дозволяє підтримувати високий інтелектуальний і технологічний рівень у країні, стимулює роз­виток наукоємних виробництв, допомагає реалізувати інтелекту­альний потенціал країни на світовому ринку.

Специфіка географічного положення, природних і кліматич­них умов. Реалізація економічного потенціалу країни на світово­му ринку можлива не тільки завдяки різному рівню виробничих умов країн, а й особливостям природно-географічного положен­ня. Завдяки зовнішньоекономічним зв'язкам країни реалізують свій потенціал у туристичному, рекреаційному напрямках, що дозволяє їм отримати значні валютні надходження (Швейцарія, Італія, Єгипет, Франція, Угорщина). Вигідне географічне поло­ження країни дає можливість їй отримувати кошти від транзиту вантажів через її територію (Польща, країни Прибалтики).