Нормативи витрат на утримання та експлуатацію

МАШИН І ОБЛАДНАННЯ

На багатьох підприємствах різних сфер діяльності вагома частина виробничих витрат пов'язана з витратами па утримання і експлуатацію машин та обладнання (УЕМО). Саме така ситуація насамперед має місце в машино- і приладобудуванні. Велика питома вага цих витрат у собівартості продукції та складний (комплексний) характер обумовлюють необхідність виділення обліку і нарахування цих витрат в окрему підсистему загальної системи обліку і нарахування виробничих витрат.

Метою виконання розділу є розробка річного кошториси витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання цеху-виробника приладу та обгрунтування методу і нормати­ву переносу цих витрат на собівартість продукції. Кошторис розробляється за фор­мою табл.11, виходячи з планових нормативів діяльності цеху на рік початку ви­робництва нового приладу (табл. 3).

Таблиця 11

Кошторис річних витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання цеху

Елементи витрат	Позна­чення	Сума, тис.грн.
1 Оплата праці робітників	Фо.р
2. Нарахування на заробітну плату
3. Амортизація	Аоб + Ав.ос
4. Електроенергія технологічна	Етех
5. Ремонт і технічне обслуговування	Роб + Рв.ос
6. Зношування малоцінного і швидкозношуваного інструменту та виробничого оснащення	Зв.ос
7. Послуги інших підрозділів і організацій	Поб
8. Інші витрати
Разом річних витрат	Воб. р

При розробці кошторису з таблиці 3 беруться всі ті показники, які стосуються витрат на утримання та експлуатацію машин, обладнання та виробничого оснащення. Нарахування на соціальні заходи здійснюється згідно з нормативами, які діють на час виконання розрахунків. Інші витрати (резерв коштів), згідно з прак­тикою виробничої діяльності, беруться в розмірі 2-3 відсотків від суми попе­редніх позицій кошторису.

На собівартість продукції цеху-виробника приладу ці витрати переносяться непрямим методом – за допомогою спеціального нормативу переносу витрат пропорційно визначеній ознаці, що прямим способом характеризує ту чи іншу продукцію цеху. В якості такої прямої ознаки на практиці найчастіше використовуються або прямі витрати на оплату праці виробничого персоналу в собівартості продукції, або її трудомісткість.

Норматив переносу витрат на УЕМО зазначається, виходячи з річної суми цих витрат (В_об.р) і відповідних річних показників діяльності цеху. Наприклад, якщо береться метод переносу витрат на УЕМО пропорційно оплаті праці виробничого пер­соналу (найчастіше це є основна заробітна плата виробничого персоналу), то норматив витрат складатиме:

, грн. витрат на УЕМО на 1 грн. оплати персоналу,

де Ф_т.р і Ф_дп — річні фонди тарифної оплати праці та доплат за відпрацьований час виробничого персоналу цеху (табл.3.), т.грн.

Якщо береться метод переносу витрат на УЕМО пропорційно трудомісткості продукції, то

,грн витрат на УЕМО на 1 нормогодину,

де Т_р.п - трудомісткість річної програми цеху, нормогодин.

Визначені нормативи будуть використані при розробці планової калькуляції собівартості виготовлення приладу.