Тема: Оцінка якості взуттєвих товарів
Лабораторна роботи № 6
Мета:вивчення методів кріплення взуття, ознайомлення з дефектами та визначення якості взуттєвих товарів.
Матеріальне забезпечення:нормативно-правові документи, каталоги, альбоми, вимірювальні прилади, лупи, зразки взуття.
Питання для контролю:
1. За якими ознаками поділяється шкіряна сировина?
2. На які прошарки поділяється шкура тварини?
3. Назвати топографічні ділянки шкури та їх призначення при виробництві шкір.
4. Які знаєте показники мікроструктур вичинених шкір? Їх вплив па споживні властивості.
5. Назвати методи кріплення взуття.
6. Привести дефекти взуття?
7. Назвати прийоми визначення якості взуття.
Зміст робот:
1. Ознайомлення з нормативно-технічною документацією.
2. Вивчення дефектів взуттєвих товарів.
3. Вивчення деталей взуття.
4. Вивчення та визначення методів кріплення взуття
5. Прийоми оцінки якості взуття.
6. Визначення естетичних властивостей взуття.
7. Визначення якості взуття.
Методика виконання практичних досліджень
1. Вивчення деталей взуття
2.Вивчення дефектів взуттєвих товарів
Дефекти натуральних шкір поділяють:
Ø За походженням:
- прижиттєві;
- посмертні;
- дефекти, які з’явились під час зберігання консервування сировини;
- виробничі дефекти.
Дефект взуття - пошкодження взуття чи окремих його деталей, яке знижує його якість.
Дефект зовнішнього вигляду взуття – дефект виявляється візуально і погіршує естетичний вигляд.
Функціональний дефект взуття – дефект, що знижує функцій ні та експлуатаційні властивості взуття.
Прихований дефект – дефект, що виявляється в процесі виробництва або експлуатації.
Вимірний дефект – дефект взуття, розмір якого можна визначити із заданою точністю.
Невимірний дефект - дефект взуття, розмір якого не можна визначити із заданою точністю.
Лінійний дефект – дефект взуття, що вимірюється в одиницях довжини.
Площинний дефект – дефект взуття, що вимірюється в одиницях площі.
Крізний дефект – дефект взуття, що характеризується наявністю дірок і прорізів.
Усувний дефект – дефект взуття, усунення якого технічно можливе і економічно доцільне.
Виробничий дефект – дефект, який виникає в процесі виробництва.
Після виробничий дефект – дефект взуття, який утворюється на стадії транспортування, зберігання та реалізації.
До виробничих дефектів відносять:
> неправильно викроєна деталь;
неправильно спущений край деталей;
> деформація країв деталей;
> різна довжина однойменних деталей взуття;
> різна ширина однойменних деталей;
> різна висота однойменних деталей;
> неправильно прикріплена губа;
> невідповідний розмір;
> невідповідна повнота взуття;
> неправильно прикріплена
основна устілка;
> неправильно вклеєний підносок (закаблук);
> пропуск стібка;
> повторний шов;
> звалювання строчки з краю деталі;
> збіг (перетин) суміжних строчок;
> неутягнена строчка;
> вузли при застрочуванні деталей;
> петлі при застрочуванні деталей;
> обриви ниток при зістрочуванні деталей;
> пропуск стібків при зістрочуванні деталей;
> погане з'єднання швів;
> недостатньо розпрасований шов;
> відхилення від осі симетрії;
> вилягання країв підноски (закаблука);
> зморшки всередині взуття;
> зморшки зовнішніх деталей верху;
> неоднакова ширина затяжного круга;
> неправильно розташовані скріпи;
> неправильно поставлений каблук;
> вкорочений рант;
> незакрита порізка;
> неприклеєна підошва;
> неточно прикріплена вкладна устілка (напівустілка, підп'яток);
> неправильне маркування деталей взуття;
> різна товщина однойменних деталей;
> порвана підкладка;
> неправильно скуйовджений затяжний пруг (підошва);
> неприклеєна підкладка;
> вилягання грані устілки (на бічній поверхні);
> неправильно формовані деталі (вузли);
> деформація ранта;
> неправильна перфорація;
> забруднення взуття;
> різниця у відтінках кольору деталей взуття;
> сповзання оздоблювального шару;
> липкість оздоблювального шару;
> матовий колір апретури;
> сліди від очищення плям;
> виступання скріп;
> неправильне оздоблення урізу (сліду) підошви;
> неправильне комплектування напівпар взуття.
> неправильно упаковане взуття.
Післявиробничі дефекти:
Ø взуття нераціональної конструкції;
Ø плями від корозії;
Ø плями від плісняви;
Ø плями жирового походження;
Ø плями від пігментів;
Ø деформація підноска;
Ø пошкодження комахами (гризунами)
Ø відклейка підошви та інші дефекти.
Таблиця 1 – Характеристика дефектів
| Назва дефекту | Характеристика |
| Безличковина | Відсутність лицьового шару на окремих ділянках шкіри внаслідок бактеріального ураження бо механічного пошкодження |
| Шкіроїдина | Діри чи глибокі канали на ділянці сухої шкіри з міздряного боку від ураження личинками жука-шкіроїда |
| Молочні лінії | Неглибокі лінії та складки на лицьовій поверхні опойка, бичина |
| Фістула | Дефекти у вигляді заглиблень, отворів у шкури, переважно у чепраковій частині |
| Воротистість | Дефект у вигляді складок та зморшок на воротку шкури великої рогатої худоби. |
| Маклак | Дефект у вигляді мішкоподібних опуклостей, які не розгладжуються на шкірі у місцях з’єднання стегнових кісток і тазу старих виснажених тварин. |
| Віддушистість | Дефект у вигляді відставання лицьового шару у вигляді зморшок і не зникають після розпрямлення шкіри |
| Мокрець | Короткі волоски на лицьовий поверхні шкіри |
| Садка | Тріщини на шкірі, які виявляються під час випробування |
| Стяжка | Хвилясті складки чи зморшки у вигляді сітки, які маскують природною мереєю. |
| Відминання | Дрібні зморшки, які утворюються під час згинання шкіри лицьовою |
3.Вивчення та визначення методів кріплення взуття
Характеристика методів кріплення деталей низу до заготівки верху приведені у таблиці 2.
Таблиця 2 – Методи кріплення взуття
| Метод кріплення | Описання | Метод кріплення | Описання |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Клейовий |  1 – заготівка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 - підошка | Прошивний |  1 - заготівка; 2 - устілка; З - простилка; 4 - підошва; 5 – затяжний цвях; 6 - шов |
| Литтєвий |  1 - заготівка; 2 - устілка; З - простилка; 4 - підошва; 5 – затяжний цвях | Метод «Парко» |  1 - заготівка; 2 - простилка; З - устілка; 4 - рант; 5 - підошва; 6 - нитковий шов |
| Сандальний |  1 - заготівка; 2 - рант; 3 - підошва; 4 – нитковий шов | Виворотний метод |  1 – заготівка; 2 – підошва; 3 – неточний шов. |
| Допельний |  1 - заготівка; 2 - простилка; З - устілка; 4 - рант; 5 - підошва; 6 - нитковий шов | Цвяховий |  1 - заготівка; 2 - устілка; 3 - простилка; 4 - підошва; 5 – затяжний цвях; 6 – скріплюючий цвях |
| Ранто-прошивний |  1 - заготівка; 2 – підкладка; 3 - устілка; 4 - підошва; 5 - простилка; 6 – рант, 7 – неточний шов | Строчно-рантовий |  1 - заготівка; 2 – підкладка; 3 - устілка; 4 - простилка 5 підошва; 6 – рант, 7,8 неточний шов |
| Строчно-литтєвий |  | 1 – заготовка; 2 – устілка; 3– простилка; 4 - підошва |
4.Прийоми оцінки якості взуття
При органолептичному оцінюванні взуття використовують9 прийомів (рис. 2), їх послідовність дає можливість методично оглянути взуття із усіх боків, визначити наявність дефектів, а саме:
1. Визначення стійкості підносків, парність деталей верху за кольором, розмірами, симетричністю півпар, наявність дефектів тощо.
2. Правильність розташування, якість строчок, формування п'яткової частини взуття, пружність та стійкість задників.
3. Парність взуття за висотою берців, задників, задинок, каблуків, наявність дефектів.
4. Парність за висотою каблуків.
5. Стан оброблення ходової поверхні, чіткість маркування розміру і повноти тощо.
6. Парність за довжиною і шириною підошви, каблука тощо.
7. Щільність кріплення підошви, відсутність скуйовджений затяжного пруга вище грані сліду тощо.
8. Стан взуття зсередини.
9. Стан підкладки, устілки, якість строчки верхнього канта, чіткість маркування.
 |
Вивчають правила сортування взуття. Звертають увагу, що шкіряне взуття не поділяється за сортами. В стандарті вказані недопустимі дефекти, окремі вимоги до повсякденного та модельного взуття.
Рис. 2 Прийоми визначення якості взуття органолептичним методом
Визначення естетичності взуття
У стандартах естетичні властивості оцінюються в балах:
15 балів – силует взуття (модна конструкція, модний фасон носково-пучкової
частини, фасон каблука, конструкція заготовки, підошви, сучасний
характер фурнітури).
17 балів – зовнішній вигляд, оздоблення взуття (якість, колір матеріалу верху, якість
виконання, чіткість маркування підошви).
8 балів – внутрішній вигляд взуття (якість зборки підкладки, відповідність кольору
верху, якість маркування тощо).
При маркування взуттєвих товарів використовують наступні символи та знаки:
 | Підкладка і вкладна устілка |
 | Верх взуття |
 | Підошва |
 | Текстиль |
 | натуральна шкіра |
 | покрита шкіра |
 | інші матріали |
Оцінити естетичні властивості взуття та провести оцінку якості взуття відповідно з вимогами стандартів. Результати проведених досліджень оформити у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3 - Визначення оцінки якості взуття
| Найменування виробу | Призначення | Сезон носки | Метод кріплення | Фурнітура | Бали за естетичними властивостями |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
продовження таблиці 3
| Найменування показників | Вимоги ГОСТ | Результати оцінки | Відповідність |
| 7 | 8 | 9 | 10 |
За результатами оцінки якості оформити висновок.
Питання для самоконтролю:
1. Як класифікують взуттєві товари.
2. Яку сировину використовують для виготовлення взуттєвих товарів.
3. Які чинники формують якість взуттєвих товарів.
4. За якими ознаками сортують модельне взуття?
5. Які дефекти взуття ви знаєте?
Література:
1. ГОСТ 23251 Обувь. Термины и определения.
2. ГОСТ 23554.0 Экспертные методы оценки качества промышленной продукции. Основные положения.
3. ГОСТ 23554.1 Экспертные методы оценки качества промышленной продукции. Организация и проведение экспертной оценки качества промышленной продукции.
4. ГОСТ 23554.2 Экспертные методы оценки качества промышленной продукции. Обработка экспертных оценок качества.
5. ГОСТ 28371 Обувь. Определение сортности.
6. ГОСТ 4.12 Обувь. Номенклатура показатели.
7. Алексеев Н.С. и др. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров: Учебное пособие для студентов ВУЗов. - М.: Экономика, 2001, 295с.
8. Байдакова Л.И. Товароведение обувных и пушно-меховых товаров. - М.: Экономика, 1990, 351с.
9. Иванов М.Н. и др.Товароведение обувных товаров.-М.:Экономика, 1990, 363 с.