Особливості оплати праці в рослинницьких і тваринницьких підрозділах
У рослинництві при визначенні фонду оплати праці спочатку встановлюється норма виробництва продукції підрозділу відповідно до конкретних умов з урахуванням досягнутого рівня урожайності за попередні 3-5 років та технології виробництва і ринкового попиту на продукцію.
Тарифний фонд оплати праці визначається за технологічними картами, складеними на кожну культуру (включаючи роботи незавершеного виробництва). При оплаті праці за кінцевий результат фонд поточного авансування не повинен перевищувати суму тарифного фонду оплати праці і надбавок, передбачених колективним договором. У той же час він не може бути меншим 50-60% загальної оплати.
На роботах по захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів тарифні ставки підвищуються на 10% і виплачуються за фактично відпрацьований час на цих роботах. З метою зацікавлення щодо підвищенні кваліфікації трактористам-машиністам присвоюється І, ІІ і ІІІ класи кваліфікація і додатково виплачується надбавка: за І клас – 20%, ІІ клас – 10%. Відповідні надбавки використовують і для працівників, зайнятих на ручних роботах, що мають звання «Майстер рослинництва» і «Майстер зрошення» І і ІІ класу. Поширеним є порядок, за якого розцінки трактористам – машиністам на збиранні урожаю збільшуються до 60%, а всім іншим працівникам – до 15%. Оплату працівників збирально-транспортних комплексів (загонів) на збиранні урожаю проводять залежно від фактичного заробітку трактористів – машиністів, які працюють на збиральних агрегатах (без урахування надбавок за класність). Наприклад, оплату праці водіїв, які обслуговують збиральні агрегати, проводять у розмірі 80% середнього заробітку трактористів – машиністів.
Трактористам – машиністам на практиці використовують і систему надбавок за: а) безперервний стаж роботи за спеціальністю в даному господарстві (наприклад, від 2 до 5 років – 8%, а понад 15 років – 16%); б) економію коштів на ремонт техніки (трактористам – 40%, бригадирам, їх помічникам і майстрам - налагоджувальникам – 10% суми економії коштів, передбачених на ремонт тракторів і сільгоспмашин, за умови виконання ними встановленого обсягу робіт на закріплених машинах), а також за роботу без капітального ремонту протягом усього амортизаційного терміну, за працю на тракторах, що експлуатуються понад амортизаційні строки; в) економію палива і мастильних матеріалів та інші досягнення, що знайшли відображення в Положенні про оплату праці в господарстві.
З метою підвищення матеріальної зацікавленості трактористам – машиністам встановлюють продаж зерна при виконанні завдання по урожайності зернових культур: працюючим на гусеничних тракторах – не менше 1,5 кг, на колесних – не менше 0,75 кг на зароблену гривню.
У тваринництві норми виробництва продукції підрозділу або окремому працівникові встановлюються, виходячи з реальної планової продуктивності худоби чи птиці на рік і прийнятих у господарстві технічно обґрунтованих норм обслуговування поголів’я. А тарифний фонд оплати для розрахунку розцінок за продукцію визначають на підставі нормативної чисельності працівників, розрахованої за нормами обслуговування, професійного складу тваринників і відповідних тарифних ставок. Крім того, в тарифний фонд підрозділу вводять оплату праці його керівника з помічником, а також, за згодою колективу, можуть бути введені працівники, що виконують допоміжні роботи в технічному процесі виробництва продукції (слюсарі, електрики, візники, водії автомобілів, працівники кормоцехів та ін.). чисельність яких визначають згідно з нормативами, а оплату праці – за відповідними тарифними ставками (окладами).
При розрахунку розцінок за продукцію фонд оплати ділять на кількість одиниць відповідних видів продукції залежно від основного призначення галузі, питомої ваги кожного виду продукції, термінів виробництва та затрат праці на їх виробництво. Наприклад, у молочному тваринництві прийнято 90% річного фонду оплати відносити на оплату за молоко, а решту – на телят.
У тваринництві використовується преміювання за виробництво високоякісної продукції, одержання і збереження поголів’я. Наприклад, на фермах великої рогатої худоби за продаж молока видають премії за рахунок відрахувань у розмірі 35% вартості молока, зданого І сортом. З цих сум операторам (дояркам) видають до 70%, решту – працівникам інших професій. Крім того, із виплаченої надбавки за охолоджене молоко І сорту працівникам відраховують до 70% цієї суми.
Тваринники за звання «Майстер тваринництва І класу» і «Майстер тваринництва ІІ класу» отримують надбавки до основного заробітку в розмірі відповідно 20% і 10%. Також залежно від фінансових можливостей можуть бути передбачені надбавки за безперервний стаж роботи: від 3-х до 5-ти років – 8%; від 5-ти до 10-ти років – 10%; від 10-ти од 15-ти років – 13%; понад 15 років – 16% від основного річного заробітку.