Зв’язки корпорацій з агентами ринкових відносин

Виділимо основні групи грошових відносин, що характеризують ділові зв’язки корпорації (рис. 1.1).

Зв’язки корпорацій з агентами ринкових відносин - student2.ru

Рис. 1.1. Схема зв’язків корпорації з агентами ринкових
відносин: юридичними і фізичними особами, державою

Корпорація є акціонерним товариством, тому виникають відносини між нею як юридичною особою і її засновниками й акціонерами. Корпорація виплачує їм дивіденди відповідно до класу акцій та рішення зборів акціонерів. Їх розмір і своєчасна виплата багато в чому визначає курс (ціну) акцій корпорації на ринку капіталів, а отже, можливості додаткових емісій. Дивідендна політика корпорації є важливою складовою фінансової політики корпорації.

Відповідно до трудових угод корпорація виплачує заробітну плату і жалування найманому персоналу: робітникам, інженерно-технічним працівникам, службовцям, менеджерам. Вони, крім жалування, отримують премії у вигляді додаткових грошових сум або акцій корпорації.

Широке коло відносин існує між державою і корпораціями.

По-перше, усі довгострокові зобов’язання й акції обов’язково реєструються в Комісії з цінних паперів, яка дає дозвіл на емісію.

По-друге, корпорації сплачують податки державним органам і місцевій владі.

По-третє, корпорації одержують субсидії на розвиток експор­ту, НДДКР, освоєння передових технологій.

По-четверте, корпорації отримують від держави замовлення як військового, так і цивільного призначення, отже, держава надає їм значний за обсягом ринок збуту на кілька років наперед фактично без конкурентів.

По-п’яте, корпорації є великими збирачами особистого прибуткового податку, внесків на соціальне страхування, місцевих податків, які стягуються з доходів персоналу корпорацій. Робітники та службовці сплачують податок «у джерела», тобто в момент одержання зазвичай тижневої заробітної плати. Бухгалтерія корпорації відповідно до законодавства визначає суму податку з кожного зайнятого, а потім усі податкові суми переказує податковим органам.

Корпорація — активний учасник ринку товарів і послуг. Відповідно до укладених договорів вона поставляє свою продукцію та послуги споживачам і купує необхідну сировину, матеріали, інвестиційні товари тощо. На цій основі виникає комерційне взаємне кредитування, що оформляється угодами про терміни кредиту, процентні ставки й умови погашення.

Корпорація є активним учасником фінансового ринку. Користуючись послугами численних посередницьких інституцій, корпорація розміщує свої цінні папери на фінансовому ринку. З цією метою вона укладає угоди з інвестиційними банками, інвестиційними компаніями та іншими фінансовими інститутами.

Для фінансування поточних потреб в оборотних фондах корпорація встановлює зв’язки з комерційними банками з метою одержання коротко- і довгострокових кредитів на певних договір­них умовах.

Корпорації, чиї цінні папери обертаються на фондових біржах, проходять процедуру лістингу (включення до списку). Для цього корпорації повинні подати відповідні документи, які підтверджують дотримання вимог фондової біржі до емітента.

Усе майно корпорації страхується в страхових товариствах відповідно до ризиків.

Корпорація бере в лізинг виробниче або інше устаткування, укладаючи з лізинговою компанією договір про терміни, типи устаткування, ціну тощо.

Корпорація бере участь у пенсійних програмах і фондах, яким вона сплачує відповідно до договору грошові внески.

Корпорація користується послугами інформаційних агентств, інформаційно-аналітичних інституцій різного напряму, інформаційних відділів комерційних та інвестиційних банків, асоціацій, а також міжнародних фінансових організацій та інших відповідних організацій.

Усі відносини, про які йшла мова вище, визначаються на підставі прийняття управлінських рішень. Вони обумовлені вибором контрагентів щодо поставок сировини, матеріалів, устаткування, вибором контрагентів зі збуту вироблених товарів і надання послуг. Корпорація укладає угоди з комерційними банками, фінансовими посередниками, фондовою біржею, лізинговими та страховими компаніями й іншими агентами виробництва і розподілу. З цією метою вивчається інформація про ринки збуту, джерела сировини, фінансовий стан фірм-конкурентів, про товарні і фондові біржі. Передусім керівники корпорації звертають увагу на розвиток наукових напрямів у галузі, можливості впровадження передових технологій, перспективи виробництва принципово нової продукції та проникнення на нові ринки.

Ринкову економіку не можна створити без системи законів і без поваги до них. Ринкові відносини об’єктивно вимагають правової держави.

Усі ділові зв’язки корпорації оформлюються договорами або угодами відповідно до законів країни чи міжнародних договорів. На це положення треба звернути особливу увагу. Усі дії корпорації є юридично чинними. У разі порушення однією зі сторін умов договору, сторона, що потерпіла, може подати позов до судового органу певного рівня.

Наши рекомендации