Становлення ринкових відносин

Завдання економічного аналізу визначаються сукупністю цілей і задач управління та його функціональних елементів. їхнє значення та масштабність не постійні, змінюються під впливом зміни ринкового середовища та кон’юнктури менеджменту. Го­ловні завдання економічного аналізу:

- визначення місця економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі, стратегії та тактики її поведінки; -і обґрунтування цільових економічних програм, індикатив­них планів і бізнес-планів;

- оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причин і факторів, які зумовили позитивні та не­гативні зміни;

- виявлення невикористаних резервів покращення еко­номіки досліджуваного об’єкта;

- визначення пріоритетів стратегічного розвитку еко­номічної системи, оцінка ефективності використання ре­сурсного потенціалу;

- розроблення й обґрунтування заходів, спрямованих на ак­тивізацію використання резервів і прийняття оптимальних управлінських рішень.

У процесі економічного аналізу реалізуються три основні функції: оцінкова, діагностична і пошукова. Оцінкова функція - визначає відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям. Діаг­ностична функція полягає у встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи, у кількісному і якісному вимірю­ванні впливу факторів на цю зміну і розвиток. Пошукова функція - виявляє невикористані резерви та потенційні можливості зміни і розвитку економічної системи, обґрунтовує механізм їх мобілізації.

Особливості досліджень економічного аналізу за умов ста­новлення ринкових відносин визначають такі обставини:

25 Є.В. Мних. Економічний аналіз

Становлення ринкових відносин - student2.ru - демократизація суспільства та виділення в економічному і правовому полі самостійності господарюючих суб’єктів;

- необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього (маркетингового) аналізу;

- розширення складу субєктів аналізу;

- висока динамічність ринкового середовища за інерційності економічної системи;

- ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" еко­номічної системи на багатокритеріальній основі;

- оцінка підприємницького ризику;

- вибір ділового партнерства;

- висока конкуренція і непрогнозована поведінка конку­рентів;

- стан державного регулювання економічних відносин.

Механізм господарювання в умовах ринкової економіки відрізняється від того, який складають у директивно-плановій си­стемі. Його функціональні важелі, в тім числі економічний аналіз, суттєво змінюють свою цільову орієнтацію, предмет і ме­тод дослідження. Вивчення внутрішнього та зовнішнього еко­номічних середовищ об’єктів господарювання, конюнктури рин­ку і його адаптивності, можливої конверсії капіталу й оцінка сту­пеня економічного ризику вносять суттєві зміни в методику та ор­ганізацію аналітичних досліджень. Виникає потреба докорінної перебудови моделі комплексного аналізу відповідно до його но­вої функціональної ролі.

Це вимагає перебудови систем обліку та звітності, міжна­родної стандартизації економічних показників і їхніх оцінок, оскільки мова ділового співробітництва у світі повинна бути єди­ною. Адже ні процеси іноземного інвестування, ні торгівлі, ні інформаційного обміну неможливі за різних систем обліку, розбіжностей показників і мір.

Зміну функціональної ролі економічного аналізу можна розглядати у багатьох аспектах. Насамперед треба оцінити не­обхідності його виділення у самостійну функцію господарсько­го керівництва. З огляду на форми функціонального забезпечен­ня менеджменту та враховуючи із оцінки змісту всіх забезпечу­вальних систем менеджменту, особливо обліку високого методо-

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

Становлення ринкових відносин - student2.ru логічного рівня (асіуапсесі асоип(і§), аналітичні дослідження ма­ють значну питому вагу у реалізації цих функцій. Тому може йтися не про згортання, звуження області, зменшення функціональної ролі економічного аналізу, а лише про зміну йо­го цільової орієнтації. Зростання функціональної ролі еко­номічного аналізу стосується здебільшого таких сфер дослідження: аналіз ринкового середовища, аналіз виробничо-господарського потенціалу, аналіз ефективності управління фінансовими ресурсами, аналіз обґрунтованості та дієвості ме­ханізму реалізації управлінських рішень.

Перехід до ринкового механізму змінює характер аналітич­них досліджень, розширює зону діагностики та пошуку. Область аналітичних досліджень становить внутрішнє та зовнішнє еко­номічне середовище кожного об'єкта господарювання. В зоні їхніх інтересів перебувають головно горизонтальні інформаційні зв'язки та взаємозв'язки інших обєктів. Індикативними показ­никами господарської орієнтації є державні економічні та правові регулятори ринкових відносин. Такий аналіз дає змогу швидко адаптуватись до змін ринкової кон'юнктури, передбачати мож­ливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співробітництва тощо.

Важливо підкреслити, що в аналізі не можна обмежуватись інформацією про економічні відносини, які налагодились на пев­ний час. Велике значення має інформація про еволюцію цих відносин, тривалішу динаміку економічного розвитку, яка сприя­тиме стабільності, перспективності та надійності партнерства в усіх аспектах.

Ефективність аналітичного забезпечення менеджменту виз­начається сукупністю параметрів управління, які оцінюють за варіантами багатокритеріальної оптимізації. Визначальними у них є показники фінансової стабільності, економічного зростан­ня, конкурентоспроможності тощо.

Комплексний економічний аналіз проводять у двох зустрічних напрямах за системою досліджень "виробництво - ви­трати - результат".

Враховуючи загальні критерії господарювання в умовах Дії ринкового механізму, виробничу діяльність оцінюють з по-

27 Є.В. Мних. Економічний аналіз

Становлення ринкових відносин - student2.ru гляду досягнення максимальних фінансових результатів і еко­номічної стабільності на ринку. Водночас фінансову діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядають через призму оптимізації виробництва, пошуку найвигідніших сфер підприємництва, раціонального маневрування грошовими по­токами.

Широке використання ЕОМ сприяє не лише збільшенню функціональних можливостей та підвищенню методологічного рівня економічного аналізу, а й створенню його оптимальної ор­ганізаційної моделі. З огляду на те, як економічна інформація на­буває вартості, загострюється проблема економічності аналітич­них процесів. Це визначає методологічний рівень аналізу та доцільність реалізації його функціональних можливостей оцінки, діагностики, пошуку. Лише раціональна диференціація та інтег­рація елементів організаційної моделі економічного аналізу дає змогу привести його у відповідність до сучасних вимог.

З формуванням ринкових структур відбувається становлен­ня нового економічного мислення, нової етики управління. Це не менш складний процес, і лише за умов, коли будуть розвинуті всі елементи ринку, сформується його панівна ідеологія, можна буде створити дієвий механізм ринкового управління та ефективне йо­го аналітичне забезпечення.

Як відомо, управління в умовах ринкової економіки грун­тується, здебільшого на реалізації економічних методів, дієвість яких залежить не лише від обєктивності оцінки діяльності підприємства, а й від реального визначення кола інтересів і мож­ливостей їх активізації у взаємозв'язку з мобілізацією резервів підвищення ефективності виробництва. Тільки в такому випадку можна розробити керований механізм мотивації і відповідну дієву систему управління. Визначення кількісних параметрів впливу на економічні інтереси підвищує роль економічного аналізу, головно у виборі важелів управління та створенні ме­ханізму їх введення в дію. Тобто, формується модель системи уп­равління, аналіз і оцінка якої стають базою для вдосконалення ме­ханізму посилення відповідальності за результати прийнятих уп­равлінських рішень.

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

Становлення ринкових відносин - student2.ru Комплексний економічний аналіз стає основою системного підходу до впровадження різних методів управління. Дослідження засвідчують, що їхня несистемна реалізація лише посилює невідповідність структури організаційно-економічного ме­ханізму, перешкоджає ефективному використанню виробничого потенціалу. Переважно впровадження різних систем управління, форм господарювання, застосування регуляторів економічних відносин відбуваються без глибокого аналізу умов їх дієвості на конкретних обєктах, без оцінки ефективності нового механізму управління. Лише в процесі реалізації чи після його завершення оцінюється, наскільки ефективним є перехід на нові системи уп­равління. Частіше результат буває негативним. Аналіз свідчить, що майже половина вихідної управлінської документації підприємств не узгоджується між собою. Прийняті рішення ма­ють неоднозначний і суперечливий характер. Це саме стосується "пахетної" оцінки нормативних і законодавчих актів, сформова­них парламентом і урядом України. Тому глибокий альтернатив­ний економічний аналіз ефективності впровадження нових сис­тем управління треба виділити в площині вибору й обґрунтуван­ня механізму реалізації управлінських рішень.

У новому економічному середовищі, яке формується дією ринкового механізму, кібернетичний підхід до управління перед­бачає вдосконалення аналізу оптимальності управлінських рішень, прогнозування поведінки конкурентів і контрагентів, оцінки наслідків регулювання системи та ін. Звести до мінімуму негативні наслідки впливу факторів невизначеності можна лише в процесі системних досліджень інформаційної моделі з багатьма критеріями. Це посилює значення економіко-математичних ме­тодів і моделей в аналізі, передбачає вдосконалення методики аналізу на їхній основі.

Наши рекомендации