Гармонізація національних систем обліку

Нині відомі два підходи до вирішення проблеми уніфікації бухгалтерського обліку: гармонізаціяі стандартизація.

Ідея гармонізації різних систем бухгалтерського обліку реа­лізується в ЄС, який у лютому 1992 р. став правонаступником Європейського Економічного Співтовариства (CEC). Логіка тут така: в кожній країні може існувати своя модель організації обліку та система стандартів, що її регулює. Головне, щоб ці стандарти не суперечили аналогічним стандартам в інших краї­нах — членах співтовариства, тобто були в "гармонії" між со­бою. Робота в цьому напрямку ведеться з 1961 p., коли була сформована робоча група з проблем бухгалтерського обліку.

Стандартизація облікових процесів відбувається через уніфікацію обліку, котру проводить комітет із МСБО. Цілком логічно, що повинен існувати уніфікований набір стандартів, який прийнятний для будь-якої країни, й тому немає необхід­ності розробляти національні стандарти. Щодо впроваджен­ня МСБО, то потрібно застосовувати несилові методи, тобто неприймати законодавчі акти, а, навпаки, йти шляхом добро­вільної домовленості професійних організацій.

Міжнародна координація обліку ведеться сто років. Започатковано її в 1904 p., коли в м. Луїс (США) пройшов перший міжнародний конгрес бухгалтерів. До Другої світової війни їх відбулося чотири. Від 1952 р. ці конгреси проходять кожні 5 років; останній відбувся у 2002 р.

Історія виникнення міжнародних стандартів почалась у 1973 p., коли організації професійних бухгалтерів США, Ка­нади, Австралії, Японії, Німеччини, Мексики, Нідерландів, Ірландії, Франції та Великобританії організували Комітет міжнародних бухгалтерських стандартів (КМБС). Нині до ньо­го входить 106 професійних бухгалтерських організацій, у т. ч. з країн колишнього соціалістичного табору (Болгарія, Польща, Угорщина, Румунія). Це повністю незалежний орган, що займається розробкою міжнародних бухгалтерських стан­дартів (МБС). Керує його діяльністю правління спільно з постій­ним секретаріатом.

Штаб-квартира КМБС розташована в Лондоні. Дохідна ча­стина Комітету становить майже 2,5 млн дол. США в рік і акумулюється за рахунок внесків міжнародних професійних організацій, великих аудиторських компаній, ТНК, а також виручки від реалізації власних публікацій і розробок.

У 1984 р. визнала значення МБС Лондонська фондова біржа, яка заявила всім іноземним корпораціям, що бажають коти­рувати свої цінні папери в столиці Великобританії, про не­обхідність дотримуватися цих стандартів. У 1985 р. таке ж визнання надійшло від великої американської корпорації General Electric.

У 1987 p. почалося співробітництво КМБС і Міжнародної комісії з цінних паперів. Між ними було укладено в 1995 р. угоду про координування зусиль, згідно з якою в 1999 р. за­вершувався випуск базових стандартів, що застосовуються замість національних у звітності для фондових бірж.

До весни 1997 р. КМБС розробив і ввів у дію 33 міжнародні облікові стандарти. Однак його діяльність не обмежується лише цим. Так, у січні 1989 р. було опубліковано документ про зіставлення фінансової звітності, який багато спеціалістів вважають одним із найкращих проектів КМБС. Цей документ дозволяє ліквідувати ряд відмінностей, що впливають на звітність, і тим самим спрощує процедуру її трансформації при проведенні порівняльного аналізу в міжнародному масштабі.

Роль КМБС у міжнародному бізнесі постійно зростає. Це проявляється передусім у таких аспектах:

5. Постійно збільшується кількість членів КМБС.

6. МБС мають значну підтримку бізнесу. Так, у 1990 р. 2/3 із 278 великих ТНК світу складали свою звітність відповідно до МБС.

7. До роботи з КМБС залучаються інші міжнародні про­фесійні організації (Міжнародний банк, Міжнародна торгова палата).

8. Різко змінилося ставлення до гармонізації обліку та ро­боти КМБС не тільки національних професійних інститутів, а й урядових структур економічно розвинутих країн. Зокрема конгрес США прийняв спеціальний закон, підписаний президентом держави 11 жовтня 1996 р., в якому вказувалося, що впровадження МБС розширить можливості іноземних корпо­рацій для участі на американських фондових біржах і забез­печить приплив капіталу в країну.

З цього приводу можна згадати консервативну Великобри­танію. В журналах провідних професійних інститутів цієї країни періодично публікуються статті про можливі тенденції розвитку бухгалтерського обліку в XXI ст. У них порушується питання: збереже Великобританія національні стандарти чи вони будуть витіснені міжнародними. Однозначної відповіді немає, але вказується на необхідність країни відігравати важ­ливішу роль у процесі інтернаціоналізації бухгалтерського обліку.

Прийняті КМБС 33 міжнародні стандарти стосуються різних сторін ведення обліку:

10.Розкриття облікової політики.

11.Запаси.

12.Відсутній.

13.Облік зносу основних фондів.

14.Інформація, яка має бути розкрита у фінансовому звіті.

15.Відсутній.

16.Звіт про рух грошових коштів.

17.Чистий прибуток або збитки за період впровадження змін в обліковій політиці.

18.Витрати на науково-дослідні розробки.

34.Непередбачені обставини й обставини, що виникли після дати складання балансу.

35.Будівельні контракти.

36.Податки на прибуток.

37.Подання поточних (оборотних) активів і поточних (корот­котермінових) зобов'язань.

38.Відображення у звітності фінансової інформації про діяльність сегментів (частин підприємства, що працю­ють у певній географічній зоні чи галузі).

39.Інформація, що відображає результати зміни цін.

40. Основні засоби.

41.Облік лізингу.

42.Доходи.

43.Витрати на пенсійне забезпечення.

44.Облік державних субсидій і розкриття інформації про державну допомогу.

45.Результати зміни валют.

46.Об'єднання підприємств.

47.Витрати на залучені кошти.

48.Розкриття інформації про взаємопов'язані сторони (одна контролює та впливає на діяльність іншої).

49.Облік інвестицій.

50.Облік і відображення у звітності пенсійних планів.

51.Консолідована звітність і облік інвестицій у дочірніх підприємствах.

52.Облік інвестицій у залежних підприємствах.

53.Фінансова звітність в умовах гіперінфляції.

54.Розкриття інформації у фінансових звітах банків.

55.Розкриття у фінансових звітах частки участі в спільних підприємствах.

56.Фінансові інструменти: розкриття і представлення інфор­мації.

57.Показник чистого прибутку на акцію.

У 1977 р. була створена Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). її головне завдання — сприяти посиленню впливу професійних бухгалтерів на вдосконалення та поширення МБС у світовому масштабі.

З 1972 р. проблемами стандартизації займається ООН, а в 1982 р. при ній створена робоча група експертів із міжнарод­них стандартів обліку та звітності. Завдання групи — вивчен­ня питань обліку та звітності ТНК, сприяння розробці та за­стосуванню національних і регіональних стандартів, захист інтересів країн, що розвиваються, в розкритті фінансової інформації тощо. Вона досліджує розвиток і застосування бух­галтерських стандартів на національному, регіональному та світовому рівнях.

Отже, КБМС є єдиною офіційно визнаною організацією, яка випускає міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності

Процес розробки МБС тривалий і проходить декілька стадій. Підготовчий комітет за допомогою секретаріату розглядає коло питань, які стосуються майбутнього стандарту, висуває прав­лінню головні вимоги до нього і готує проект. Останній розси­лається для зауважень у всі країни — члени комітету.

Після отримання зауважень проект має бути схвалений 2/3 членів правління і публікується як відкритий документ. Потім підготовчий комітет подає виправлений із врахуванням заува­жень проект правлінню для затвердження його як МБС. Прий­няття стандарту потребує схвалення його 3/4 членів правлін­ня. Затверджений текст МБС направляється в усі країни — члени комітету для його перекладу та публікації, і лише після цього стандарт набирає чинності.

Кожний стандарт містить інформацію про завдання та кон­цепції, що лежать в основі його розробки, перелік охоплених ним питань, визначення вжитих термінів, критерії застосу­вання стандарту і бази вимірів, методи обліку, способи роз­криття інформації та пояснення до них. МБС мають не юридич­ний, обов'язковий, а рекомендаційний характер. Оскільки вони мають впроваджуватися в країнах із найрізноманітніши­ми національними системами обліку, то мають бути достатньо гнучкими. У зв'язку з цим у них жорстко регламентують лише основні моменти того напрямку, який розглядається в певно­му стандарті. Такий метод, мабуть, є оптимальним при роз­робці МБС, бо збільшує можливість їх впровадження в різних умовах і полегшує розробку національних бухгалтерських стандартів (положень) із врахуванням міжнародних.

Деякі країни безпосередньо використовують МБС як націо­нальні (Малайзія, Сінгапур, Зімбабве), інші — як основу для розробки національних стандартів (Єгипет, Індія, Кенія). У Канаді, Австралії, США та Великобританії національні об­лікові системи розвивалися і продовжують розвиватися згідно з міжнародними.

Повсюдне впровадження МБС буде досягнуто в результаті складного і тривалого процесу. Він необхідний та об'єктивно зумовлений розвитком міжнародних економічних зв'язків у формі міжнаціональних підприємств та інтеграційними еко­номічними процесами в різних регіонах світу. Застосування МБС є вигідним для різних країн та окремих підприємств, адже це підвищує якість інформації, яка має бути опублікова­на, а отже, збільшує довіру споживачів такої інформації до підприємств, що її публікують.

Усі МБС тісно пов'язані між собою і становлять разом єдину систему. Отже, у процесі створення МБС з окремих напрямків об­ліку створюється, доповнюється і вдосконалюється цілісна система бухгалтерського обліку. Застосування одного стандар­ту неминуче приведе до застосування інших стандартів цієї системи.

Розглянемо структуру МБС.

Вступ. Обґрунтовується важливість розробки того чи іншо­го стандарту.

Пояснення до стандарту.Це ширше і точніше тлумачення його положень, тоді як у самому стандарті вони подаються стисло. Крім цього, якщо у світовій обліковій практиці прий­нято кілька підходів до питання, яке розглядається у стан­дарті, то всі вони описуються, розглядаються недоліки та по­зитивні сторони кожного і пояснюється, чому в цьому стан­дарті прийнятий той чи інший підхід.

Текст стандарту.Він дуже короткий, практично — це стислий виклад пояснень.

Питання для самоперевірки.

1. Як впливає світовий економічний розвиток на побудову міжнародної

системи обліку та звітності?

2. Які фактори визначають національні особливості бухгалтерських систем?

3. Дайте загальну характеристику бухгалтерських систем.

4. Які організаційні моделі обліку існують у світі?

5. Охарактеризуйте Британо-американську модель обліку.

6. Охарактеризуйте Континентальну модель обліку.

7. Охарактеризуйте Південноамериканську модель обліку.

8. Охарактеризуйте Інтернаціональну модель обліку.

9. Дайте детальну характеристику видів обліку.

10. У чому відмінність і схожість між управлінським і фінансовим обліком?

11. Як проводиться регламентація обліку за міжнародними стандартами?

12. Які принципи обліку використовують у зарубіжних країнах?

13. У чому принципові відмінності бухгалтерського обліку за кордоном і в

Україні?

14. Вкажіть на особливості організації аудиту за кордоном.

ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ ПЛАНІВ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

3.1.Загальні принципи побудови міжнародних планів рахунків бухгалтерського обліку

3.2.План рахунків бухгалтерського обліку ЄС

3.3 План рахунків Африканського Союзу

3.4.План рахунків англосаксонської облікової системи

3.1. Загальні принципи побудови міжнародних планів рахунків бухгалтерського обліку

Система рахунків бухгалтерського обліку подається за ти­повим планом. Планом рахунків бухгалтерського обліку нази­вається їх групування за економічним змістом, призначенням і структурою в систематизованому переліку. Міжнародні сис­теми цих планів становлять таке їх групування, що дає мож­ливість обліковувати і контролювати господарську діяльність як у межах окремих підприємств і країн, так і на міжнародно­му рівні.

Проблемам утворення та впровадження планів рахунків бухгалтерського обліку у світі приділяють дуже багато уваги. Це пояснюється необхідністю забезпечення достовірності об­лікових даних, підвищення їх управлінських функцій, впро­вадження на їх основі дієвих систем оподаткування.

Нині створено три міжнародні плани рахунків бухгалтерсь­кого обліку:

—Європейського Союзу;

—Африканського Союзу;

- Англосаксонської облікової системи.

Найпоширеніший план рахунків Африканського Союзу (до липня 2002 р. — Організація африканської єдності). Він розроблений у 1969 р. і впроваджений у більшості країн Африки як національний.

Слід визначити такі принципи побудови планів рахунків бухгалтерського обліку:

1. Міжнародні вимоги до бухгалтерського обліку:

а) точне відображення майнового та фінансового станів;

б) правильність оцінки засобів і джерел;

в) наявність облікових періодів;

г) постійність методів, які використовують;

д) повнота охоплення об'єктів.

2. Чітке визначення в плані рахунків чотирьох їх категорій:

а) балансові рахунки (активні, пасивні, активно-пасивні)Як правило, сюди відносять 5 класів рахунків, що дають змогу скласти бухгалтерський баланс;

б) рахунки для визначення результатів діяльності (експлуатаційної, фінансової та надзвичайної) підприємства;

в) рахунки управлінської бухгалтерії, що використовують для прийняття тактичних і стратегічних рішень, визначення й аналізу собівартості продукції;

г) рахунки, за допомогою яких поєднуються дані фінансової та управлінської бухгалтерій.

Використання цього принципу у світовій практиці дає мож­ливість організувати фінансове управління підприємством за даними фінансової бухгалтерії, а тактичне і стратегічне управління — за даними управлінської бухгалтерії.

3. Визначення фінансових результатів роботи підприємства чотирма методами за чотирма категоріями рахунків — балан­совим, витрати — випуск, управлінським і методом, що по­єднує фінансову й управлінську бухгалтерії.

4. У більшості регіонів і національних планах рахунків виокремлюють основні рахунки, субрахунки першого та дру­гого порядків, аналітичні рахунки першого та другого по­рядків. Так здійснюється кодування на підставі десяткової системи кодування планів рахунків, яке дає можливість ви­значити балансові рахунки (класи 1—5), рахунки витрати — випуск (класи 6—7), позабалансові рахунки (клас 8), рахунки управлінської бухгалтерії (клас 9) і резерв для внутрішніх потреб підприємства (клас 10).

План рахунків бухгалтерського обліку ЄС

План рахунків бухгалтерського обліку ЄС визначає бухгал­терський облік як функцію управління та інформаційне дже­рело прийняття рішень. Він базується на міжнародних і на­ціональних стандартах і законах.

Основними особливостями цього плану рахунків є:

1. Він розроблений 25 липня 1978 р. і встановлює єдині норми та вимоги для країн ЄС за кожною статтею балансу та звіту про прибутки і збитки.

2. У ньому враховуються вимоги торговельного кодексу, який, зокрема, визначає перелік обов'язкових звітів, що ви­користовуються господарськими одиницями.

3. Він виходить із податкових кодексів, які регламентують норми та методи проведення інвентаризації, створення резервів і визначення прибутку, що оподатковується.

4. Він відповідає вимогам законодавства, яке передбачає організацію обліку та контролю залежно від форм власності, видів підприємств і розмірів.

Детальніше побудову плану рахунків бухгалтерського об­ліку ЄС розглянемо на прикладі національного плану рахунків Франції.

Наши рекомендации