Товарні ринки як економічна категорія

Дослідження сутності та механізму функціонування ринку є одним з найважливіших завдань в економічній науці, оскільки ринок—це середовище, в якому відбуваються господарські процеси. Ринок—це категорія товарного господарства, як всередині держави, так і за її межами.

У зв'язку з цим розрізняють внутрішній товарний ринок і зовнішній. Внутрішній товарний ринок з'являється тоді, коли є товарне господарство, а ступінь суспільного розподілу праці визначає рівень його розвитку.

Ринок товарів як економічне явище існує в певних, конкретних соціально-економічних умовах, які залежать від форми власності на засоби виробництва. Місце та роль товарних ринків в економічній системі, закономірності їх функціонування визначаються, насамперед, суспільним характером виробництва та відповідною йому формою розподілу життєвих благ між членами суспільства. Специфіка суспільного ладу, політичний устрій та режим відображаються у характері ринкових відносин -в економічній науці та практиці щодо цих ознак розрізняють економіку перехідного періоду і ринково орієнтовану систему господарювання.

Залежно від того, що є предметом купівлі-продажу, розрізняють такі види ринків:

1) засобів виробництва або капіталу;

2) товарів народного споживання;

3) послуг;

4) робочої сили;

5) інтелектуальної власності;

6) інформації.

При всій рівнозначності цих ринків є серед них і головний. Це ринок споживчих товарів і послуг або предметів споживання. Саме для нього працюють і від нього залежать всі інші ринки. Розгляд та аналіз ринку товарів народного споживання представляє собою комплекс дій, спрямованих на більш повне дослідження процесів, що розвиваються у сфері товарного обігу, і факторів, які впливають на формування попиту і пропозиції, визначають економічні відносини між виробниками та споживачами.

Для розкриття ролі та місця ринку в будь-якій системі господарювання потрібно, насамперед, дати характеристику його соціально-економічної суті. Виходячи з різних трактувань поняття ринку, можна виділити такі основні характеристики споживчого ринку.

Перше це сфера прояву певних економічних відносин, де відбувається розподіл та перерозподіл споживаної частини суспільного продукту, його реалізація шляхом обміну грошових доходів населення на товари.

Друге—це сфера прояву відносин між виробниками і споживачами товарів, а також між вартістю і споживчою вартістю товарів.

Третє—ринок товарів народного споживання виконує роль з'єднувальної ланки між виробництвом та розподілом, з одного боку, та особистим споживанням—з іншого. Завдяки цій властивості ринок товарів народного споживання забезпечує відшкодування відповідної частини сукупного продукту у сфері споживання.

У сучасній економічній системі споживчий ринок виконує такі основні функції:

1) визначає вартість товарів та послуг, перетворює продукт праці на товар і доводить його до кінцевого споживача;

2) забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення через зв'язок між виробництвом і споживанням, формує цілісність національної системи та її зв'язок з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;

3) спонукає виробників товарів та послуг знижувати індивідуальні затрати, підвищувати суспільну корисність товарів та послуг, їх якість та споживчі властивості, посилює конкуренцію між виробниками;

4) створює матеріальні стимули до праці, оскільки на ринку в процесі обміну грошей на товари споживач отримує частину матеріальних благ, потрібних для продовження життєдіяльності;

5) регулює вплив на економіку в цілому.

Як об'єкт управління споживчий ринок характеризується такими параметрами як місткість (ємність), рівень збалансованості попиту і пропозиції, умови реалізації.

Місткість споживчого ринку визначається загальним обсягом платоспроможного попиту населення, а також попиту підприємств і організацій на товари для колективного споживання. Співвідношення між попитом і пропозицією є основною пропорцією ринку. Для оптимального функціонування економіки треба забезпечити максимально можливу відповідність між ними, до того ж не тільки кількісну, але й структурно-якісну. Проте в умовах ринку покупця (споживача), який характеризується широким асортиментом товарів, задовольняючи найрізноманітніші потреби, пропозиція завжди повинна перевищувати попит. Ситуація абсолютної рівноваги між попитом і пропозицією на споживчому ринку є абстрактною і на практиці трапляється дуже рідко (коли є цільове замовлення певного споживача).