Фактори економічного зростання

Економічне зростання будь-якої країни визначається шістьма основними факторами, чотири з яких зв'язані з фактичною здатністю економіки до зростання. Перелічу них:

1) кількість і якість природних ресурсів країни;

2) кількість і якість трудових ресурсів країни;

3) обсяг основного капіталу;

4) технологія.

Ці чотири фактори економічного зростання можна об'єднати за назвою факторів пропозиції. Саме вони роблять зростання виробництва фізично можливим. Тільки приступність великої кількості кращих по якості ресурсів, включаючи технологічний потенціал, дозволяє збільшувати виробництво реального продукту.

Однак варто розрізняти здатність до зростання і реальний зростання сам по собі, для якого важливі наступні два розуміння.

По-перше, зростання залежить від факторів попиту. Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу економіка країни повинна забезпечити повне використання обсягу ресурсів, що розширюється. Для цього потрібне підвищення рівня сукупних витрат. По-друге, на економічний зростання впливають фактори розподілу. Для найбільш доцільного використання виробничого потенціалу повинне бути забезпечене не тільки повне залучення ресурсів в економічний оборот, але і найбільш ефективна їхня утилізація. Здатність до нарощування виробництва достатня для розширення загального випуску продукції; необхідно також реальне використання зростаючого обсягу ресурсів і їхній розподіл таким чином, щоб одержати максимальна кількість реальної продукції.

Хочу відзначити, що фактори пропозиції та попиту, що впливають на економічний зростання, взаємозалежні. Наприклад, безробіття звичайно сповільнює темпи нагромадження капіталу, а також зростання витрат на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень і капіталовкладень можуть стати головною причиною безробіття.

Загальне представлення про взаємодію всіх цих факторів може дати крива виробничих можливостей – мал. 1.

 
  Фактори економічного зростання - student2.ru Фактори економічного зростання - student2.ru

Ця крива щонайкраще відбиває максимальну кількість варіантів різноманітної продукції, що може бути зроблена при даній кількості і якості природних, трудових ресурсів і основного капіталу на основі даного технологічного потенціалу. Посилення позитивного впливу з боку кожного з факторів пропозиції (збільшення кількості і поліпшення якості ресурсів і технологічний прогрес) зміщають криву виробничих можливостей вправо, що показано як зрушення від АВ до СД.

Але можливість економіки цілком реалізовувати свій виробничий потенціал обмежується факторами попиту і розподілу. Крива виробничих можливостей може зміститися вправо. Але дійсний рівень виробництва не досягає можливого. Говорячи іншими словами, крива реальної економічної діяльності буде знаходитися усередині площі, обмеженої кривої виробничих можливостей. Мається на увазі, що приріст виробничого потенціалу реалізується, тільки якщо:

1) сукупні витрати збільшуються в ступені, достатньої для підтримки повної зайнятості;

2) додаткові ресурси ефективно використовуються, для того щоб забезпечити максимально можливе збільшення випуску продукції.

Приклад. Чистий приріст робочої сили в США складає 2 млн. у рік. Сам по собі цей приріст збільшує виробничі потужності, або потенціал економіки. Але для того, щоб збільшення економічного потенціалу виразилося в приросту виробництва, необхідно знайти роботу всім цим 2 млн. чоловік, причому саме в тих галузях і підприємствах, де їхні здібності цілком реалізуються. Суспільство не має потреби ні в нових безробітних, ні в педіатрах, що працюють водопровідниками.

При всьому значенні факторів попиту і розподілу ресурсів основна увага в обговоренні проблем економічного зростання приділяється факторам пропозиції. Економічний зростання визначається факторами, що зміщають криву сукупної пропозиції вправо – мал. 2.

 
  Фактори економічного зростання - student2.ru Фактори економічного зростання - student2.ru

На мал. 2 збільшення сукупного попиту показаний як зсув кривій AD вправо, від AD1 до AD2. Це зрушення показує, що при різних рівнях цін бажаний обсяг товарів і послуг зросте.

Можна сказати, що реальний ВНП у будь-який час визначається як працевтрати (у людино-годинах), помножені на продуктивність праці (реальне годинне вироблення на один зайнятого). Або

ВНП = число відпрацьованих чіл.-годин х продуктивність праці.

Приклад. Припустимо, у господарстві зайнято 10 чоловік, кожний з яких відпрацьовує 2 тис. годин у рік (50 тижнів по 40 робочих годин у тиждень), так що загальне число відпрацьованих людино-годин складає 20 тис. Якщо середнє вироблення в розрахунку на людино-годину складає 5 доларів, то загальний випуск продукції або реальний ВНП, складе 100 тис. доларів (20 тис. х 5 діл.).

Продуктивність праці є під впливом таких факторів, як технічний прогрес, фондоозброєність, якість робочої сили й ефективність розподілу, сполучення і керування різними ресурсами. іншими словами, продуктивність праці збільшується в міру поліпшення здоров'я, професійної підготовки, утворення і підвищення зацікавленості; у міру зростання забезпеченості машинами й устаткуванням, а також природними ресурсами; при кращій організації і керуванні виробництвом; при переміщенні робітників їх менш у більш ефективні галузі.

Зараз хочу розповісти про такий фактор економічного зростання, як технічний прогрес. Цей фактор є важливим двигуном економічного зростання. По визначенню, технічний прогрес містить у собі не тільки зовсім нові методи виробництва, але також і нові форми керування й організації виробництва. Узагалі говорячи, під технічним прогресом мається на увазі відкриття нових знань, що дозволяють по-новому комбінувати дані ресурси з метою збільшення кінцевого випуску продукції.

На практиці технічний прогрес і капіталовкладення (інвестиції) тісно взаємозалежні: технічний прогрес часто спричиняє інвестиції в нові машини й устаткування. Виходячи з цього цілком зрозуміла необхідність будувати атомні електростанції для застосування технологій для використання атомної енергії. Проте, хоча сучасна сівозміна і контурне землеволодіння забезпечує значний приріст продукції, вони зовсім не обов'язково вимагають залучення нових видів або зрослого обсягу дорогого устаткування.

На перший погляд хід технічного прогресу історично характеризується глибиною і стрімкістю. Газові і дизельні двигуни, конвеєри і складальні лінії приходять на розум як найбільш істотне досягнення минулого. зовсім недавно «чарівна лампа технології» випустила «джина автоматизації» і разом з тим усі можливі чудеса фабрики, що приводиться в рух одним натисканням кнопки. Надзвукові літаки, транзистори й інтегральні схеми, комп'ютери, ксерокси, контейнерні перевезення і ядерна енергія, не говорячи вже про космічні польоти, - це ті технологічні досягнення, що відносилися до області фантастики в недалекому минулому. Подібні нововведення сприятливо впливають на економічний зростання.

Наши рекомендации