Економічне зростання: сутність, типи і фактори. Основні моделі економічного зростання: кейнсіанська, неокласична, Домара-Харрода.

Економічне зростання – це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни.

Економічне зростання– це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим, або зростання економічної могутності держави.

Розрізняють три типи економічного зростання:

Екстенсивний тип економічного зростаннядосягається за рахунок розширення обсягів виробництва, тобто використання більшої кількості виробничих ресурсів:

• збільшення чисельності зайнятих;

• збільшення обсягу капіталу;

• залучення більшої кількості природних ресурсів.

Інтенсивний тип економічного зростаннядосягається за рахунок більш досконалого використання економічних ресурсів, тобто:

• технологічного прогресу;

• рівня освіти та професійної підготовки кадрів;

• економії за рахунок зростання масштабу виробництва;

• покращення розподілу ресурсів;

• також впливають законодавчі, інституційні та інші фактори.

Змішаний (реальний) тип економічного зростання– зростання виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використання факторів виробництва і вдосконалення техніки та технологій. Тобто, він поєднує інтенсивні та екстенсивні типи.

За темпами розрізняють високийта низькийтемпи економічного зростання. Але не завжди високий темп є кращим, тому що це може впливати на якість продукції та структуру виробництва.

Також економічне зростання повинно бути безперервним та пропорційним.

Для вимірювання економічного зростання використовують показники:

1) абсолютного приросту реального обсягу виробництва, який визначається за формулою:

∆Y = Yt – Yt-1 ,

Де ∆Y – приріст ВВП, ВНП чи НД;

Yt – обсяг ВВП, ВНП чи НД у період t;

Yt-1 – обсяг ВВП, ВНП чи НД у період, попередній періодові t.

2) темпу економічного зростання, який визначається за формулою:

Економічне зростання: сутність, типи і фактори. Основні моделі економічного зростання: кейнсіанська, неокласична, Домара-Харрода. - student2.ru

Економічне зростання має важливіше значення, ніж стабільність. Це пояснюється тим, що саме завдяки такому процесові з’являється більша можливість для вирішення соціально-економічних проблем як у межах держави, так і на міжнародному рівні, підвищується матеріальний добробут та рівень життя населення.

Теорія економічного розвитку, його головні моделі викристалізовуються внаслідок широких узагальнень, що стосуються суперечливих процесів світової господарської еволюції. Базові принципи, структура, механізми економічного розвитку фор­мулюються на основі абстрагування від конкретних шляхів госпо­дарського поступу окремих країн, статистичних матеріалів, які характеризують динаміку економічного зростання, тощо. В теоретичних моделях розкриваються типові, спільні риси парадигмального, субстанціонального змісту, що не підлягають тимчасовим, кон’юнктурним коливанням і є відповідно відносно ста­лими протягом тривалого часу.

В сучасній науці виділяють кілька головних моделей еконо­мічного розвитку, які тісно пов’язані з господарським зростанням:

• модель лінійних стадій розвитку (зростання);

• теорія структурних трансформацій;

• теорія зовнішньої залежності;

• неокласична модель вільного ринку;

• теорія ендогенного зростання;

• модель сталого розвитку.

Відмінності між кейнсіанськими, неокласичними та інституціональними моделями економічного зростання британського професора Оксфордського університету Р.Ф. Харрода і американського професора Массачусетського університету О. До-мара, професора Кембриджського університету Дж.В. Робінсон.

Економічне зростання: сутність, типи і фактори. Основні моделі економічного зростання: кейнсіанська, неокласична, Домара-Харрода. - student2.ru

Економічне зростання: сутність, типи і фактори. Основні моделі економічного зростання: кейнсіанська, неокласична, Домара-Харрода. - student2.ru

Фактори економічного зростання. Науково-технічна революція та її роль в економічному зростанні. Заощадження та нагромадження. Інвестиції – ключова ланка перетворення структури народного господарства та передумов економічного зростання.

Темпи економічного зростання, його якість повністю визначаються факторами зростання.

Макроекономічні фактори економічного зростанняможуть бути поділені на три групи: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.

І. Фактори пропозиції:

1. Кількість та якість природних ресурсів.

Земельні ресурси. Україна займає 40-ве місце у світі за площею, та 21-ше місце за кількістю земельних ресурсів.

Мінеральні ресурси. Запаси вугілля, залізної та марганцевої руд, сірки, ртуті,різноманітної сировини для будівельних матеріалів.

Рекреаційні ресурси. Знаходяться на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також у Карпатах.

2. Кількість та якість трудових ресурсів.

Показниками є чисельність працездатного населення та продуктивність праці.

Кількість населення зменшується, збільшується кількість осіб похилого віку, народне господарство втрачає кваліфіковані кадри.

3. Обсяг основного капіталу або основних фондів.

Виробничий потенціал України раніше був зорієнтований на машинобудівну, добувні галузі та воєнний комплекс.

4. Нові технологи (НТП).

НТП залежить від витрат на наукові дослідження. Видатки бюджету на науку дуже незначні (близько 3%).

II. Фактори попиту:

Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів усіх ресурсів. А це потребує підвищення сукупного попиту

II. Фактори розподілу:

Стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що впливає на сукупний попит.

Поряд з факторами, які зумовлюють економічне зростання, існують такі, що стримують його.

До факторів, які стримують економічне зростання, належать:

• обмеження з боку сукупного попиту;

• соціально-політична атмосфера у країні;

• ресурсні та екологічні обмеження.

До факторів, які негативно впливають на економічне зростання, належать:

• злочинність та корупція;

недобросовісне ставлення до праці;

• припинення роботи під час страйків, трудових конфліктів;

• несприятливі погодні умови, тобто все те, що стримує зростання продуктивності праці.

Позитивні наслідкиекономічного зростання:

• економічне зростання дозволяє забезпечити більш високий рівень життя;

• дає змогу здійснювати нові програми поліпшення життя бідних верств населення;

• впливає на авторитет країни у світі;

• полегшує розв’язання проблеми обмеженості ресурсів.

Негативні наслідкиекономічного зростання:

• економічне зростання часто призводить до руйнування середовища, у якому мешкають люди;

• призводить до перетворення працівників у додаток до машини;

• зростання ВВП і багатства не вирішують проблему бідності;

• автоматизація виробництва сприяє різкому скороченню робочих місць і призводить до збільшення безробіття.

Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів. Економічні і структурні кризи. Малі і середні цикли. Довгі хвилі Н.Д. Кондратьєва. Державне антикризове регулювання економіки

Важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток хвилеподібно зростаючий характер. Хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів.

Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.

Економічний цикл– це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Економічне зростання: сутність, типи і фактори. Основні моделі економічного зростання: кейнсіанська, неокласична, Домара-Харрода. - student2.ru
Рис. 2. Модель економічного циклу
Фази економічного циклу

Рівень економічної активності складають такі показники: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску виробництва.

Спад (криза, рецесія).

— перевиробництво товарів порівняно з попитом на них;

— значне скорочення обсягів виробництва;

— падіння цін;

— дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів;

— біржовий крах та банкрутство підприємств;

— зростання безробіття;

— падіння рівня заробітної плати;

— падіння рівня прибутку;

— масове знищення товарів, устаткування тощо;

— недостатність кредитних ресурсів.

Дно (депресія, застій).

Найнижча точка спаду циклу – критична точка в економіці.

— «застій» виробництва;

— низький рівень цін та зайнятості;

— найбільша кількість банкрутств;

— відсутність нових інвестицій;

— ліквідація товарного надлишку.

Пожвавлення.

— розширення виробництва до відновлення докризового рівня;

— зростання цін;

— модернізація виробництва;

— зростання зайнятості;

— активізація попиту;

— відновлення інвестицій.

Наши рекомендации