Реалізація проектів та завдань

п/п	Завдання	Термін	Відповідальний	Обсяги фінансування	Джерела фінансування
1.	Завдання 1
2.	Завдання 2
3.	Завдання 3
п	Завдання п

При визначенні механізму та процедури реалізації РСР обґрунтовуються захо-ди щодо:

нормативно-правового забезпечення – пропозиції про внесення змін до іс-нуючих або про розроблення нових нормативно-правових актів; перелік раніше прийнятих рішень місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самовря-дування, які підлягають зміні, та зміст цих змін;

організаційного забезпечення - пропозиції щодо:

Ø удосконалення розподілу повноважень та функцій, налагодження ефектив-ної взаємодії між територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади, місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування стосовно соціально-економічного розвитку регіону, зокрема в питаннях реалізації частини повноважень центральних органів виконавчої влади,

Ø проведення досліджень, які стосуються проблем регіонального розвитку;

Ø формування (роботи) агентства регіонального розвитку та сприяння роз-витку інфраструктури підтримки підприємництва;

Ø сприяння розвитку науково-виробничих об’єднань, регіональних центрів пе-редачі високих технологій;

Ø доцільності створення в структурі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на базі певних галузевих управлінь (відділів) спеціального підрозділу, відпові-дального за розроблення та реалізацію РСР;

Ø доцільності утворення дорадчого органу – координаційної ради розвитку регіону, визначення її функцій, персонального складу, порядку роботи;

Ø забезпечення участі громадських організацій, населення в розробленні та реалізації РСР;

фінансового-економічного забезпечення – підвищення фінансової спро-можності регіону до рівня, достатнього для його ефективного розвитку, подолання диспропорцій з урахуванням особливостей регіону, його потенціалу щодо адапта-ції до ринкових умов господарювання, розширення повноважень місцевих органів влади шляхом:

Ø формування збалансованого місцевого бюджету на реальній дохідній базі та оптимізованих видатків за мінімальними нормативами бюджетної забезпече-ності;

Ø закріплення за місцевим бюджетом на довгостроковій основі часток загаль-нодержавних податків, зборів та трансфертів;

Ø об’єднання на договірних засадах фінансових ресурсів місцевого органу виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для розв’язання спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку;

Ø розпорядження об’єктами державної власності, що мають особливе зна-чення для розвитку регіону;

Ø одержання на засадах конкурентності субвенцій з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів, які мають високу економічну ефективність чи спрямовані на розбудову регіональної інфраструктури;

Ø визначення показників видатків державного та місцевого бюджетів, необ-хідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм (проектів) регіо-нального розвитку, реалізація яких триває більше одного бюджетного періоду;

Ø надання регіону на конкурсній основі субвенцій з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів;

Ø підтримки та розвитку підприємництва;

Ø формування інфраструктури та розвитку ринків землі та іншого нерухомого майна (у тому числі продажу на конкурентній основі земельних ділянок несільсь-когосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності, земель-них ділянок, які знаходяться у користуванні підприємств і не використовуються ни-ми понад два роки), з визначенням інвестиційне привабливих територій, розроб-ленням та затвердженням для них спеціальних правил забудови;

створення регіонального небанківського фінансового сектору (кредит-но-гарантійних установ, фондів сприяння розвитку підприємництва, страхових, ін-новаційних та інвестиційних фондів);

кадрового забезпечення – налагодження (разом з національною) регіональ-ної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників міс-цевих органів виконавчої влади та органів самоврядування;

інформаційного забезпечення – створення (разом з державною) регіональ-ної інформаційної системи та системи моніторингу реалізації регіональної страте-гії розвитку;

науково-проектного забезпечення – розроблення переліку, змісту, визна-чення виконавців та термінів розроблення необхідних наукових і проектних робіт, надання науково-методичної допомоги органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам тощо.

Визначається перелік процедур, пов’язаних з реалізацією затвердженої РСР. До нього входить послідовність та зміст відповідних дій місцевого органу виконав-чої влади та органу місцевого самоврядування щодо:

Ø розроблення, розгляду та затвердження відповідних програм регіонального розвитку;

Ø підготовки відповідно до законодавства пропозицій до загальнодержавних прогнозів і програм економічного і соціального розвитку України, висновків щодо доцільності розміщення на території регіону нових підприємств та інших об’єктів незалежно від форм власності, можливостей та умов реалізації в регіоні інших стратегічних завдань розвитку окремих секторів економіки, що мають загально-державне значення участі в підготовці та укладанні угод щодо регіонального роз-витку;

Ø нормативно-правового, організаційного, фінансово-економічного, інформа-ційного, кадрового, науково-проектного забезпечення;

Ø включення до щорічного бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Києва та Севастополя, міських бюджетів фінансування заходів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міських рад з реалізації регіональної стратегії розвитку з врахуванням джерел їх фінансування;

Ø визначення критеріїв та запровадження моніторингу реалізації стратегії, програм і угод регіонального розвитку;

Ø періодичного коригування регіональної стратегії розвитку з визначенням на черговий середньострокові й період першочергових завдань національного роз-витку, що мають загальнодержавне значення та потребують розв’язання на осно-ві програмно-цільового підходу;

Ø створення кластерних та інших об’єднань підприємств, промислово-фінан-сових груп, інших сучасних форм господарювання для розвитку транскордонних та регіональних економічних зв’язків на основі виробничої кооперації та інтеграції;

Ø об’єднання на договірних засадах фінансових та інших ресурсів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для розв’язання спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку, оптимального вико-ристання бюджетних коштів.

Визначаються попередні пропозиції щодо кількісних показників бюджетної, по-даткової, цінової, грошово-кредитної інноваційної та інвестиційної державної під-тримки першочергових програм розвитку регіону, які мають загальнодержавне значення, а також визначених у регіональній стратегії розвитку територій, які мо-жуть претендувати на одержання статусу депресивних.

Територіальні громади спільноти таких регіональних утворень як район, об-ласть або їх об’єднання – це складні і динамічні територіальні соціально-економіч-ні системи. Ціна помилок, які можуть бути допущені при прийнятті недостатньо обґрунтованих рішень щодо їх розвитку, може бути дуже великою. Не маючи чіт-кої програми, довгострокової стратегії розвитку території, органи державної вла-ди, місцевого самоврядування діють, здебільшого, ситуативно, що підсилює мож-ливість помилок у регіональному менеджменті. Важливими інструментами для їх запобігання є прогнозування, розробка стратегії соціально-економічного розвитку регіону – обґрунтування траєкторії розвитку та програмування – розробка сукуп-ності послідовних заходів щодо реалізації стратегії з визначенням їх вартості, по-треб в інших ресурсах та джерел ресурсозабезпечення, термінів реалізації та ви-конавців.

Методичні основи розробки стратегії розвитку територіальної громади викла-дені у книзі Нудельмана В. та Санжаровського І. В ній акумульовані та узагальнені результати досліджень та напрацювання експертів Інституту Схід-Захід у рамках реалізації з 1998 року проекту «Розвиток громад та регіонів України».

Головні завдання з розробки стратегії полягають у наступному:

Ø Формулювання бачення майбутнього стану територіальної громади та виз-начення її місії.

Ø Проведення діагностичного аналізу її сучасного стану.

Ø Виявлення головних проблем та стратегічних цілей розвитку територіаль-ної громади.

Ø Визначення першочергових цілей та завдань щодо їх досягнення.

Ø Обґрунтування шляхів реалізації стратегії.

Нормативно-правовою базою розроблення стратегії є Конституція України, За-кони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозу-вання та розроблення програм економічного та соціального розвитку України», «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», «Цю Гене-ральну схему планування території України», «Про об’єднання громадян», Зе-мельний кодекс України, Бюджетний кодекс України, Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів», інші законодавчі акти, а також відповідні акти Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативні акти відповідних органів регіональної та місцевої виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.

Розроблення стратегії здійснюється із застосуванням таких основних принци-пів:

Ø соціальна спрямованість розвитку, пріоритетність інтересів населення та екологічних критеріїв для підвищення якості життєвого середовища та добробуту населення;

Ø демократичність – орієнтація на врахування і взаємоузгодження інтересів всіх членів громади, інших суб’єктів розвитку території;

Ø самостійність – визнання органом місцевого самоврядування своєї відпові-дальності за розроблення і реалізацію стратегії;

Ø партнерство – міжсекторне співробітництво (в т.ч. і співфінансування) у розробленні та реалізації стратегії;

Ø об’єктивність – дотримання адекватності цілей та ідей реальним можливос-тям їх ресурсного забезпечення;

Ø сталість – ефективне використання ресурсів територіального розвитку з урахуванням інтересів всіх соціальних груп та майбутніх поколінь;

Ø системність – виявлення, врахування та ефективне використання реально існуючих взаємозв’язків територіальної громади з сусідніми територіальними гро-мадами для системного вирішення спільних проблем їх розвитку;

Ø етапність – обґрунтування, за певними критеріями, раціональної черговості реалізації стратегії;

Ø ефективність – першочергова реалізація заходів, що забезпечуватимуть максимальний соціальний, економічний та екологічний ефект;

Ø спадковість – пріоритетність еволюційного шляху розвитку територіальної громади збереження її природної та культурної самобутності, позитивних госпо-дарських та культурних традицій населення;

Ø адаптивність – сталість принципових вирішень стратегії при можливих змі-нах умов й реалізації.

Стратегія розвитку територіальної громади розглядається як складова націо-нальної системи документів зі стратегічного прогнозування та програмування со-ціально-економічного розвитку України, її регіонів та міст у її складі:

Ø стратегія економічного та соціального розвитку України;

Ø генеральна схема планування території України;

Ø галузеві стратегії розвитку;

Ø державна програма економічного та соціальну розвитку;

Ø державна стратегія регіонального розвитку;

Ø схема планування території регіону;

Ø регіональна стратегія розвитку;

Ø програма (прогноз) економічного і соціального розвитку регіону;

Ø генеральний план міста.

Інформаційну базу розроблення стратегії складають:

Ø генеральний план міста, селища, села;

Ø статистичні та адміністративні дані, що характеризують динаміку розвитку і сучасний стан територіальної громади (в т.ч. соціально-економічний паспорт) у порівнянні з аналогічними показниками в середньому по відповідній області та Україні в цілому за стандартизованою формою, яка готується розробниками стра-тегії;

Ø прогнозні та проекті дані центральних та відповідних місцевих органів вико-навчої влади, відповідні розробки науково-дослідних та проектних інститутів;

Ø результати соціологічних опитувань жителів міста;

Ø програми (пропозиції) місцевих громадських організацій, підприємницьких структур;

Ø відповідний вітчизняний та зарубіжний досвід щодо розроблення стратегій розвитку територій, територіальних громад.

Основні суб’єкти розроблення та реалізації стратегії-це місцева рада, її вико-навчий комітет, неурядові організації, члени територіальної громади, юридичні особи, що мають інтерес у регіоні. Ініціатором розроблення стратегії може бути будь-який з цих суб’єктів.

Стратегія є основою для розроблення щорічних програм економічного та соці-ального розвитку міста. В період складання проекту такої програми виконавчий комітет місцевої ради, за участю інших суб’єктів розроблення стратегії, аналізує хід її реалізації у поточному та попередніх роках, інформує про результати цієї ро-боти територіальну громаду, визначає (уточнює) ті її вирішення (завдання), які ма-ють бути реалізовані у наступному році та подає проект програми на затверджен-ня місцевій раді.

Стратегія розробляється у складі текстових та графічних матеріалів у формі, доступній для сприйняття пересічними членами територіальної громади. Типовий склад текстових матеріалів:

Ø пояснювальна записка;

Ø основні положення стратегії – стислий виклад бачення бажаного майбут-нього, пріоритетних завдань та шляхів їх вирішення;

Ø додатки – вихідна інформація, результати громадських обговорень тощо;

Конкретний склад цих матеріалів встановлюється в залежності від специфіки регіону в завданні на складання стратегії.

Рекомендована структура пояснювальної записки:

1. Передмова (підстави для розроблення стратегії, її загальна мета, термін дії, перелік використаних матеріалів та головних учасників складання стратегії).

2. Правові, методологічні та організаційні засади розроблення стратегії.

2.1. Законодавча та інша нормативно-правова база.

2.2. Суб’єкти, напрями та порядок розроблення та реалізації стратегії.

2.3. Порядок та зміст взаємодії з іншими стратегічними документами соціаль-но-економічного розвитку, що розробляються на національному, регіональному та місцевому рівнях.

2.4. Стисла характеристика методичних основ.

2.5. Порядок розроблення, обговорення, затвердження та коригування страте-гії.

3. Сучасний стан, основні тенденції та існуючі проблеми розвитку територіаль-ної громади.

3.1. Стисла характеристика територіальної громади (історична довідка, еконо-міко- та фізико-географічні особливості).

3.2. Проблемний аналіз динаміки та сучасного стану соціально-економічного розвитку регіону.

3.3. Головні існуючі проблеми та тенденції попереднього розвитку регіону, прогнозовані наслідки збереження цих тенденцій.

4. Визначення та оцінка конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону.

4.1. Зовнішні чинники.

4.2. Внутрішні чинники (внутрішній потенціал).

4.3. Визначення та ранжування найбільш стимулюючих та обмежуючих факто-рів.

5. Бачення майбутнього стану територіальної громади, регіону.

5.1. Узагальнююча оцінка умов розвитку.

5.2. Узагальнення уявлень головних суб’єктів розвитку територіальної грома-ди, регіону про його бажане майбутнє.

5.3. Визначення стратегічної мети існування територіальної громади – місії те-риторіальної громади.

5.4. Головні стратегічні проблеми та пріоритети розвитку територіальної гро-мади.

6. Першочергові цілі та оперативні завдання розвитку міста.

6.1. Критерії визначення пріоритетних цілей.

6.2. Обґрунтування першочергових цілей.

6.3. Оперативні завдання та заходи щодо досягнення цілей.

7. Механізми та процедури реалізації Стратегії.

7.1. Створення та підтримка сприятливого суспільного середовища.

7.2. Заходи щодо покращення іміджу міста та організації лобіювання його інте-ресів на регіональному та центральному рівнях.

7.3. Нормативно-правове забезпечення.

7.4. Фінансове забезпечення.

7.5. Інституційне забезпечення.

7.6. Інформаційне забезпечення.

7.7. Наукове та проектне забезпечення.

7.8. Технічне забезпечення.

7.9. Науковий супровід реалізації стратегії.

7.10. Перелік та строки розроблення операційних програм.

7.11. Порядок та процедури моніторингу реалізації Стратегії: система індика-торів (показників реалізації стратегії); періодичність та процедури моніторингу; суб’єкти моніторингу, їх повноваження; використання результатів моніторингу. Процедури та інструменти реагування на виявлені випадки відхилення від вирі-шень стратегії.

У складі графічних матеріалів - карти масштабу 1:10000 - 1:25000, картограми, картодіаграми, графіки, що обґрунтовують та ілюструють аналітичні і прогнозні матеріали стратегії.

На графічних матеріалах відображаються лише ті елементи, які дозволяють вільний доступ до цих матеріалів всіх суб’єктів розроблення та реалізації страте-гії.

У складі графічних матеріалів можуть бути:

Ø ситуаційний план міста;

Ø схема розташування міста в найближчому оточенні, в регіоні або країні (в залежності від радіусу впливу на розвиток міста зовнішніх чинників);

Ø схема локалізації існуючих проблем;

Ø схема розповсюдження стимулюючих та обмежуючих чинників розвитку міста;

Ø схема, що демонструє пропозиції членів міської громади щодо розвитку окремих елементів міського господарства;

Ø схема, що відображає проблемні території міста, на яких планується досяг-нення першочергових цілей його розвитку та проведення відповідних заходів.

Для забезпечення успішності складання стратегії та обґрунтування вирішень рекомендується певна послідовність (етапність) її розробки та запровадження.

Метою першого (попереднього) етапу є забезпечення усвідомлення територі-альною громадою доцільності розроблення та запровадження стратегії. У рамках цього етапу виконавчий комітет міської, селищної, сільської ради вивчає пропози-ції ініціаторів розроблення стратегії, обговорює їх із лідерами міської громади, які репрезентують інтереси різних її верств, готує за їх участю проект рішення ради щодо започаткувати розроблення стратегії.

Метою другого етапу є створення організаційних та інституційних засад для розроблення стратегії. Міська, селищна, сільська рада приймає рішення про роз-роблення стратегії, яким, зокрема, створюється спеціальний орган для розроб-лення стратегії – робоча група, визначається порядок її діяльності. У рамках цього етапу доцільно проведення співбесід, семінарів, використання засобів масової ін-формації, інших форм комунікації між суб’єктами регіонального розвитку для фор-мування єдності поглядів щодо визначення спільними зусиллями стратегічного бачення майбутнього громади та шляхів його досягнення, а також для підвищення фахової підготовки всіх учасників цих дій.

Метою третього етапу є збір необхідної інформації про сучасний стан, тенден-ції та умови розвитку території, наявних пропозицій та вирішень щодо перспектив цього розвитку, визначення уявлень головних суб’єктів розвитку території. про її майбутнє. Ця робота організується та здійснюється робочою групою при підтримці виконкому за підготовленими нею програмою та анкетами.

Метою четвертого етапу є проведення робочою групою аналізу попередньо зібраної інформації, її узагальнення, визначення конкурентних переваг та обме-жень розвитку території.

Метою п’ятого етапу є формулювання робочою групою бачення майбутнього, місії міста, селища, села, визначення стратегічних проблем і пріоритетів розвитку.

Мета шостого етапу – попереднє визначення робочою групою першочергових цілей та оперативних завдань розвитку території.

Результати цього і попереднього етапів після дискусійних зустрічей та громад-ських слухань схвалюються місцевою радою, що є підставою для завершення складання стратегії.

У рамках сьомого етапу робочою групою обґрунтовуються механізми та проце-дури реалізації стратегії.

Метою восьмого етапу є презентація стратегії, проведення громадських слу-хань, запровадження системи «Риblіс Rеlаtiоns», остаточне редагування докумен-ту за результатами презентації та підготовка проекту рішення про його затверд-ження. Це здійснюється робочою групою та виконкомом.

На заключному етапі стратегія затверджується міською, селищною, сільською радою. У рішенні про затвердження встановлюється порядок та терміни розроб-лення операційних програм для послідовної реалізації стратегії.

Стратегія як документ, що відображає прагнення і намагання громади загляну-ти в майбутнє та запрограмувати його, базується на дослідженні історії та існую-чих тенденцій розвитку міста та аналізі реального його стану в контексті основних регіональних, загальнонаціональних та світових технологічних, економічних, еко-логічних, соціальних та культурних процесів.

Для цього робоча група подає короткий, але всебічний та змістовний опис особливостей становлення та розвитку територіальної громади. Головною метою цієї роботи є виявлення вихідної бази для розроблення стратегії, сталості та сту-пеня прогресивності основних тенденцій попереднього розвитку та визначення основних причин, що такий розвиток обмежують чи будуть обмежувати в майбут-ньому.

Для збору даних, необхідних для проведення аналізу, робоча група використо-вує наступні джерела інформації:

Ø генеральний план міста, селища, села, інша існуюча містобудівна докумен-тація;

Ø дані управління (відділу) економіки облдержадміністрації та міськвиконко-му, селищної, сільської ради;

Ø регіональні прогнози та програми економічного та соціального розвитку та звіти про їх виконання;

Ø дані Державного комітету статистики України та його обласних і міських підрозділів;

Ø дані галузевих міністерств та відомств;

Ø результати соціологічних опитувань та анкетувань;

Ø результати наукових досліджень, що стосуються даної території;

Ø матеріали засобів масової інформації;

Ø дані земельного кадастру (форма 6-зем);

Ø соціально-економічний паспорт міста, селища, села;

Ø дані метеостанції;

Ø матеріали краєзнавчого та інших музеїв;

Ø видання «Історія міст та сіл України»;

Ø географічна енциклопедія України;

Ø матеріали штабу цивільної оборони;

Ø інша інформація, що знаходиться в публічному користуванні.

На основі вказаних джерел інформації складаються та аналізуються відповідні табличні матеріали.

Робоча група збирає та систематизує наступну інформацію про населений пункт:

Ø рік та передумови виникнення;

Ø характерні етапи розвитку, пов’язані із зовнішніми та внутрішніми чинника-ми, які знайшли відображення у значній зміні адміністративного статусу, структури економічної бази, чисельності та структури населення, розвитку соціальної інфра-структури, площі території, її забудови та архітектурного вигляду населеного пунк-ту;

Ø чисельність, статево-вікова та професійна структура населення за даними перепису населення у 1897, 1926, 1939, 1959, 1979, 1989 та 2002 рр.; в т.ч. влас-не міста та підлеглих міськраді поселень;

Ø становлення та розвиток місцевого самоврядування, господарських зв’яз-ків із прилеглими територіальними громадами;

Ø географічне розташування – місце міста на географічній карті України та регіону;

Ø оточення – перелік районів та населених пунктів, що межують з населеним пунктом. Транспортне сполучення з ними. Наявні господарські та інші взаємо-зв’язки. Характер відносин місцевої влади з органами управління оточуючих адмі-ністративно-територіальних одиниць;

Ø площа території, коли затверджені її межі;

Ø адміністративний статус населеного пункту;

Ø особливості соціально-економічного розвитку території-місце в регіональ-ному та загальнодержавному розподілі праці, основні види господарської діяль-ності;

Ø клімат, рельєф, гідрографія – основні характеристики (температурний ре-жим, опади, схил рельєфу, водотоки) та їх господарська оцінка (ступінь придат-ності для проживання людей та профілюючих видів господарської діяльності);

Ø інженерно-будівельні умови – ступінь сприятливості окремих частин тери-торії з точки зору наявності природний факторів (затоплюваність, ґрунтові води, заболоченість, зсуви, карст, яри, осідальнісгь, заторфованість, порушення терито-рії – по можливості їх площа та розташування в плані).

Робоча група здійснює збір і опрацювання якісних та кількісних характеристик соціально-економічного розвитку території та дає їм оцінку (в порівнянні з анало-гічними показниками в середньому по району, області й Україні).

Опрацьовуються наступні групи показників:

Ø демографічні показники (кількість, структура, природний рух, сальдо мігра-ції населення);

Ø рівень професійної кваліфікації і структура зайнятості населення за галузя-ми економіки;

Ø умови життя населення (рівень середньої заробітної плати та доходів, кіль-кість населення, яке одержує соціальну допомогу, зміни структури та фізичних об-сягів споживання основних продовольчих і непродовольчих товарів, забезпече-ність житлом та іншими видами комунального господарства, закладами освіти, охорони здоров’я, рекреації, культурно-побутового призначення тощо);

Ø рівень та умови одержання освіти;

Ø розвиток галузей промисловості, транспорту, будівництва (місце міста по економічних показниках в області, обсяги, динаміка виробництва, його галузева структура, галузі спеціалізації, їх провідні підприємства; відповідність досягнутого рівня розвитку виробництва місцевим економічним і природним ресурсам, раціо-нальному територіальному поділу праці. Транспортні економічні зв’язки, технічна інфраструктура);

Ø розвиток підприємництва – в т.ч. малого;

Ø структура та ефективність використання території;

Ø фінансові ресурси (бюджетна забезпеченість, надходження до місцевого бюджету, трансферти з обласного та державного бюджетів, характеристика мере-жі кредитно-фінансових установ, доходи від приватизації);

Ø ефективність функціонування економіки.

Рівень соціально-економічного розвитку території характеризується показника-ми, взятими в динаміці за попередні 10 років.

На основі наведених даних та їх діагностичного аналізу, робоча група прово-дить оцінку позитивних та негативних тенденцій у історичному розвитку території, ступеня сприятливості його економіко-географічних та фізико-географічних харак-теристик, тенденцій, досягнутого рівня та проблем соціально-економічного роз-витку. В результаті проведеної оцінки та на основі виявлених тенденцій мають бу-ти визначені та охарактеризовані головні проблеми («вузькі місця»), які мають бу-ти вирішені в ході реалізації стратегії.

До таких проблем можна віднести, наприклад:

Ø невідповідність структури економіки регіону, в т.ч. виробничої сфери, його внутрішньому потенціалу;

Ø кількісна та якісна недостатність робочих місць;

Ø низький рівень життя населення, обмежені умови одержання освіти;

Ø високий рівень забруднення навколишнього природного середовища та природно-техногенної небезпеки;

Ø обмеженість фінансово-економічної бази;

Ø недостатній рівень розвитку та поганий технічний стан комунальної інже-нерно-транспортної інфраструктури;

Ø нераціональна структура міського землекористування, обмеженість та (чи) неефективність використання територіальних ресурсів;

Ø екологічно, соціально та економічно необґрунтоване взаєморозміщення житлових зон, виробничих районів та рекреаційних територій.

Визначається ступінь прогресивності існуючих тенденцій розвитку населеного пункту, їх відповідності його внутрішньому потенціалу, задекларованим завдан-ням розвитку людства, країни, регіону, загальносвітовим тенденціям соціально-економічного розвитку. На цій основі складається прогноз можливих наслідків збе-реження існуючих тенденцій розвитку міста, селища, села.