Зміст, структура і форми бухгалтерського балансу

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

У загальному вигляді баланс підприємства відображається такою формулою (рівнянням):

АКТИВИ= ЗОБОВ’ЯЗАННЯ + ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

У різних країнах є певні особливості групування статей балансу. В більшості західноєвропейських країн статті активу балансу групуються і розміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарських засобів (активів). Під ліквідністю засобів при цьому слід розуміти їх спроможність перетворюватись, трансформуватись у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час.

На рис.4.1. показано групування статей активу балансу за ознакою зростаючої ліквідності.

Рис.4.1. Групування статей активу балансу за ознакою зростаючої ліквідності засобів

Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори донизу за ознакою скорочення термінів погашення заборгованості (рис.4.2.).

Рис.4.2. Групування статей пасиву балансу

В США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу групуються у зворотному напрямку.

Щодо форми подання балансу, то слід сказати, що в міжнародній практиці є дві найвживаніші форми, а саме:

– двостороння форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч (актив балансу), а зобов’язання і власний капітал – праворуч (пасив балансу);

– одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори донизу, розміщуються актив і пасив балансу.

Для розкриття реального фінансового стану підприємства величезне значення має оцінка статей балансу, тобто активів і пасивів підприємства.

Згідно із загальноприйнятим принципом собівартості оцінка активів, що надходять на підприємство, здійснюється за фактичними витратами на їх придбання чи на власне виробництво. Однак у процесі господарської діяльності активи використовуються і відбувається зміна їхньої вартості. Певний вплив має також коливання цін на товарних і фондових ринках. А тому, відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, активи підприємства необхідно оцінювати і подавати в балансі за принципом чистого (нетто) стану.

Так основні засоби відображаються в бухгалтерському балансі за їхньою первісною або відновною вартістю, сумою амортизації (зносу) та залишковою вартістю. Але у валюту балансу зараховується тільки залишкова вартість основних засобів. Аналогічно відображаються в балансі і нематеріальні активи.

Виробничі запаси оцінюються і подаються в балансі за меншою з двох оцінок: за первісною (фактичною) вартістю або за ринковою ціною на дату складання балансу. Аналогічно оцінюються швидкореалізовувані цінні папери, інвестиції в акції, якщо частка їх у капіталі іншої компанії незначна.

Дебіторська заборгованість оцінюється за поточним грошовим еквівалентом, тобто за фактичною величиною, визнаною кожною зі сторін. В бухгалтерському балансі дебіторська заборгованість відображається розгорнуто: за фактичною сумою, резервом сумнівних боргів і за реальною сумою, можливою до одержання (чиста реалізаційна вартість). Остання зараховується у валюту балансу.

При складанні балансу підприємства здійснюють перерахунок валютних статей (наявної іноземної валюти, розрахунків і зобов’язань) у національну валюту за курсом на дату складання балансу. При цьому визначаються курсові різниці, які обліковуються і відображаються окремо.

В умовах інфляції підприємства періодично збільшують вартісну оцінку свого майна в порядку, передбаченому законодавством та стандартами бухгалтерського обліку.

В таблиці 4.2. наведено баланс корпорації “АС”.

Таблиця 4.2