Проблеми становлення національного ринку

Розглядаючи проблеми становлення національного ринку, потрібно приділити увагу різним аспектам політичного, соціально-економічного життя держави. Перехід від старих структур та методів управління не міг автоматично призвести до формування та дії ринкового механізму і тим самим забезпечити його позитивний вплив на плин соціально-економічного розвитку. Тяжка спадщина минулого зумовлює непідготовленість економічного мислення і значною мірою накладає відбиток на ринкові перетворення. Розрізнений, не комплексний підхід, непослідовність дій затримують реалізацію багатьох конкретних рішень і призводять до виникнення додаткових труднощів у становлення ринкової економіки.

Проблема становлення національного ринку розкривається шляхом втілення основної мети ринкових перетворень. Це, перш за все, зростання добробуту широких верств населення і забезпечення гідного цивілізованого життя. Становлення національного ринку зводиться до поліпшення стану справ в економіці та підвищення життєвого рівня людей. Коли внаслідок здійснення ринкових перетворень справи в економіці погіршуються, то слід замислитися, чи правильним шляхом ідемо до поставленої мети. Можуть здійснюватися псевдореформи або реформи, які не наближають економіку держави до позитивних перетворень. Може бути поставлена неправильна, помилкова мета, а саме—збагачення невеликої групи людей, хоча це декларується як формування так званих ринкових структур і досягається за рахунок зубожіння переважної більшості людей та розвалу економіки держави.

Досягнення мети переходу до ринку повинно супроводжуватися втіленням принципів соціально-економічної політики. Основними повинні бути національні інтереси, захищений внутрішній ринок, здійснення державою підтримки приватної власності. Національний ринок діє ефективно лише тоді, коли є умови для раціональної структури економіки, але ринковий механізм не може цілеспрямовано формувати цю структуру самостійно, без втручання держави. Якщо структура економіки нераціональна, то ринковий механізм починає її знищувати і тим самим спричиняє кризові явища.

У ринковому середовищі основною рушійною силою є власний інтерес, в глобальному масштабі він переростає у стратегію розширення ринку.

Важливою проблемою становлення ринкової економіки є вміле використання планових засад, а не спирання на волю стихії ринку. Якщо відкинути різні застереження, то можна дійти висновку, що характер економічної системи визначається базисними економічними відносинами, суть яких тільки в одному—чи вирішує сам товаровиробник що, як, скільки і для кого виготовляти, чи за нього це робить хтось інший. Якщо визначальним є перший підхід, тоді економіка є ринковою, якщо другий— то ця економіка має командні засади. Отож, суть проблеми полягає в тому, чи дійсно економічно самостійною є первинна виробнича ланка у вирішенні питань господарської діяльності, чи вона такої самостійності позбавлена.

Регулятивна функція держави повинна розглядатися в контексті мобілізації не тільки власних ресурсів, але й залучення коштів приватного капіталу, який також зацікавлений у суспільній стабілізації. Державне регулювання економікою, в першу чергу, повинно передбачати наявність ефективного законодавства, що забезпечувало б розвиток легального вітчизняного підприємництва. Зміцнення ролі держави в умовах переходу до ринку багато в чому залежить від стану легального національного ринку. Важливим напрямом становлення національного ринку є зовнішньоекономічне його спрямування. Воно не повинно бути кабальним. Для цього слід створити комплекс умов, що сприятимуть залученню закордонних інвестицій від міжнародних фінансових організацій, окремих компаній. Такими основними умовами є стабільність законодавства з регулювання діяльності підприємств за участю іноземних інвестицій, досконалість податкової системи, поліпшення участі іноземних інвестицій у процесі роздержавлення і приватизації.

Важливою проблемою становлення ринкової економіки є гроші, ціни і податки. Навколо цих проблем тривають зацікавлені обговорення, але, як і раніше, вони не узгоджуються з єдиною ідеєю ринку. Так, фінансисти і банкіри стурбовані проблемою фінансового оздоровлення і стабілізацією грошового обігу, ціновики роками вирішують проблему наближення ціни до суспільно необхідних затрат праці. Міністерство фінансів бореться за створення жорсткої системи податкообкладання в умовах функціонування ринку. В свою чергу, ринок як цілісна система економічних відносин у сфері обміну жорстко диктує свої вимоги щодо грошового обігу, механізму ціноутворення й податкообкладання.

Ринковій економіці притаманні ринкові ціни. Це означає, що держава повністю втрачає свої функції у сфері ціноутворення. Відповідне державне регулювання обмеженого кола цін зберігається, але воно повинно відповідати законам ринку.

Ключовим завданням у вирішенні проблеми становлення національного ринку є відродження вітчизняного виробництва і захист внутрішнього ринку. Для відродження і створення конкурентоспроможного виробництва потрібно розробити промислову політику з опорою, насамперед, на власні сили та з орієнтацією на інтеграцію науки і техніки, на міжгалузевий розподіл праці та внутрішню конкуренцію.

На основі розвитку вітчизняного виробництва слід здійснювати соціальний захист населення, який дозволить зменшити кількість економічних та кримінальних злочинів.

Визначальною стратегією зовнішньоекономічної діяльності є захист державою з допомогою економічних методів внутрішнього ринку від іноземної конкуренції з використанням митних, акцизних зборів, доплат на ті товари і послуги, які можна виробити в Україні.

Оздоровлення економічної системи слід розуміти як значне прискорення у русі до регульованого ринкового господарського механізму, в якому кожен учасник економічних відносин живе за результатами своєї праці і витрачає тільки зароблене.

Проблеми становлення ринкової економіки будуть активно вирішуватися тоді, коли належним чином буде оцінено інтелектуальну працю.

Незалежність держави визначається також позиціями в науці, наявності висококваліфікованих учених, у здатності народу і, насамперед, інтелігенції засвоювати нові знання, впроваджувати наукові винаходи у виробництво.

Проблеми становлення національного ринку можуть бути вирішені тільки завдяки розумному втручанню держави у розвиток ринкових відносин.

Наши рекомендации