Завдання

Розрахунок величини сумарного матеріального потоку на складі.

Методичні вказівки

Сумарний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік) складу визначається додаванням матеріальних потоків, що проходять через його окремі ділянки і між ділянками.

Величина сумарного матеріального потоку на складі залежить від того, по якому шляху піде вантаж на складі, будуть або не будуть виконуватися з ним ті або інші операції. У свою чергу, маршрут матеріального потоку визначається значенням факторів, перерахованих у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Фактори обсягу складської вантажопереробки (фактори, що впливають на величину сумарного матеріального потоку на складі)

Позначення	Найменування фактора	Значення фактора (по вариантам работы),%
А1	Частка товарів, що поставляються на склад у неробочий час і минаючих через приймальну експедицію
А2	Частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу
А3	Частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі
А4	Рівень централізованої доставки, тобто частка товарів, що попадають на ділянку навантаження з відправної експедиції
А5	Частка доставлених на склад товарів, не підметів механізованому вивантаженню з транспортного засобу і потребуючого ручного вивантаження з укладанням на піддони
А6	Частка товарів, що завантажуються в транспортний засіб при відпустці зі складу вручну (через непристосованість транспортного засобу покупця до механізованого завантаження)
А7	Кратність обробки товарів на ділянці збереження (у разах)	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0

Обсяг робіт з окремої операції, розрахований за визначений проміжок часу (місяць, квартал, рік), являє собою матеріальний потік по відповідній операції.

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається додаванням величин матеріальних потоків, згрупованих або по ознаці виконуваної логістичної операції, або по ознаці місця виконання логістичоної операції.

Переміщення вантажів (у нашому випадку — механізоване, у контейнерах або на піддонах) здійснюється з ділянки на ділянку, а сумарний матеріальний потік по даній групі (P _п.г) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх ділянок, без останнього:

(2.1)

Тут Т — вантажообіг складу, т/рік (умовно приймається рівним 5000 т/рік).

Операції розвантаження і навантаження можуть виконуватися вручну або з застосуванням машин і механізмів.

Вантажопотік при ручному розвантаженні вантажу:

P_p.p= T x A₅ /100 (т/рік) (2.2)

Інше розвантаження є механізованою. Вантажопотік при механізованому розвантаженні вантажу:

Рм._р =T x (1-A₅ /100) (т/рік) (2.3)

Вантажопотік при ручному навантаженні вантажу:

Рр._n=Т х А₆ /100 (т/рік) (2.4)

Вантажопотік при механізованому навантаженні вантажу:

Рм._п=Т х (1-А₆ /100) (т/рік) (2.5)

Вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при прийманні товарів

Р_np=Т х А₂ /100 (т/рік) (2.6)

Вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при комплектації замовлень покупців

Р_км=Т х А₃ /100 (т/рік) (2.7)

Вантажі, розглянуті в процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо вантаж поставлений у робочий час, то він відразу в міру розвантаження надходить на ділянку приймання або в зону збереження. Якщо ж вантаж прибув у неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робочий день подається на ділянку приймання або в зону збереження. Отже, у приймальній експедиції з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину:

P_n.э=T x A₁ /100 (т/рік) (2.8)

Якщо на підприємстві оптової торгівлі мається відправна експедиція, то в ній з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину:

Р_о.э=Т х А₄ /100 (т/рік) (2.9)

Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на:

Р_эк= Р_n.э+Р_о.э =Т х (A₁+ А₄)/100 (т/рік) (2.10)

Група матеріальних потоків — операції в зоні збереження.

Весь товар, що надійшов на склад, як відзначалося, так чи інакше зосереджується в місцях збереження, де виконуються наступні обов'язкові операції:

— укладання вантажу на збереження;

— виїмка вантажу з місць збереження.

Обсяг робіт за визначений період по кожній операції дорівнює вантажообігові складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні).

Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні збереження дорівнює 2хТ.

Якщо при збереженні товару здійснюється перекладка запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще якась частина Т. У процесі оборки частина вантажів може бути повернута в місця збереження, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т*.

У результаті всіх операцій у зоні збереження виникає група матеріальних потоків, величина якої дорівнює:

Р_хр=Т х А₇ /100 (т/рік) (2.11)

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається по наступній формулі:

Р= Р_n.г + Рр. _р + Рм._р + P_p.n + Рм._n + Р_nр + Р_км + Р_эк + Р_xр. (2.12)

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте об'єкт досліджень в області логістики, а також застосовуваний методологічний апарат.

2. Дайте визначення логістичної моделі і логістичного моделювання.

3. Метод аналітичного моделювання логістичних систем, його переваги і недоліки.

4. Імітаційне моделювання логістичних систем, процеси, мети, достоїнства і недоліки.

5. Визначення системного підходу.

6. Опишіть послідовність формування логістичних систем при класичному (індуктивному) і при системному підходах. Дайте порівняльну характеристику цих підходів.

1. У чому виражається ефект від використання принципів системного підходу.