Тема 3: Інформаційна забезпечення та організація економічного аналізу

План

1. Організація аналізу роботи на підприємстві. Послідовність проведення аналіз

2. Технічне забезпечення, оформлення і використання результатів. Користувачі аналітичної інформації та суб’єкти економічного аналізу

1. Організація аналізу роботи на підприємстві. Послідовність проведення аналіз

Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для аналітичного дослідження. Точність даних – найважливіша вимога аналізу, яка забезпечується шляхом недопущення, попередження, а за необхідності, усунення, виправлення допущених помилок. Є два способи контролю за правильністю інформаційних матеріалів: перевірка на повноту і вірогідність. При цьому повнота даних перевіряється візуальним шляхом, а вірогідність – за допомогою логічного та арифметичного контролю.

Логічний контроль полягає у зіставленні даних і виясненні їх логічної сумісності. У разі виявлення логічної несумісності показників необхідно шляхом подальших порівнянь з іншими показниками встановити, який із них правильний. Інколи логічний контроль здійснюється шляхом зіставлення фактичних даних з показниками плану, з даними за попередні періоди (рік, квартал, місяць тощо), з даними за суміжними об'єктами, з подібними показниками. Наприклад, підприємство не може працювати 26 годин на добу, або 370 днів на рік.

Арифметичний (лічильний) контроль полягає у перевірці різних арифметичних розрахунків, підсумків, визначенні процентів, середніх величин шляхом прямих або непрямих перерахунків.

Вирішальне значення для успішного аналізу мають чіткі організаційні форми його проведення.

Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності.

Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають:

- організаційні форми;

- планування аналітичної роботи;

- етапи економічного аналізу;

- узагальнення;

- форми реалізації результатів аналізу.

Етапи проведення економічного аналізу:

- складання плану (програми) аналітичної роботи;

- підготовка матеріалів для аналізу;

- обробка та вивчення аналітичних показників;

- підрахунок резервів та підсумкова оцінка результатів діяльності;

- впровадження в дію виявлених резервів.

Економічна інформація являє собою систему (сукупність) зведень, даних про економіку досліджуваного об'єкта, що відбуваються в господарських процесах і явищах.

Якість інформації оцінюється по чотирьох ознаках:

- повнота;

- достовірність і своєчасність формування інформації;

- можливість її використання в управлінні економікою;

- комплексність інформації для оцінки господарської діяльності.

2. Технічне забезпечення, оформлення і використання результатів. Користувачі аналітичної інформації та суб’єкти економічного аналізу.

Узагальнення та оформлення результатів аналізу - кінцевий етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, крім того, визначається "ціна" досягнення цих результатів.

Щоб очікувані наслідки аналізу забезпечували реальні практичні потреби, обумовлювали пошук і застосування цивілізованих шляхів сталого й ефективного господарювання, аналітикові необхідно знати загальні методологічні принципи аналізу, найважливішими з яких є визнання:

- взаємозв'язку, взаємозумовленості всіх явищ та процесів, їхнього розвитку;

- взаємодії кількісних факторів;

- єдності цілого й частки, тобто єдності одиничних явищ і процесу в цілому;

- єдності динаміки явищ, що аналізуються, і їх статистичного стану в окремі моменти часу.

Систематизовані та оброблені результати аналізу можуть оформлятися як безтекстовим способом - у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм, так і описовим - у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи. Працівниками зовнішніх установ наслідки аналізу оформляються, як правило, у вигляді висновків.

Зміст аналітичних довідок і висновків має бути конкретним, слід зосереджувати увагу на відображенні недоліків або вагомих позитивних моментів, виявленні резервів і способів їх реалізації.

Пояснювальна записка має включати перелік заходів щодо:

- реалізації виявлених резервів,

- визначати терміни та конкретних виконавців,

- обумовлювати види та кількість ресурсів, які потрібні для усунення недоліків,

- містити висновки з результатів господарської діяльності і пропозиції щодо її поліпшення з урахуванням загального рівня розвитку підприємства, умов господарювання, імовірних змін у діяльності суб'єкта господарювання тощо.

За наслідками аналізу складається наказ за підписом керівника підприємства. Він є обов'язковим для всіх працівників підприємства, і за його виконанням встановлюється дійовий і повсякденний контроль, що, певною мірою, забезпечить ефективне функціонування господарюючих суб'єктів.

Застосування ПК підвищує ефективність аналітичної роботи. Це досягається за рахунок:

- скорочення термінів проведення аналізу;

- більш повного охоплення впливу чинників на результати господарської діяльності;

- заміни наближених або спрощених розрахунків точними обчисленнями;

- постановки і рішення нових багатомірних задач аналізу.

Джерела інформації:

- планово-нормативне (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);

- дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку;

- внутрішня поза облікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій, протоколи виробничих нарад, доповідні записки);

- зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані анкетних обстежень);

- дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).

Головні форми звітності:

- Ф№1 „Баланс”;

- Ф№2 „Звіт про фінансові результати”;

- Ф№3 „Звіт про рух грошових коштів”;

- Ф№4 „Звіт про власний капітал”.

Статистичні звіти:

- з продукції (1-П);

- по праці та кадрам (2-ПВ);

- по собівартості продукції (5-С).