Економічна суть активів та їх місце в забезпеченні ефективного функціонув. п-ства

Активи являють собою економічні ресурси підприємства в різних видах, які використовуються в процесі здійснення господарської діяльності. Вони формуються для конкретних цілей здійснення цієї діяльності в відповідності до місій і стратегій економічного розвитку підприємства і в формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу. Предметне поняття активів як економічних ресурсів проявляється перш за все в сфері економічних відносин, а більш конкретно – в економічній сфері діяльності підприємства. Відповідно, будучи носієм економічних характеристик, активи являються об’єктом економічного управління будь-яких макроекономічних господарюючих систем. Активи підприємства - це контрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких у процесі використання пов’язаний з чинником часу, ризику та ліквідності.

52. Класифікація активів залежно від об’єкта управління та від характеру володіння активами

1. Залежно від об’єкта управління:

а) необоротні активи: основні засоби, незавершене будівництво, устаткування, призначене до монтажу; довгострокові фінансові інвестиції;

б) оборотні активи: виробничі запаси; готова продукція; незавершене виробництво; дебіторська заборгованість; грошові кошти; поточні фінансові інвестиції.

2. Залежно від характеру володіння активами:

а) власні активи: до них належать активи підприємства, які постійно перебувають у його володінні і відображаються в балансі;

б) орендовані активи: активи, які тимчасово перебувають у володінні підприємства відповідно до укладених угод оренди (лізингу).

Класифікація активів залежно від характеру обслуговування та фінансових джерел формування активів.

1. Залежно від характеру обслуговування:

а) операційні активи: активи, які безпосередньо використ. в комерційно-виробн. д-сті п-мства з метою отр. операц. прибутку;

б) інвестиційні активи: сукупність майнових цінностей п-мства, пов’яз. із здійсн. його інвестиц. д-сті. До складу інвестиц.активів включають: незав. будівництво; устаткування, признач. до монтажу; довгостр. фін. інвестиції, короткостр. фін. вкладення.

2. Залежно від характеру фін. джерел формування активів:

а) валові активи: сукупність майнових цінностей п-мства, сформованих за рахунок власних і залучених коштів;

б) чисті активи: сукупн. майнов. цінностей п-мства, сформов. виключно за рах. власних коштів. Вартість чистих активів визнач. за формулою:

ЧА = А – ЗК,

де: ЧА– вартість чистих активів;

А – загальна сума активів підприємства;

ЗК – загальна сума запозичених коштів.

Характеризуючи активи як об’єкт управління, необх. відзначити особливості їх окремих складових. Зокрема, необор. активи є найменш мобільною частиною майна п-мства, основна відмін. якої поляг. в багатораз. використанні в процесі господ. д-сті і частковій амортизації протягом кожного операц. циклу. У процесі формування й управління необор. активами необх. враховувати їх переваги і недоліки порівняно з обор. активами. Осн. перевагами необор. активів порівняно з оборотними є: менший ризик впливу інфляц. процесу та можливе збільш. ринк. цін на нерухомість вищими темпами, ніж темпи інфляції; тривалий період використ. у виробн. процесі, здатність приносити стабільний прибуток у разі несприятливої господарської діяльності.

До їх недоліків слід віднести низький рівень маневреності, неможлив. швидко змінити структуру вклад. коштів, низький рівень ліквідності і неспроможн. забезпечити потік платежів за погірш. платоспроможн. п-ства.