Аналіз кредитоспроможності підприємства

Під кредитоспроможністю підприємства розуміють наявність у нього фінансових можливостей одержання кредиту і повернення його в зазначений термін

Кредитоспроможність позичальника характеризується його акуратність при розрахунках раніше отриманих кредитів, поточним фінансовим станом і спроможністю при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел.

Перш ніж видавати кредит банк визначає ступінь ризику, який він готовий взяти на себе і розмір кредиту який може бути наданий. Аналіз умов кредитування передбачає вивчення:

1. Солідності позичальника, яка характеризується своєчасністю розрахунків по раніше одержаним кредитам , якістю поданих звітів, компетентністю керівництва.

2. Спроможність позичальника виробляти конкурентноспроможну продукцію.

3. Доходів. При цьому оцінюють прибуток який отримає при банківському кредитуванні з витратами позичальника в порівнянні із середньою дохідністю банку.

4. Мети використання ресурсів.

5. Суми кредиту.

6. Погашення.

7. Забезпечення кредиту.

При аналізі кредитоспроможності використовується цілий ряд показників але найбільш важливою є норма прибутку на вкладений капітал і ліквідність.

, П – прибуток, К капітал (валюта балансу)

Зростання цього показника характеризує тенденцію прибуткової діяльності позичальника, його доходності.

Наприклад, за попередній рік його значення становить 0,2784

За теперішній 0,3003

Тобто сума кредиту, який отримано з однієї гривні вкладеного капталу зріс на 2,19 грн або на 7,9%

Ліквідність – це спроможність підприємства швидко погашати спою заборгованість.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття забов”язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення забов”язань

Ліквідність балансу передбачає постійну рівність між активами і забов”язаннями як по загальній чумі , так і по термінам постачання.

Аналіз ліквідності балансу складається з порівняння коштів по активу які згруповані за ступенем їх ліквідності в порядку спадання ліквідності із забов”язаннями по пасивам, які об”єднані по термінам їх погашення і в порядку збільшення термінів .

В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості їх перетворення в грошові кошти активи поділяються на 4 групи:

А1 – найбільш ліквідні,

А2 – активи, що швидко реалізуються

А3 - активи, що повністю реалізуються (запаси за виключенням витрат майбутнії періодів, розрахунки із зосн довгострокових фінансових вкладень)

А4 – активи, що важко реалізуються (Основні засоби, нематеріальні активи, незавершене капітальне будівництво , обладнання та устаткування.)

Пасиви балансу групуються за строковістю з оплати:

П1 - найбільш термінові пасиви, кредиторська заборгованість

П2 – короткострокові пасиви, короткострокові кредити, позикові кошти.

П3 – довгострокові пасиви.

П4 – постійні пасиви.

Для збереження балансу активу і паситу не включають доходи і витрати майбутніх періодів.

Баланс вважають ліквідним якщо:

Ліквідність підприємства швидко визначається за допомогою коефіцієнта ліквідності підприємства.

, де Г – кошти, П – цінні папери, К – кредиторська заборгованість, З - залучені кошти.

Чим вищий даний коефіцієнт тим надійнішим вважається позичальник.

Банки розрізняють:

1. Кредитоспроможне підприємства в якого К більше 1,5

2. Обмежено кредитоспроможне підприємство К від 1 до 1,5

3. Не кредитоспроможне підприємство К менше 1-ці.

Ліквідність підприємства також характеризує коефіцієнт фінансової стійкості підприємства

, де М – власний капітал

Коефіцієнт залучених коштів:

, З – заборгованість, А – активи поточні.

Кожен банк формує свою кількісну систему оцінки, що є комерційною таємницею банку.

Банк розподіляє позичальників на три категорії

1. Надійні,

2. Нестійкі,

3. Ненадійні.