Тема 15. Державне регулювання економіки

План

1. Необхідність та сутність державного регулювання економіки.

2. Форми і методи державного регулювання економіки.

3. Еволюція теоретичних поглядів на роль держави в економіці.

4. Монетарна політика держави.

5. Фіскальна політика держави.

Питання перше.

Необхідність та сутність державного регулювання економіки.

У ринковій економіці функції держави зводяться до трьох основних : законодавчої, стабілізуючої, розподільчої.

Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно – господарських законів і постанов, які створюють певні “правила гри”, тобто правові заходи ринкової економіки, що є гарантом однакових прав і можливостей для всіх форм власності та господарювання.

З метою захисту конкуренції як основної умови і регулятора ринкової економіки держава розробляє і реалізує антимонопольне законодавство. Це дає можливість суб’єктам ринкової економіки реалізувати свої інтереси, примушує їх діяти узгоджено і разом з тим не порушувати об’єктивних законів ринку.

Стабілізуюча функція полягає у підтримані високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також у стимулюванні економічного зростання. З цією метою держава:

· визначає цілі, напрямки і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації;

· бере на себе організацію пропозиції грошей;

· забезпечує зайнятість і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно – грошову політику, спрямовану на боротьбу з інфляцією і безробіттям.

Розподільча функція пов’язана з досягненням справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з іншого – з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї функції держава:

· здійснює перерозподіл доходів багатих верств населення на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фінансову, податкову політику регулювання цін;

· встановлює і контролює реалізацію постанов про мінімальну заробітну плату;

· бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб’єкти не зацікавлені, але разом з тим без цих благ суспільство не може досягти благополуччя. Такі блага і послуги називають чистими суспільними товарами. Це національна оборона, забезпечення суспільного порядку, контроль за станом навколишнього середовища, освіта тощо.

Основні цілі державного регулювання економіки:

1) раціональне використання ресурсів і досягнення макроекономічної ефективності (зростання продуктивності праці в суспільному виробництві, пропорційний розвиток економіки, повне й оперативне задоволення соціально – економічних потреб суспільства);

2) забезпечення стабільного розвитку національної економіки;

3) забезпечення конкурентноздатності вітчизняних товарів на світовому ринку;

4) реалізація соціальних цілей розвитку суспільства (соціальна стабільність, забезпечення ефективної зайнятості, дотримання вимог економічної безпеки, задоволення соціально – культурних та духовних потреб населення).

Державне регулювання економіки – це управління соціально-економічним розвитком країни, тобто сукупність заходів державного впливу на об’єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб’єктів національної економіки, узгодження їхніх інтересів і дій для реалізації конкретних цілей.

Розрізняють декілька моделей регулювання економіки:

· американська – передбачає поступовий характер реформи, пасивну роль держави в цьому процесі, зведену в основному до законодавчої діяльності й використання традиційних економічних важелів регулювання;

· японська – визначає активну роль держави в трансформаційному процесі через використання комплексу прямих, непрямих, економічних, правових, специфічних і нетрадиційних методів регулювання.

Питання друге.