Розрахунки непрямих витрат

Усі інші витрати підприємств, що не ввійшли до прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат, належать до категорії непрямих витрат. Сюди належить широке коло витрат загальновиробничого та загальногосподарського характеру, що мають, рівноцінне непряме (посереднє) відношення до всіх видів продукції або послуг підприємства. Це , насамперед , .витрати, пов'язані з утриманням системи управління підприємством, обслуговуванням його території, виробничих площ, охорони праці та майна підприємства, витрати на утримання загально-господарських підрозділів та послуг. Такі витрати переносяться непрямими метода­ми - пропорційно визначеним прямим ознакам продукції (послугам, замовленням) з використанням спеціальних нормативів переносу непрямих витрат.

У практиці багатьох підприємств непрямі витрати мають дуже багато різноманітних елементів, що пов'язані з різними сторонами виробничо-господарської діяльності і мають складну ієрархічну структуру , а також визначають значну частину собівартості продукції та послуг. Тому для конкретного відображення виробничих витрат важливе значення мають методи переносу непрямих витрат на собівартість окремих видів продукції та послуг. Метою ви­конання цього розділу роботи є освоєння цієї методології та її. конкретне застосуван­ня для обгрунтування непрямих витрат у собівартості нового приладу.

На підприємстві серед непрямих витрат найчастіше виділяють:

– витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання - Воб;

– загальноцехові витрати - Вц;

– загальновиробничі (заводські) витрати — Вз.в;

– адміністративні витрати – Вад.

– збутові витрати — Взб.

Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання в собівартості приладу найчастіше визначаються через норматив переносу цих витрат або пропорційно витратам на основну оплату праці виробничого персоналу, або пропор­ційно трудомісткості його виготовлення. Як перший, так і другий варіанти плано­вого нормативу були розглянуті в п.4.4. Якщо студент прийняв перший підхід (норматив Н1об)

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб,

де Зо - витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення при­ладу, грн (визначені в п.4.7).

При використанні другого варіанта нормативу (величина Н2об) витрати на УЕМО складатимуть:

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб,

де Твир - загальна планова трудомісткість виготовлення приладу, нормогодин (визначена в п.4.7).

Метод переносу витрат на УЕМО (перший чи другий) студент вибирає самостійно.

Цехова собівартість одиниці виробу для цеху-виробника, складові якої визначено в п.п.4.6, 4.7, 4.8 і 4,9

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб.

Загальновиробничі витрати в собівартості окремих видів продукції визначають їх виробничу собівартість, що складає:

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб.

Сумарна величина загальновиробничих витрат в господарській практиці розподіляється пропорційно цеховій собівартості продукції підприємства. Тому в собівартості окремих видів продукції загальновиробничі витрати складають:

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб,

де Нз.в – норматив переносу (плановий або фактичний) загальновиробничих витрат у відсотках до цехової собівартості(в табл.3)

Адміністративні витрати в собівартості окремих видів продукції розподіляються пропорційно виробничої собівартості продукції. Планова величина нормативу переносу цих витрат наведена в табл. 3 (норматив Над, %). Планова величина адміністративних витрат в собівартості приладу складе:

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб

Витрати збутового характеру також можуть бути враховані в собівартості об’єктів, що калькулюються, пропорційно нормативу Нзб, % (таблиця 3). Планова величина збутових витрат в собівартості приладу складе:

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб

З урахуванням позавиробничих витрат визначається повна собівартість приладу:

розрахунки непрямих витрат - student2.ru , грн/виріб.

РОЗРОБКА ПЛАНОВОЇ КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПРИЛАДУ

Метою цього розділу роботи є розробка стандартного економічного до­кумента — калькуляції, що офіційно визначає величини і склад собівартості того чи іншого виду продукції (послуги, замовляння). Документ розробляється за формою табл. 15.

Таблиця 15

“Затверджую” “Погоджено”

Директор Гол. Бухгалтер

Калькуляція собівартості виготовлення виробу “Прилад вимірювальний” (планова)

Статті витрат: Позначення Сума, грн Питома вага, % Посилання на розрахунки, (сторінки)
1. Прямі матеріальні витрати
1. Сировина і основні матеріали 2. Матеріали допоміжні технологічні 3. Покупні вироби, напівфабрикати 4. Енергія( паливо –технологічна) 5. Відходи (вираховуються) Мо Мд.т Пв Ет Вп      
2. Прямі витрати на оплату праці
6. Основна заробітна плата виробничого персоналу 7. Додаткова заробітна плата виробничого персоналу 8. Нарахування на оплату праці Зо Зд Вс.з      
3. Інші прямі витрати
9. Витрати на підготовку виробництва виробу Вп.в      
4. Непрямі витрати
10. Утримання та експлуатація машин і обладнання 11. Цехові витрати Воб Вц      
Разом цехова собівартість Сц  
12. Загальновиробничі витрати Вз.в      
Разом виробниче собівартість Св  
13. Адміністративні витрати Вад      
14. Витрати на збут. Взб      
Разом повна собівартість Сп      
Прибуток нормативний Пн      
Вартість товару (нижня межа ціни без ПДВ) Цнж      

Розрахунок виконав Дата Підпис

Економіст

Наши рекомендации