Валюта і валютні цінності, класифікації валют
Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», яким, власне, переважно і регулюються валютні відносини, чітко розрізняє поняття валюти:
1) «валюта України» — грошові знаки України, платіжні документи й інші цінні папери у валюті України;
2) «іноземна валюта» — грошові знаки іноземних держав, банківські метали, платіжні документи й інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.
Валюта являє собою грошову одиницю, яка застосовується для вимірювання вартості товару, що прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономічними відносинами. Термін «валюта» (valuta) походить від італійського, що означає вартість (цінність).
За емітентною належністю валюта включає вже згадану класифікацію:
а) національну валюту, яка виражається в грошах, що емітуються національною банківською системою. Для України — це гривня;
б) іноземну валюту, виражену в грошах, що емітуються банківськими системами інших країн. Для України — це будуть кошти за номіналом у всіх національних грошових одиницях, крім гривні;
в) колективну валюту, виражену в особливих міжнародних грошових одиницях. Вони емітуються міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міжнародними угодами. Зараз найважливішими вважаються такі дві валюти:
— євро, що запроваджені в міжнародний грошовий обіг одинадцяти країнами Західної Європи;
— SDP (СПЗ — спеціальні права запозичення) — розрахункова одиниця міжнародного валютного фонду (1 СПЗ = 0,888671 г. золота з 1 СПЗ = 1 дол. США). За режимом використання валюти поділяються на конвертовані і неконвертовані. Конвертованими вважаються валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн за курсом у встановленому порядку та вільно вивозяться і ввозяться через кордон. Конвертованість валюти можна класифікувати за ступенем конвертованості на повну і часткову.
Повна конвертованість означає можливість вільного обміну національної валюти на іноземну валюту для всіх категорій власників і за всіма операціями. Часткова конвертованість означає, що для одних видів операцій та осіб обмін національної валюти дозволений, а для інших — ні.
Якщо конвертованість поширюється лише на платежі за поточними операціями, вона називається поточною, а якщо вона поширюється лише на платежі за рухом капіталу, то називається капітальною.
Неконвертованими вважаються валюти, які неможливо обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом. Ввіз та вивіз іноземних валют обмежений. Такими є валюти слаборозвинутих країн або країн, що переживають глибоку і хронічну економічну та фінансову кризи.