Організація оплати праці на підприємстві. Тарифна система та її елементи

Основними елементами організації оплати праці на підприємстві:

1. нормування праці

2. тарифна система оплати праці

3. форми і систем оплати праці.

Тарифна система оплати праці – дозволяю порівняти різні види праці, урахувати їх складність, умови виконання і якість відпущеної продукції.

Тарифна система оплати праці включає:

1. Тарифна сітка — шкала (схема), за допомогою якої здійснюється співвідношення в оплаті праці працівників залежно від складності роботи та їх кваліфікації, тобто забезпечується більш висока оплата праці за більш складну роботу.

2. Тарифні ставки (погодинні, денні, місячні) виражають розмір оплати праці на різних видах робіт за одиницю часу (година, день, місяць) залежно від кваліфікаційного розряду працівника.

3. тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) – нормативні документи, в яких відображені вимоги до займаних посад, спеціалістів, керівників, інших службовців. За допомогою цих довідників встановлюється розряд виконуваних робіт і робітника підприємства.

Спосіб порівняння в аналізі господарської діяльності .

Порівняння - це прийом за допомогою якого предмети, явища і показники зіставляються з іншими однорідними предметами, явищами або показниками з метою визначення загальних рис або розходжень між ними.

Існують такі типи порівняння:

1. Співвідношення планових і фактичних показників для оцінки рівня використання плану.

2. співвідношення фактичних показників з нормативними для оцінки рівня виконання оптимальних завдань.

3. Порівняння фактичних показників з показниками минулого часу.

4. Співвідношення показників аналізованого підприємства з досягненнями науки та навиків інших підприємств.

5. порівняння показників аналізованого господарства з середніми показниками по галузі здійснюється з метою визначення положення підприємства на ринку серед інших підприємств тієїж самої галузі.

6. Співвідношення паралельних та динамічних рядків.

7. Співвідношення різноманітних варіантів управлінських рішень з метою вибору найбільш оптимального з них.

8. Співвідношення результатів діяльності до та після зміни якогось фактора.

Порівняння як правило може дати позитивні результати лише тоді коли порівнювальні показники можна зіставити. Для того щоб добитися порівнянності необхідно: нейтралізувати вплив цінових факторів порівняння і використовувати однакові періоди часу.

Види порівняльного аналізу:

1.горизонтальний порівняльний аналіз.

2.вертикальний.

3.трендовий.

4.одномірний.

5.многомірний.

Функції фінансів

Зміст фінансів розкривають їх функції. Фінанси виконують дві основні функції: розподільну і контрольну, до того ж одночасно.

Кожна функція фінансова операція передбачає розподіл суспільного продукту та національного доходу і контроль за таким розподілом

Розподільна функція фінансів. За допомогою цієї функції фінанси обслуговують різні етапи розподілу (первинний розподіл і перерозподіл вартості суспільного продукту) та різні сфери суспільного життя (матеріального виробництва обміну і споживання)

Фінансовому розподілу притаманні такі види

1) Внутрішньогосподарський

2) внутрішньогалузевий

3) міжгалузевий

4) міжтериторіальний

Об’ектом дії розподільної функції фінансів є вартість ВВП, а також частина національного багатства, яка набуває грошової форми.

Суб’єктом розподілу є юридичні і фізичні особи, в розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення,а також держава.

Розподільна функція фінансів реалізується в процесі первинного розподілу і перерозподілу вартості ВВП.

Первинний розподіл – це розподіл доданої вартості і формування первинних доходів суб’єктів, які беруть участь у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є

1) у фізичних осіб – заробітна плата

2) у юридичних осіб – прибуток

3) у держави – прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті, надходження від державних послуг, ресурсів, а також непрямі податки (ПДВ і акцизний сбір)

Перерозподіл полягає у створенні і використанні централізованих фондів. За рівнем централізації вони поділяються на:

1) загальнодержавні

2) регіональні

3) відомчі

4) корпоративні

Загальнодержавні фонди включають державний бюджет і державні фонди цільового призначення.

Регіональні фонди включають місцеві бюджети і позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.

Відомчі фонди створюються міністерствами і відомствами.

Корпоративні фонди створюються корпоративними об’єднаннями.

Контрольна функція фінансів. Проявляється в контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами та їх використанням відповідно до цільового призначення.

Саме завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб’єктів господарювання, включаючи державу і також економне і ефективне використання коштів.

У практичній діяльності контрольна функція проявляється у фінансовому контролі.

Його завданням є перевірка дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності і повноти виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, податковими органами, банками, а також взаємних зобов’язань підприємств, щодо розрахунків і платежів.

Наши рекомендации