Тарифна система оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система, що уявляє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких всгановлюється рівень заробітної плати працівників щдприємства залежно від їхньої кватфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифнсншаліфікаїїійні xарактеристики (довідники).

Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників-залежно від їх кваліфікації та відповідності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференщації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка - це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередньо залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці.

Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовуються схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти, службовці, їхньої кваліфікації; умов праці; масштабів і складності виробництва, обсягів, складності робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису - внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.

В останні роки на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні сітки (ЄТС), де містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу (перевага -вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників).

Тарифна ставка - це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними зтодами. В будь-якому випадку вона не може бути меншою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Тарифна ставка є вихідною величиною для встановлення рівня заробітної плати працівників незалежно від того, які форми і системи оплата праці застосовуються на підприємстві.

Залежно від обраної одиниці часу тарифні ставки бувають годинні, денні та місячні (оклади). Найпоширенішими є годинні тарифні ставки, оскільки на їх основі розраховуються різноманітні доплата. Денна і місячна тарифні ставки розраховуються множенням годинної ставки на кількість годин у зміні або на середньомісячну кількість робочих годин.

Тарифно-кваліфакаційні довідники робіт і професій гхзбітшків, об,'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційшій довідник (ЄТКД) - це збірники нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників проводиться тарифікація робіт (встановлюються розряди роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робіт. (Діючий ЄТКД вміщує 72 випуски за різними виробництвами і випадками робіт, за його допомогою можна проводити тарифікацію понад 5 тисяч робіт і професій).

Кваліфікаїдіший довідник посад керівників, спеціалістів і службовців є нормативним документом, який вмішує загально галузеві кваліфікаційні хфактеристики. В них зазначаються посадові обов'язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціальністю, рівня і профілю професійної підготовки керівників, спеціалістів і службовців.

Система надбавок і доплат до тарифних ставок також є нормативним документом. Більшість з них регламентується трудовим законодавством, деякі встановлюються безпосередньо на підприємстві. В будь-якому випад-ку прийнята на підприємстві система надбавок і доплат до тарифних ставок не повинна створювати для працівників умови гірші, ніж передбачені чинним законодавством, галузевою та генеральною -тарифними угодами.

Надбавки пов'язані з якістю конкретного працівника і носять чітко виражений стимулюючий характер. Основні їх види такі:

- за високу професійну майстерність гюбітників;

- за високі досягнення в праці спеціалістів;

- за вислугу років,

- за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання;

- за знання і використання в роботі іноземних мов.

Доплати пов'язані з характеристикою сфери трудової діяльності і носять компенсаційний характер. Основні з них такі:

- за високу інтенсивність праці (наприклад, на конвеєрах);

- за роботу в наднормативний час;

- за сумісність професій (посад);

- на період освоєння нових норм трудових затрат;

- за роботу у вихідні і святкові дні, що є робочими за графіком;

- за роботу в нічний час;

- за керівництво бригадою, якщо бригадир не звільнений від основної роботи;

- за роз’їздний характер роботи тощо.

Наши рекомендации