Відповіді на підсумковий тест

1) г; 2) в; 3) б; 4) в; 5) б; 6) б; 7) г;

8) а; 9) б; 10) в; 11) г; 12) а; 13) б; 14) в;

15) г; 16) а; 17) б; 18) б; 19) б; 20) г; 21) б;

22) в; 23) а; 24) а; 25) в; 26) б; 27) г; 28) в;

29) г; 30) б; 31) г; 32) в; 33) а; 34) в; 35) а;

36) в; 37) г; 38) б; 39) г; 40) б; 41) в; 42) а;

43) б; 44) б; 45) а; 46) г; 47) б; 58) в; 49) а;

50) в; 51) в; 52) в; 53) а; 54) б; 55) г; 56) г;

57) а; 58) б; 59) в; 60) в; 61) б; 62) а; 63) б;

64) а; 65) в; 66) в; 67) б; 68) а; 69) г; 70) г;

71) а; 72) в; 73) а; 74) г; 75) в; 76) б; 77) б;

78) в; 79) б; 80) в; 81) б; 82) а; 83) б; 84) а;

85) б; 86) в; 87) в; 88) г; 89) а; 90) в; 91) г;

92) б; 93) в; 94) а; 95) а; 96) б; 97) б; 98) б;

99) г; 100) б; 101) а; 102) б; 103) б; 104) а; 105) в; 106) г; 107) б; 108) а; 109) б; 110) в; 111) в; 112) а.

умовні позначення

Р – ціна товару.

Q – кількість товару.

MU – гранична корисність.

TU – сукупна корисність.

АМU – зважена гранична корисність

D – доход споживача

MRS_АВ – гранична норма заміни одного товару іншим.

Е_Р – цінова еластичність попиту.

Е_S – цінова еластичність пропозиції.

Е_А/В – перехресна еластичність попиту.

Е_D – еластичність попиту по доходу.

АР – середній продукт, продуктивність.

МР – граничний продукт.

TP або Q – загальний випуск продукції (сукупний продукт).

MRTS_CL – гранична норма технологічної заміни капіталу працею.

FC – постійні витрати.

VC – змінні витрати.

ТС – валові (сукупні) витрати.

AFC – середні постійні витрати.

AVC – середні змінні витрати.

ATC – середні валові (сукупні) витрати.

МС – граничні витрати.

AC або LAC – середні довгострокові витрати.

LMC – довгострокові граничні витрати.

TR – валовий (сукупний) доход.

AR – середній доход.

MR – граничний доход.

p – прибуток.

MRP – вартісний граничний продукт (гранична доходність ресурсу).

L – кількість праці.

w або P_L – ставка заробітної плати.

C– обсяг капіталу.

r або P_C – вартість капіталу.

МRС – граничні витрати на ресурс.

і – процентна (дисконтна) ставка.

PV – вартість інвестицій у капітал.

FV – сума коштів у майбутньому.

NRV – чиста сьогоднішня вартість інвестицій.

MRT_XY – гранична норма трансформації одного продукту в інший

Термінологічний словник.

Адаптивне рішення – рішення, яке може змінюватися залежно від ситуації.

Антиблаго – благо з від’ємною корисністю, чим менше антиблага, тим краще для споживача.

Антимонопольна політика – комплекс заходів, які призначені забезпечити ефективний механізм функціонування ринку та запобігання проявам недобросовісної конкуренції.

Безповоротні витрати – витрати, які вже зроблено і які неможливо компенсувати.

Благо – це все те, що складає в собі визначений позитивний зміст, предмет, явище, продукт праці, що свідомо або несвідомо задовольняє визначену людську потребу і відповідає інтересам, цілям людей.

Бухгалтерські витрати – фактичні витрати факторів виробництва у формі прямих платежів за фактори виробництва.

Бухгалтерський прибуток (фінансовий) – це різниця між валовим доходом (сукупною виручкою) фірми та її явними витратами.

Бюджетна лінія – лінія, точки якої відображають всі комбінації благ, за яких загальна сума витрат дорівнює грошовому доходу споживача.

Взаємодоповнюючі блага– це такі блага, які за певних умов можуть споживатися разом в комплексі один з одним.

Взаємозамінні блага– це блага, які за певних умов можуть замінювати одне одного у процесі споживання.

Валові (сукупні)витрати – це сума постійних та змінних витрат.

Валовий (сукупний) доход – це обсяг коштів, отриманих виробником від продажу продукції протягом певного періоду.

Віддача від масштабу – результат впливу на випуск продукції зміни обох виробничих факторів.

Відкрита монополія – монополія, за якої на деякий час одне з підприємств стає єдиним постачальником продукту, але дане підприємство не має спеціального захисту від конкуренції.

Вільний вхід (вихід) – має місце тоді, коли фірми можуть увійти в галузь або вийти з неї за відсутності необоротних витрат.

Виробнича функція – залежність між витратами факторів виробництва та максимально можливим виробництвом блага.

Виробничі ресурси – всі види ресурсів, що використовуються для виробництва благ.

Виробничий надлишок – різниця між ринковою ціною товару та граничними витратами виробництва, взята для всіх одиниць продукції.

Влада над ринком – здатність впливати на ціну, одержуючи при цьому прибуток. Стосується монопольної влади.

Гранична дохідність ресурсу – це приріст валового доходу в зв’язку з використанням додаткової одиниці ресурсу.

Гранична корисність – вимірювання додаткового задоволення, одержаного від споживання додаткової одиниці товару.

Гранична норма заміни – кількість одного блага, від якої споживач згоден відмовитись в обмін на збільшення іншого блага на одиницю, при даному рівні корисності.

Гранична норма технологічної заміни – кількість, на яку може зменшитися обсяг одного з ресурсів при застосуванні однієї додаткової одиниці іншого ресурсу так, що виробництво продукції залишається незмінним.

Гранична норма трансформації – кількість одного товару від виробництва якої слід відмовитися, щоб виробити додаткову одиницю іншого товару.

Гранична суспільна корисність – додаткова корисність, отримана усім суспільством за умови збільшення споживання блага на одиницю.

Граничні витрати –це приріст витрат при збільшенні обсягу виробництва на одиницю.

Граничні витрати на ресурс – це додаткові витрати фірми пов’язані з придбанням додаткової одиниці ресурсу.

Граничний доход – приріст доходу, спричинений збільшенням обсягу виробництва на одиницю.

Граничний продукт – це прибавка до випуску продукції, одержана за рахунок використання додаткової одиниці змінного ресурсу.

Громадські (суспільні) блага – це блага, споживання яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них.

Двостороння монополія – ринок з одним покупцем та одним продавцем.

Дефіцит товару – перевищення величини попиту над пропозицією товару за певної ціни.

Діаграма (скринька) Еджуорта – діаграма, що демонструє всі можливі варіанти розподілу двох товарів між двома особами або двох ресурсів між двома виробничими процесами.

Дисконтування – процедура розрахунку теперішньої вартості будь-якої суми коштів, яка може бути одержана в майбутньому.

Довгостроковий період– період часу, достатньо тривалий, щоб змінити кількість всіх зайнятих ресурсів, в тому числі і виробничих потужностей (масштабів виробництва).

Досконала конкуренція – ринок на якому всі товари є абсолютними замінниками, не існує вхідних бар’єрів і жодна з фірм не може вплинути на ринкову ціну.

Другорядний товар (товар низької споживчої цінності) – товар, рівень споживання якого при зростанні доходу споживача падає.

Дугова еластичність – показник середньої реакції попиту на зміну ціни товару, виражений кривою попиту на певному відрізку.

Економіка–галузь економічної науки, яка вивчає способи ефективного функціонування ринкового господарства.

Економічні блага – це ті блага, які являються об’єктом, а не результатом економічної діяльності, тобто ті, які можна одержувати в кількості обмежень, порівняних із задоволенням потреб.

Економічний прибуток – різниця між валовим доходом та валовими витратами, включаючи неявні витрати.

Економічна модель – спрощене уявлення про складну економічну дійсність.

Економічні ресурси – елементи, необхідні для виробництва економічних благ.

Еластичність – міра чутливості однієї змінної на зміну іншої, що виражається як відношення відсоткових змін.

Еластичність попиту по ціні – це відносна зміна обсягу попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Еластичність попиту від доходу – це відносна зміна попиту на товар, що припадає на одиницю відносної зміни доходу споживача.

Еластичність пропозиції по ціні – це відносна зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Ефект доходу – зміна реального доходу споживача в результаті зміни ціни одного з товарів, що входять до його споживацького набору.

Ефект заміщення – зміна структури споживання в результаті зміни ціни одного з товарів, що входять до споживацького набору.

Ефект зворотного зв’язку – зміна цін і кількості товарів на певному ринку, як реакція на аналогічні зміни, що виникають на споріднених ринках.

Ефективність за Парето – розподіл товарів, згідно з яким неможливо збільшити рівень споживання одного споживача, не зменшуючи рівень споживання іншого.

Загальна рівновага – стан економіки, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропозиції таким чином, що обсяги попиту дорівнюють обсягам пропозиції на всіх ринках. За цих умов на жодному ринку немає тенденції до подальших змін попиту чи пропозиції.

Закон попиту – зворотна залежність між ціною та кількістю товару, що купується.

Закон пропозиції – пряма залежність між ціною та кількістю товару, що пропонується.

Закон спадної віддачі – у міру зростання кількості змінного ресурсу (за фіксованого рівня інших ресурсів) додатково вироблена кількість продукції зменшуватиметься.

Закон спадної граничної корисності – кожна додаткова одиниця споживання блага забезпечує дедалі менший приріст корисності.

Закрита монополія – це монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень – патенти, авторські права тощо.

Заробітна плата – ціна використання праці найманого робітника.

Змінні витрати – витрати, які змінюються залежно від рівня виробництва.

Зовнішні ефекти (екстерналії) – це витрати або вигоди від ринкових угод, які не знаходять відображення у цінах.

Зростаюча віддача від масштабу – збільшення обсягу випуску більш високими темпами, ніж зростання витрат всіх виробничих ресурсів.

Ізокванта– це крива, точки якої відображають комбінації факторів виробництва, які забезпечують однаковий (конкретний) обсяг виробництва.

Ізокоста– це лінія, точки якої відображають всі можливі комбінації факторів виробництва, які можна придбати за даного рівня сумарних витрат.

Індивідуальний попит – це обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового стану, придбати на ринку за кожною конкретною ціною.

Інтерналізація зовнішніх ефектів – переведення зовнішніх ефектів у стримуючі або стимулюючі фактори поведінки кожного виробника та споживача таким чином, що ринкова рівновага більше наближається до соціального оптимуму.

Карта байдужості – набір кривих байдужості для одного споживача і одних і тих же товарів.

Карта ізоквант – це набір ізоквант, в якому кожна ізокванта показує максимальний рівень виробництва, якого можна досягти за кожної комбінації ресурсів.

Карта ізокост – це безліч паралельних ізокост, причому кожна ізокоста, яка розташована вище початку координат відповідає більшому обсягу сумарних витрат на фактори виробництва.

Картель – це офіційна угода декількох фірм-виробників, які офіційно домовляються щодо призначення цін та розподілення ринку між собою.

Корисність – рівень задоволення, яке отримує особа від споживання благ або заняття певною діяльністю.

Короткостроковий період– період часу достатній для розширення або скорочення обсягу виробництва на уже існуючих виробничих потужностях.

Крива байдужості – графічна ілюстрація постійного рівня задоволення споживача від споживання різних комбінацій двох благ.

Крива „доход-споживання” – крива, що характеризує поєднання товарів, які максимізують корисність і відповідають рівню доходу.

Крива Енгеля – крива, що показує залежність зміни величини споживання товару від зміни доходу споживача.

Крива контрактів ілюструє всі розподілення товарів, після яких неможливі взаємовигідні угоди між споживачами.

Крива попиту – графічне зображення залежності обсягу попиту від ціни.

Крива пропозиції – графічне зображення залежності обсягу пропозиції від ціни.

Крива „ціна-споживання” – сукупність точок, що являють собою набори двох благ, які максимізують корисність, при зміні ціни на один з них та заданому бюджеті.

Ламана крива попиту – крива попиту, з якою мають справу олігополістичні фірми через негнучкість цін, коли еластичність попиту вища за зростання ціни, ніж за падіння.

Лінія експансії – крива, що ілюструє поєднання робочої сили та капіталу з мінімальними витратами для кожного із можливих обсягів виробництва фірми при незмінних цінах на ресурси.

Людський капітал – це капітал у вигляді розумових здібностей людей, одержаних в результаті навчання та практичного досвіду.

Макроекономіка– це розділ економіки, який вивчає економічні явища, що відображають функціонування економіки як єдиного цілого, зокрема такі, як національний доход, інфляція, безробіття та економічне зростання.

Межа виробничих можливостей – непряма лінія, що показує різні комбінації двох благ, що можуть бути виготовлені за умов повного використання певного обсягу ресурсів та даної технології.

Мікроекономіка – підрозділ економічної науки, що вивчає діяльність окремих економічних агентів (індивідів, домогосподарств, фірм, тощо) та їх поведінку на галузевих ринках.

Модель – уявний або реальний об’єкт, який у процесі свого вивчення замінює об’єкт-оригінал.

Монополістична конкуренція– вид конкуренції, що може виникнути за великої кількості продавців, що реалізують диференційовану продукцію на ринку з майже вільним входом та виходом для нових виробників.

Монополія – це структура ринку, коли на ньому діє лише один продавець та багато покупців, входу на ринок перешкоджають високі бар’єри.

Монопольна влада – можливість певного виробника (продавця) впливати на ринкову ціну.

Монопсонія – це монополія одного покупця, ринок, на якому одна фірма закупає всю ринкову пропозицію товарів або ресурсів.

Надлишок товару – перевищення пропозиції товару по даній ціні над обсягом попиту.

Надлишок споживача – це різниця між ціною, за яку споживач готовий купити товар, і ціною, яку він дійсно платить за цей товар на ринку.

Натуральна (природна) монополія – монополія, яка існує в галузях, де значна економія ресурсів за рахунок зростання масштабу виробництва, в такій галузі середні витрати досягають мінімуму, коли одна фірма обслуговує весь ринок в цілому.

Негативні зовнішні ефекти – ситуація, коли частину витрат виробник перекладає на плечі „третіх осіб”, зменшуючи свої власні.

Неконкурентні блага – це блага, граничні витрати на надання якого додатковому споживачеві дорівнюють нулю.

Номінальна (грошова) заробітна плата – це сума грошів, яку одержує робітник за певний проміжок часу.

Номінальнапроцентна ставка – це процентна ставка виражена в грошових одиницях по поточному курсу.

Нормальні блага–блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу і навпаки спадає при зменшенні доходу.

Нормативний аналіз – аналіз, спрямований на вироблення рекомендацій, які сприяють досягненню певної мети.

Олігополія–це структура ринку, коли невелика група фірм-виробників (продавців) виробляє значну частку обсягу пропозиції ринку, входу на ринок перешкоджають високі бар’єри.

Олігопсонія – ринок, на якому декілька фірм закупають всю ринкову пропозицію товарів або ресурсів.

Перехресна еластичність – еластичність попиту на одне благо відносно цін на інше благо.

Позитивні зовнішні ефекти– отримання додаткових вигод від блага особами, що не оплачують його.

Позитивний аналіз – аналіз, спрямований на вивчення розвитку об’єктивних економічних явищ і процесів та зв’язків між ними.

Попит – це обсяги блага, які споживачі бажають і мають можливість придбати на ринку за кожною конкретною ціною.

Постійна віддача від масштабу – збільшення випуску тими ж темпами, що й нарощення витрат всіх виробничих ресурсів.

Постійні витрати (фіксовані) – це витрати, величина яких не змінюється в залежності від зміни виробництва.

Потреби – внутрішні мотиви, які спонукають до економічної діяльності.

Продуктивність праці – середній продукт трудової діяльності по галузі або по економіці в цілому.

Пропозиція – це обсяги благ, які продавці готові запропонувати до продажу за кожної конкретної ціни за певний період часу.

Процентна ставка – це кількість грошей, яку треба сплатити за використання грошової одиниці за рік, розглянута як процент від кількості позичених грошів, а не як абсолютна величина.

Реальна заробітна плата– це обсяг товарів і послуг, який можна придбати за номінальну заробітну плату – купівельна спроможність номінальної заробітної плати.

Реальна процентна ставка це процентна ставка в незмінних (гарантованих) грошових одиницях або з поправкою на інфляцію.

Рівновага споживача – це ситуація, при якій споживач витрачає свій доход на придбання таких товарів, комбінація, яких дозволяє максимально задовольнити його потреби при даному рівні цін та доходу.

Рівноважна ціна – ціна, що врівноважує попит та пропозицію в результаті дії конкурентних сил.

Ринковий попит – сума індивідуальних обсягів попиту на ринку по кожній ціні.

Ринок – інститут або механізм, що зводить разом покупців і продавців окремих товарів чи послуг.

Середні витрати– це витрати що припадають на одиницю виробництва (виробленої продукції).

Середній доход – це доход у розрахунку на одиницю продукції.

Середній продукт – це кількість продукції в розрахунку на одиницю змінного ресурсу.

Спадаюча віддача від масштабу – збільшення випуску продукції меншими темпами, ніж збільшуються витрати всіх виробничих ресурсів.

Споживчий вибір – вибір, за якого досягається максимізація корисності раціонального споживача в результаті використання обмежених ресурсів (грошового доходу).

Споживчий надлишок – сукупний виграш споживачів, які схильні купувати продукцію за ціну, вищу від ринкової.

Стандарт на викиди – узаконене обмеження кількості шкідливих викидів фірми.

Товар Гіфіна – товар, що посідає велике місце в бюджеті малозабезпечених споживачів, попит на який при інших рівних умовах змінюється в тому ж напрямку, що і ціна, оскільки ефект доходу перевищує ефект заміщення.

Фіаско ринку – ситуація, за якої ринкова рівновага не є ефективною з точки зору суспільства.

Фізичний капітал – це запас виробничих товарів, які беруть участь в виробництві продукції.

Функція попиту – це залежність обсягу продажів певного блага від його ціни.

Функція пропозиції – це залежність обсягу пропозиції блага від його ціни.

Цінова війна – послідовне зниження ціни з метою витіснення конкурентів з олігополістичного ринку, яке циклічно повторюється.

Цінова дискримінація – встановлення різних цін на товар для різних покупців.

Цінова еластичність попиту – це відносна зміна обсягу попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Цінова еластичність пропозиції – це відносна зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Чиста монополія – різновид монополії, за якої на ринку діє лише один виробник і коли виконується умова продажу продукції по однаковій ціні всім споживачам.

Явні(зовнішні) витрати – це витрати, які мають форму платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів.

Рекомендована література.

Основна:

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”.

Базілінська О.А. Мікроекономіка: теорія та практика – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007.

Бутук А.И. экономическая теория: Учебн. Пособие. – К.: Викар, 2000.

Бутук Т.Т. Мікроекономіка: навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2002.

Башнянін Г.І. Політична економія. – Львів. „Новий світ”,2004.

Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Микроэкономика /пособие для подготовки к экзамену - М. Санкт-Петербург и др. изд. Питер, 2003.

Гребенников П.И., ЛеусскийА.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика / Общ.ред. Л.С. Тарасевича. – Спб ; Изд-во СПбУЭФ, 1996.

Горобчик Т.Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003

Долан Э.Дж. Линдсей Д. Микроэкономика / под общ. ред. Б.Лисовика, В.Лукашевича – СПб, Экон.шк., 1994.

Задоя А.О. Мікроекономіка /курс лекцiй та вправи./ К. «Знання», 2002

Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум / навчальний посібник – Львів: „Магнолія плюс”, 2004.

Лісовий А.В. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: ЦУЛ, 2003.

Стеблій Г.Я. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К: фірма «ІНКОС» Центр навчальної літератури, 2007.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. К., ХаГар, 1998.

Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов / НОРМА – ИНФРА. М., 2002.

Петюх В.Н. Рыночная экономика. К.:Урожай, 1995.

Райзберг Б.А. Рыночная экономика.С.-Пб.:Ахтнар, 1995.

Рузавин Г.И. Основы рыночной экономики., М. Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.

Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка – К.Основи, 1996.

Самюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Экономика., - М. Санкт-Петербург К: ”Вільямс”, 2001.

Самюельсон Пол.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка – К. Основи, 1998.

Стеблій Г.Я. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К: фірма «ІНКОС» Центр навчальної літератури, 2007.

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз - Львів: «Новий Світ-2000», 2004.

ФишерС., Дорнбуис Р., Шмалензи Р. Экономика – М.: Дело, 1993.

Хайман Д.Н. Современня микроэкономика: анализ и приложения, в 2 т – М. Финансы и статистика,1992.

Ястремський О.І. Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки – К.: Знання, 1998.

Додаткова:

Аметов Р. Производственная функция в экономическом росте // Экономика Украины – 2003, № 12.

Гош О. Ринок як засіб відродження перехідної економіки України // Економіка України – 2005, № 9.

Зозулєв.А. Про підсилення конкурентних переваг підприємств. // Економіка України – 2003, № 8.

Іщенко Є. Прибуток як критерій ефективності функціонування підприємств. // Економіст – 2005, № 8.

Касумова Л. Деякі питання типології витрат // Економіст – 2005, № 7.

Кодекс Законов о труде Украины – Х.: «Основа», 1993.

Костусев А. защита экономической конкуренции в Украине: состояние, проблемы. // Экономика Украины – 2003, № 7, 8

Коцюба О.С. Моделювання ризику інвестиційної діяльності. // Фінанси України – 2004, № 7

Кравченко Ю. Природні монополії в економіці України // Економіст – 2005, № 12.

Лаговський В. Динамічна модель поведінки працездатної особи на ринку праці // Економіст – 2005, № 3.

Мищенко В.Ю., Данилишин Б. Природноресурсная рента и рентная политика в Украине. // Экономика Украины – 2003, № 12.

Орлов О. Рясних Є. Рудниченко Є. Нетрадиційний метод розподілу накладних витрат // Економіст – 2005, № 7.

Пересада А.А. Реалізація інвестиційних проектів в Україні. //Фінанси України – 2004, № 3.

Румянцев А. До ефективної праці через ринок //Економіка України – 1995, № 1.

Савчук С. Оцінка сукупого тиску на підприємство на ринках продукції //Економіст – 2005, № 10.

Сергеєва Л. Русакова О. Моделювання потенційного попиту на споживчі товари (послуги) // Економіст – 2005, № 4.

Смотров Д.Ю. Підвищення купівельної спроможності населення // Фінанси України – 2004, № 8.

Соломянюк Н. Вплив зовнішнього середовища на стратегію підприємства в умовах невизначеності //Економіка України – 2005, № 9

Шаболтас Є., Корсун М. До питання оцінки еластичності попиту в маркетингу // Економіка України – 2005, № 3.

Філюк Г. Теорія і практика цінового регулювання діяльності суб’єктів природних монополій // Економіка України – 2005, № 7.

Зміст

Передмова…………………………………………………………………… 3

Частина І. мікроекономіка в питаннях і відповідях.