Критерії оцінювання знань студентів
Участь в обговоренні питань на семінарських заняттях. Оцінку "відмінно" (5 балів) одержує студент, який демонструє чітке і досконале знання вимог програмного матеріалу, розуміє та відтворює взаємозв’язок категорій. Оцінку "добре" (4 бали) студент одержує за наявності незначних неточностей щодо знань програмного матеріалу, "задовільно" (3 бали) – студент демонструє уривчасті знання з програмного матеріалу, "незадовільно" (0 балів) – студент не орієнтується у програмному матеріалі.
Розв'язання задач:
"відмінно" (5 балів) – завдання виконано повністю, відповідь обґрунтовано, висновки та пропозиції аргументовано і оформлено належним чином;
"добре" (4 бали) – завдання виконано повністю, але припущені неточності у розрахунках або оформлені, або завдання виконано не менш ніж на 90% за умови бездоганного оформлення;
"задовільно" (3 бали) – завдання виконано не менш ніж на 90%, за умови припущення помилок у розрахунках або оформленні, або завдання виконано не менш ніж на 75% за умови бездоганного оформлення.
Тестування дозволяє оцінити репродуктивні знання студентів по темах курсу. За одну вірну відповідь на тестове запитання студент отримає 1 бал. Оцінку "відмінно" студент отримує при 90–100% правильних відповідей, "добре" – 75–89%, "задовільно" – 60–74% правильних відповідей, менше 60% правильних відповідей – "незадовільно".
Творче (ситуаційне) завдання. Виконання творчого (ситуаційного) завдання передбачає індивідуальну підготовку відповідно до отриманого завдання і дає можливість перевірити знання студентами теорії та практики вирішення конкретної проблемної ситуації. Оцінки "відмінно" (в залежності від складності завдання – від 5 до 10 балів) заслуговує студент, який демонструє креативне мислення на основі знань теоретичних положень, демонструє глибоке розуміння заданої проблеми, може аналізувати, прогнозувати і пропонувати реалістичні пропозиції щодо її вирішення. Оцінка "добре" (від 4 до 8 балів) виставляється студенту, який демонструє тверді знання теоретичних положень, але припускає певні неточності при розв’язанні конкретних ситуацій. Оцінка "задовільно" (від 3 до 6 балів) виставляється студенту, який поверхово розуміє проблему, демонструє слабкі знання теоретичних положень, але орієнтується при визначенні необхідних заходів щодо розв’язання конкретних ситуацій.
Оцінки поточного контролю заносяться до Записної книжки викладача.
Модульний контроль проводиться з метою оцінки вивчення певних змістових модулів дисципліни. Кількість модульних контролів передбачено робочим навчальним планом. З дисципліна "Мікроекономіка" визначено 2 модульних контролі на семестр. Модульний контроль здійснюється через виконання комплексної контрольної роботи, до складу якої входять відкриті та закриті тести, задача, ситуаційне завдання, графоаналітична вправа.
Оцінка комплексної контрольної роботи визначається на підставі оцінювання виконання кожного завдання за наведеними критеріями. Загальна сума складає 25–30 балів в залежності від обсягу навчального матеріалу змістового модуля. Оцінка за модуль виставляється за результатом виконання комплексної контрольної роботи з урахуванням поточної успішності студента за накопичувальною системою. Оцінка за модулями заноситься до відомості модульного контролю. Сума балів за поточну навчальну роботу складає 100 балів, які студент отримає підчас аудиторних занять та виконання завдань самостійної роботи.
Підсумковий контроль – це оцінювання результатів навчання за семестр. Підсумковий контроль з дисципліни "Мікроекономіка" передбачає складання письмового екзамену.
До екзаменаційного білету входить тестові, практичні, графо – аналітичні, ситуаційні завдання та теоретичні питання, які потребують повної відповіді.
Кожне завдання екзаменаційної роботи оцінюється певною сумою балів, а саме:
- теоретичне питання - 20 балів;
- графо – аналітична вправа - 15 балів;
- ситуаційне завдання - 15 балів;
- тести (5 питань) - 15 балів;
- задача №1- 15 балів;
- задача №2 - 20 балів.
При цьому враховується повнота розкриття теоретичних питань, логічна послідовність та вміння формулювати висновки, а також акуратність оформлення письмової роботи. Максимальна сума балів складає 100.
Сукупна сума балів переводиться в оцінку за такою шкалою:
"А"(90-100) ставиться у разі, якщо студент:
- постійно готувався до занять та, згідно з програмою дисципліни, глибоко та всебічно розкривав зміст питань, які обговорювалися;
- показав вміння: формулювати висновки та узагальнення за питаннями теми, здатність аналізувати навчальний матеріал та проводити аналогії з сучасним економічним розвитком;
- аргументовано та логічно викладав матеріал, володіє культурою мови;
- охайно оформляв завдання для самостійної роботи;
- виконав завдання модульного контролю, але недостатньо використовував додаткову літературу, допускав при усних відповідях чи письмовому тестуванні окремі неточності.
"В"(82-89)ставиться у разі, якщо студент:
- розкривав згідно з програмою дисципліни зміст питань, які обговорювалися;
- робив узагальнення та висновки з окремих питань;
- логічно викладав свої знання;
- виконував завдання для самостійної роботи;
- виконав завдання модульного контролю, але недостатньо використовував додаткову літературу, при усних відповідях не досить повно і аргументовано викладав матеріал.
"С"(75-81) ставиться у разі, якщо студент:
- розкривав згідно з програмою дисципліни зміст питань, які обговорювалися;
- формулював висновки з окремих питань;
- брав участь у виконанні реферативних повідомлень та творчих завдань;
- виконував завдання для самостійної роботи;
- виконав завдання модульного контролю, але допускав окремі неточності при усних відповідях, тестуванні; не проявляв належної активності при обговоренні питань, недостатньо використовував додаткову літературу.
"D"(69-74) ставиться у разі, якщо студент:
- відповідав на окремі питання, які обговорювалися;
- формулював висновки з окремих питань;
- виконав завдання модульного контролю, але допускав окремі неточності при усних відповідях, тестуванні; не проявляв належної активності при обговоренні усних питань.; неохайно виконав індивідуальне завдання; виконав не всі завдання для самостійної роботи.
"Е"(60-68) ставиться у разі, якщо студент:
- відповідав на окремі питання, які обговорювалися;
- виконав завдання модульного контролю, але допускав окремі неточності при усних відповідях тестуванні: не проявляв належної активності на заняттях, для самостійної роботи; недостатньо використовував основну та додаткову літературу.
"Fх"(35-59) ставиться у разі, якщо студент:
- поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися;
- допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях;
- поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою;
- неохайно виконав завдання для самостійної роботи;
- не проявляв активності на заняттях при обговоренні питань;
- не виконав завдання модульного контролю.
"F"(1-34) ставиться у разі, якщо студент, відвідуючи заняття:
- поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися;
- допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях, тестуваннях;
- поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою;
- не виконав завдання для самостійної роботи;
- не проявляв активності на заняттях при обговоренні питань;
- на підсумковому занятті навіть не вміє відтворити зміст окремих питань, передбачених програмою дисципліни.
Результати підсумкового оцінювання знань заносяться до відомості підсумкового контролю та залікової книжки студента.
Розділ 5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
Основний
1. Ястремський О., Гриценко О. Основи мікроекономіки. Друге видання, перероблене і доповнене, з модельно-комп’ютерним додатком на лазерному диску. – Сер. "Вища освіта ХХІ століття". – К.: Знання-Прес, 2007 – 579 с.
2. Ястремський О., Гриценко О. Основи мікроекономіки. – Сер. "Вища освіта ХХІ століття". – К.: Знання, 1998. – 674 с.
3. Гальперин В.М., Игнатьев С.И., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2 т. – СПб.: Экон. шк., 1994.
4. Гребенников П. Микроэкономика: Учебник. – 2-е изд. – СПб.: Спбуэф, 1998.
5. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. – СПб.: Экон. шк., 1994.
6. Емцов Р.Г., Лукин М.Ю. Микроекономика: Учебник. – М.:
МГУ им. М.В. Ломоносова: ДИС, 1997. – 320 с.
7. Ивашковский С. Микроэкономика: Учебник. – М.: Дело, 1998.
8. Ивашковский С. Экономика: микро и макроанализ. – М.: Дело, 1999.
9. Ігнатюк А.І. Галузеві ринки: теорія, практика, напрями регулювання; Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010. – 465 с.
10. Калініченко О.В., Березіна Л.М. Мікроекономіка: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 472 с.
11. Козак Ю.Г., Пахомов Ю.М., Логвинова Н.С. Міжнародна мікроекономіка : Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.
12. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 438 с.
13. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. Практикум: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 404 с.
14. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 679 с.
15. Мікроекономіка: практикум: навч. посіб. / За ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2010. – 491 с.
16. Микроэкономика. / Под. ред. Е. Яковлева – 2-е изд. – М.: Поиск, 1998.
17. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закладів освіти / За ред. С.П. Будаговської. – К.: Основи, 1998.
18. Нуреев Р. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1998.
19. Павленко І.М. Мікроекономіка. – К.: Центр навч. літерат., 2006.
20. Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996.
21. Семуельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1998.
22. Фальцман В. Основы микроэкономики. – М.: Теис, 1999.
23. Фель У., Оберендер П. Основи мікроекономіки. – К.: Укртиппроект, 1998.
24. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: Дело, 1997.
25. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и приложения: В 2 т. – М.: Финансы и статистика, 1992.
26. Экономическая школа. – Вып. 1, 2, 3. Систематический курс лекций по экономической теории. – СПб.: Экон. шк., 1991, 1994, 1997.
Додатковий
27. Аллен Р.Г.Д., Хикс Дж. Р. Пересмотр теории ценности // Теория потребительского поведения и спроса. – СПб.: Экон. шк., 1993.
28. Алчиан А. Значение измерения полезности // Теория потребительского поведения и спроса. – СПб.: Экон. шк., 1993.
29. Баумоль У. Экономическая теория и исследование операций. – М., 1965.
30. Білоусова Н.И., Васильева Е.М., Лившиц В.Н. Модели идентификации естественных монополий и государственного управления ими // Экономика и математические методы – №3, 2012, ст. 64-77.
31. Винер Дж. Концепция полезности в теории ценности и ее критики // Теория потребительского поведения и спроса. – СПб.: Экон. шк., 1993.
32. Гамільтон Дж. Методичний посібник до "Мікроекономіки" Р. Піндайка і Д. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996.
33. Интрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория. – М.: Прогресс, 1975.
34. Ивченко Б. Информационная микроэкономика: В 2 ч. – СПб.: Нордмед-издат, 1998.
35. Коросташ О. Теоретичні аспекти проблеми монопольної ціни // Економіка України. – 1995. – № 1.
36. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: Дело, 1993.
37. Леханов Ю. Социальный аспект теории фирмы // Рос. экон. журн. – 1996. – № 4.
38. Мазаракі А.А. Розвиток торгівлі в системі соціальної інфраструктури регіону в умовах становлення ринкової економіки. – К.: Гравіс, 1994.
39. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика: Ч. 2. Мікроекономіка. – Л.: Просвіта, 1999.
40. Маленво Э. Лекции по микроэкономическому анализу. – М.: Наука, 1993.
41. Маршалл А. Принципы экономической науки. – М.: Наука, 1993.
42. Менар К. Экономика организаций. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 160 с.
43. Микроэкономика в таблицах и графиках / Под. ред. М.В. Прыкина. – М.: ЮНИТИ, 1999.
44. Мицкевич А.А. Деловая математика в економической теории и практике. – М.: Высш. шк. экономики, 1995.
45. Нарижна Л.Д., Пономарьова Л.Н., Мікроекономіка в схемах: Навчальний посібник – К.: Центр навч. літератури, 2007. – 160 с.
46. Олсон М. Логика коллективных действий. – М., 1995.
47. Пилипенко В.В., Пилипенко Н.М. Мікроекономіка. Практикум: Навч.пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 298 с.
48. Райхлин Э. Основы экономической теории: микроэкономическая теория рынков продукции. – М.: Наука, 1995.
49. Рудий М.М., Жебка В.В. Мікроекономіка. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.
50. Самуэльсон П. Монополистическая конкуренция – революция в теории: Теория фирмы. – СПб.: Экон. шк., 1995.
51. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. – К.: Лібра, 1998.
52. Стиглер Дж. Теория олигополии // Теория фирмы. – СПб.: Экон. шк., 1995.
53. Тироль Ж. Рынки и рыночная власть: Теория организации промышленности. – СПб.: Экон. шк. – 1996.
54. Фандель Г. Теория производства и издержек. – К.: Таксон, 1998.
55. Фридмен М., Сэводж Л. Анализ выбора в условиях риска // Рос. экон. журн. – 1993. – № 9.
56. Хайек Ф. Конкуренция как процедура открытия // МЭ и МО. – 1989. – № 12.
57. Хаусман Д. Экономическая методология в двух словах // МЭ и МО. – 1994. – № 2–3.
58. Хейне П. Экономический образ мышления. – М.: Новости, 1991.
59. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал. – М.: Наука, 1988.
60. Хикс Дж.Р. Годовой обзор экономической теории: теория монополии // Теория фирмы / Под ред. В.М. Гальперина. – СПб.: Экон. шк., 1995.
61. Чемберлин Э.Х. Теория монополистической конкуренции. Реориентация теории стоимости. – М.: Экономика, 1996.
62. Ястремський О.І. Основи теорії економчного ризику: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – К.: АРТЕК, 1997.
63. Офіційний сайт Президента України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.prezident.gov.ua.
64. Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
65. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
66. Офіційний сайт Міністерства економіки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua.
67. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
68. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.