Мета споживача. Ординалістська модель

Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.

Обмеження – це всі обставини, які не дозволяють споживачу отрима­ти все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача.

Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і струк­тури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

– порівнянність: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;

– транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru привабливіший для суб’єкта, ніж набір Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru , той в свою чергу переважає привабливістю набір Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru , то набір Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru буде привабливішим також і за набір Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru ;

– ненасичуваність: всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий рівень корисності. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.

Будь-яка комбінація двох благ (А, Б) може бути показана точкою в прямокутній системі координат (рис. 3.1). З’єднавши точки з такими комбінаціями товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб, ми одержимо криву байдужості Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru (рис. 3.2).

Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru

Рис. 3.1. Простір товарів Рис. 3.2. Крива байдужості у двовимірному просторі

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта кривих байдужості – сукупність кри­вих байдужості Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рис. 3.3). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru

Рис. 3.3. Карта кривих байдужості

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці: Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru

Гранична норма заміщення завжди виражається від'ємним чи­слом ( Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru < 0).

Крива байдужості на рис. 3.4 стає пологішою при просуванні вздовж неї донизу, а гранична норма заміни зменшується, тобто споживач готовий відмовлятись від все меншої кількості блага Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru заради отримання додаткової одиниці товару Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru у міру зменшення в кошику запасу товару Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru і збільшення запасу товару Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru . Так, при зміні кошиків Б на В за додаткову одиницю Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru він готовий віддати 2 Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru отже, Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru = -2; при зміні кошиків В на Г – лише 1,25 Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru , Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru = -1,25 і т.д.

Мета споживача. Ординалістська модель - student2.ru

Рис 3.4. Гранична норма заміни благ

Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Оскільки більшість товарів є неповними замінниками, то їхні криві байдужості є монотонно спадними, опуклими до початку координат. Разом з тим, вони можуть мати й іншу форму. Якщо товари є абсо­лютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві бай­дужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма за­міни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

– криві байдужості не можуть перетинатися;

– криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

– криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

– в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

Наши рекомендации