Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

План

3.1. Вибір споживача за ординалістською теорією.

3.2. Криві байдужості.

3.3. Бюджетні обмеження.

3.4. Рівновага споживача з ординалістських позицій.

Вибір споживача за ординалістською теорією.

Ординалістська (порядкова) теорія корисності відповідає сучасним уявленням економічної думки, дана концепція передбачає можливість встановлення між різними благами відносин переваги або байдужості.

На основі оцінки корисності благ (кардиналістська версія) споживач формує свій «споживчий кошик» – певний перелік благ, які купує на ринку за певний період часу, але процес вибору споживача розглядається без урахування цін благ та альтернативних варіантів задоволення потреб.

Одні і ті ж самі потреби можуть задовольняти різні блага, можливі різні комбінації благ у різній кількості, перед споживачем стоїть вибір між декількома споживчими кошиками. Тому на споживацький вибір впливають не тільки ціни благ та доходи, але ще і уподобання споживача

Уподобання споживача – це особливості смаків споживачів, що визначають його вибір у споживанні тих чи інших благ.

 
  Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

Рис. 3.1. Фактори, що впливають на споживацький вибір

Отже, споживацький вибір – це прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань, ціни благ та доходів споживача з метою максимізації корисності. Споживацький вибір стосується певного моменту часу, тому що з часом можливі зміни уподобань індивіда. Це поняття індивідуально, але є загальні, типові для більшості людей закономірності, що дозволяє прогнозувати поведінку споживача.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг,які базуються на наступних припущеннях (аксіоми уподобань):

1. Порівняність: здатність споживача з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з його точки зору.

2. Транзитивність переваг споживача: споживач послідовно переносить переваги з одних благ і їх наборів на інші, встановлює певний порядок уподобань. Тобто, якщо споживач віддає перевагу набору А порівняно з набором В, а набору В порівняно з набором С, то він віддає перевагу набору А порівняно з набором С.

Якщо А > В, а В > С, то А > С

3. Ненасичуваністі споживача: всі блага бажані для споживача, збільшення числа благ в наборі робить його привабливішим, тому споживач завжди хоче мати більшу кількість товару, якщо товар якісний. Збільшення кількості блага (з додатною корисністю) в наборі завжди робіть даний набір кращим по корисності навіть тоді, коли людина сама не в змозі спожити одночасно такої кількості блага (перетворюється на антиблаго). Це пояснюється тим, що завжди можна відкласти частину блага на майбутнє споживання.

Криві байдужості

Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою ( ординалістською) функцією корисності.

Ординалістська функція корисностівиражає послідовність, порядок, в якому розташовані набори благ (благ, які мають однакову корисність) за ступенем їх привабливості для споживача. Наприклад: споживач визначив послідовність, в якій він обрав би ці блага для задоволення потреб, від тих, які мають меншу перевагу, до тих, які мають більшу перевагу.

Впорядкованість наборів благ за ступенем їх привабливості називають порядкової вимірністю корисності.

Як правило, ординалістська функція корисності досліджується на основі геометричного аналізу із застосуванням спеціального інструментарію. Графічно переваги споживача можна відобразити за допомогою кривих байдужості.

Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів, що забезпечують однаковий рівень корисності.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru Якщо споживач формує свій набір лише за рахунок двох благ, кількість яких відкладено по осях системи координат X та У, з’єднавши точки з такими комбінаціями товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб, одержимо криву байдужості.

А1 та А2 – альтернативні набори товарів, комбінації в різних пропорціях двох благ – X та Y, їх споживання дає однакове задоволення споживачу, тобто певний рівень задоволення потреб.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru Однак, можливе перехід на інший (більш високий або більш низький) рівень споживання.

Такий ситуації буде відповідати нова крива байдужості, розташована вище або нижче попередньої, таким чином, будується карта кривих байдужості.

Карта кривих байдужості– це сукупність кри­вих байдужості Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рис. 3.2.). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є «моделлю бажаного».

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

Рис 3.2. Карта кривих байдужості

На рис. 3.2. зображено три кривих байдужості, що утворюють частину карти байдужості. Через будь-яку точку в графічному "просторі товарів" може бути проведена відповідна крива байдужості. Споживчі переваги можуть бути повністю пояснені картою байдужості. Так карта забезпечує порядкове ранжування усіх наборів благ, які може вибрати споживач.

Криві байдужості мають певні властивості:

1. Криві байдужості мають вид спадної кривої (негативний нахил), це означає, що рухаючись вздовж кривої байдужості споживач залишається на одному і тому самому рівні корисності, але може змінювати набір товарів.

2. Криві байдужості опуклі до початку координат, це означає, що збільшення кількості одного блага супроводжується зменшенням у споживанні кількості іншого, споживач замінює одно благо іншим. Нахил кривої зменшується в міру руху вниз упродовж кривої – крива байдужості стає пологішою, випрямляється.

Економічний зміст опуклості характеризується поняттям граничної норми заміщення (субституція) –цекількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого. Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru ,

де ∆Y=Y2 - Y1 – (див. рис. 3.1) втрати у споживанні блага Y;

∆X=X2 - X1 – вигоди у споживанні блага X.

При пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення (MRS) зменшується, тому що чим більшою кількістю блага X заміщається благо Y, тим менше стає гранична корисність блага X і відповідно більшою стає гранична корисність блага Y, тобто потрібно жертвувати меншою кількістю благо Y, щоб придбати благо X. В основі цього процесу лежить дія закону спадної граничної корисності. Але при цьому споживач буде отримувати однакове задоволення, тобто:

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru , граничну норму заміщення можна виразити:

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

3. Криві байдужості не можуть перетинатись, інакше точка перетину становила б комбінацію благ різної корисності, тому що вона належала б одразу двом кривим байдужості.

4. Набори благ на кривих байдужості, розташованих далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності.

Величина граничної норми заміщення обумовлює форму кривої байдужості, яка по суті відповідає взаємовідношенню благ у процесі споживання.

Форми кривих байдужості

1. Абсолютно комплементарні блага: лижи та кріплення до них, або правий та лівий черевик – крива байдужості має вигляд прямого кута (рис. 3.3.а).

2. Відносні комплементарні блага приносить задоволення, як при окремому споживанні, так і при спільному: чай і цукор, склянка соку і тістечко – крива байдужості мати вигляд, як зображено на рис.3.3.б.

3. Абсолютна субституція (абсолютні замінники): зелені чи рожеві яблука, рожеві чи червоні рози – крива байдужості має вигляд прямої лінії (рис. 3.3.в).

4. Відносна субституція (блага частково замінюють одне одного): яблуко та груша, чай чорний та чай зелений – крива байдужості має вигляд дуги з великою зоною заміщення (рис. 3.3.г).

 
  Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

а) б) в) г)

Рис. 3.3. Форми кривих байдужості.

Бюджетні обмеження.

Криві байдужості ілюструють один бік споживчого вибору – бажання, перевагу споживача. Щоб визначити, який кошик вибере споживач, потрібно проаналізувати його бюджет і ціни на товари.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача припустимо, що весь дохід споживач втрачає тільки на придбання товарів Х та У, тоді бюджет споживача буде дорівнювати всім його витратам.

Зважаючи на те, що споживач має обмежений бюджет, він може придбати обмежену кількість благ. Графічно це можна зобразити за допомогою бюджетної лінії.

Лінія бюджетних обмежень – це всі набори товарів, які може придбати споживач при фіксованій величині грошового доходу та фіксованих цінах.

Комбінація благ, які доступні для споживання, будуть лежати на цій лінії, яка описується рівнянням

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru ,

де, І – доход споживача;

РХ , РY – ціни відповідних благ;

Х, Y – кількість відповідних благ.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

Рис. 3.4. Лінія бюджетного обмеження
Бюджетна лінія має від’ємний нахил – це означає, що споживач готовий відмовитись від певної кількості одного блага заради споживання більшої кількості іншого блага. Також споживач може витратити всі свої кошти на придбання товару X або товару У.

У цьому випадку граничні точки бюджетного обмеження мають вигляд:

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru ; Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru .

Нахил бюджетної лінії до осі Х визначається як Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru , тобто як співвідношення цін: Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

Мікроекономічна модель бюджетного обмеження отримала назву «модель можливого».

Вплив змін доходу та цін на положення бюджетної лінії

1. Зміна доходу споживача (ціни не змінюються):

– зменшення доходу переміщає бюджетну лінію вліво;

– збільшення доходу споживача – вправо (рис. 3.5. а).

При цьому кут нахилу лінії залишається незмінним.

2. Зміна цін на благо (змінюється реальний доход, а номінальний – незмінний):

– зміна цін обох благ еквівалентне змінам реального доходу і переміщає бюджетну лінію вправо або вліво;

– зміна ціни одного з благ при незмінності всіх інших факторів приводить до зсуву одного якогось кінця бюджетної лінії. Наприклад: зміна ціни на продукт Х викликає зсув нижнього кінця бюджетної лінії вправо, або вліво (рис. 3.5. б). При цьому кут нахилу бюджетної лінії змінюються.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача - student2.ru

а) зміна доходу б) зміна ціни блага Х

Рис. 3.5. Вплив змін доходу та цін на лінію бюджетного обмеження.

Наши рекомендации