Принципи та етапи управління грошовими потоками підприємства

Управління грошовими потоками підприємства є важною складовою частиною загальної системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту та відчиняється його головній цілі.

Процес управління ними базується на певних принципах:

1. Принцип інформативної достовірності. Управління грошовими потоками підприємства має бути забезпечено необхідною інформаційною базою. Створення такої інформативної бази представляє певні труднощі, бо пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Певні міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися лише з 1971 року і за думкою багатьох спеціалістів ще далекі від свого завершення (хоча загальні параметри таких стандартів вже підтверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгалтерського обліку в нашій країні від прийнятих в міжнародній практиці ще більш ускладнюють задачу формування достовірної інформаційної бази управління грошовими потоками підприємства. в таких умовах забезпечення принципу інформативної достовірності пов’язано зі здійсненням складних обчислень, котрі потребують уніфікації методичних підходів [11 ,с.399].

Однак, варто сказати, що в Україні відбувається поступовий перехід до міжнародних та європейських стандартів бухгалтерського обліку (МСБО та ЄСБО). Такий перехід зумовлений інтеграцією України в міжнародний торгівлю та намаганням вступити до Європейського Союзу. А збільшення товарообороту між нами та європейськими країнами просто потребує нашого переходу до міжнародних стандартів, що спростить процедуру отримання кредитів та залучення інвестицій. Особливо гостро це питання стоїть через дефіцитність державного бюджету та відмову світової спільноти вводити свої інвестиції в економіку з «незрозумілою звітністю».

2. Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їх видами та різновидами, розглянутими в процесі їх класифікації. Їх підпорядкованість єдиним цілям та задачам управління потребує забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, об’ємами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками. Реалізація цього принципу пов’язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними [11, с.400].

Яскравим прикладом може слугувати втрата суми коштів через інфляцію при особливо великих показниках експорту вітчизняного підприємства за умови нестабільності економіки, коли з кожним днем змінюється вартість гривні, причому в не найкращу сторону. Також підприємство може втратити і при стабільності, якщо кошти не будуть в процесі оберту. Надлишкові кошти можна переводити у фінансові інструменти або просто на рахунок під більший відсоток.

3. Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються суттєвою нерівномірністю надходжень та витрат грошових коштів у розрізі окремих часових інтервалів, що призводить до формування значних об’ємів тимчасово вільних грошових активів підприємства. За своєю сутністю ці тимчасово вільні залишки грошових коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їх використання в господарському процесі), котрі втрачають свою вартість у часі, від інфляції та по іншим причинам. Реалізація принципу ефективності в процесі управління грошовими потоками заключається в забезпеченні ефективного їх використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.

4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит грошових коштів підприємства, котрий негативно відображається на рівні його платоспроможності. Через це у процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності протягом усього розглядуваного періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного й негативного грошових потоків у розрізі кожного часового інтервалу розглядуваного періоду.

З урахуванням розглянутих принципів організовується конкретний процес управління грошовими потоками підприємства.

Головною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування об’ємів надходжень та витрат грошових коштів та їх синхронізації у часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи (рис.1.2 [11, с.401].):

Принципи та етапи управління грошовими потоками підприємства - student2.ru

Рис. 1.2. Основні етапи управління ГП підприємства

1. Забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності. Цей етап управління призваний реалізувати принцип інформативної достовірності. В процесі здійснення цього етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій та задач служб бухгалтерського обліку та фінансового менеджменту підприємства.

Основною метою організації обліку та формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення усестороннього їх аналізу, планування та контролю [11 ,с.400]..

В міжнародній практиці звіт про грошові потоки є складовою частиною обов’язкової звітності.Основною метою звіту є забезпечення тримачів цінних паперів інформацією про надходження та виплату грошових коштів підприємства за звітний період. Ця інформація має допомогти дати відповіді на наступні запитання:

а) чи отримує фірма достатню кількість коштів для купівлі основних та оборотних активів з метою подальшого росту;

б) чи потрібне додаткове фінансування із зовнішніх джерел для забезпечення необхідного росту підприємства;

в) чи має фірма достатню кількість вільних грошових коштів для їх використання на погашення боргу чи інвестицій в виробництво нової продукції;

г) чи здійснювало підприємство емісію цінних паперів, і якщо так, то на які цілі направлялися отримані кошти.

Процес формування потоку грошових коштів представлений на рис.1.3.

Прямокутники позначають статті балансу – активи та зобов’язання; овали відповідають статтям звіту про прибутки та збитки. Кожний з прямокутників представляє собою певну кількість активів та пасивів на конкретну дату балансу. Грошові кошти та легко реалізуємі цінні папери є головним елементом даної схеми. Це серцевина, до якої надходять всі кошти, та джерело, з котрого гроші використовуються на різноманітні потреби.

Принципи та етапи управління грошовими потоками підприємства - student2.ru

Головна мета звіту про рух грошових коштів – оцінка величини грошового потоку як різниці між сумою грошового рахунку та статті «легко реалізуємі цінні папери» на кінець та початок року. Варто також відзначити, що метою складення цього звіту є аналіз основних напрямків притоку грошей та шляхів їх відтоку з підприємства [63, с.52, 53].

У відповідності з міжнародними стандартами обліку і практикою, що склалася, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовуються два основні методи – непрямий та прямий. Ці два методи розрізняються між собою повнотою представлення даних про грошові потоки підприємства, вихідною інформацією для розробки звітності та іншими параметрами.

Непрямий метод направлений на отримання даних, що характеризують чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді. Джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів за цим методом виступають звітний баланс та звіт про фінансові результати. Розрахунок чистого грошового потоку цим методом здійснюється по видам господарської діяльності та по підприємству в цілому [11, с.401].

По операційній діяльності базовим елементом розрахунку чистого грошового потоку підприємства непрямим методом виступає його чистий прибуток, отриманий у звітному періоді. Шляхом внесення відповідних коректив чистий прибуток перетвориться після в показник чистого грошового потоку. Принципова формула, за якою здійснюється розрахунок цього показника по операційній діяльності, має наступний вигляд:

ЧГП0 = ЧП + АОЗ + АНА ± ∆ДЗ ± ∆ЗТМ ± ∆КЗ ± ∆Р, (1.2)

де ЧГП0 – сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності в розглядуваному періоді;

ЧП – сума чистого прибутку підприємства;

АОЗ – сума амортизації основних засобів;

АНА – сума амортизації нематеріальних активів;

∆ДЗ – приріст (зниження) суми дебіторської заборгованості;

∆ЗТМ – приріст (зниження) суми запасів товарно-матеріальних цінностей, що входять у склад оборотних активів;

∆КЗ – приріст (зниження) суми кредиторської заборгованості;

∆Р – приріст (зниження) суми резервного та інших страхових фондів.

По інвестиційній діяльностісума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів та сумою їх придбання у звітному періоді. Принципова формула, за якою здійснюють розрахунок цього показника по інвестиційній діяльності в розглядуваному періоді, має наступний вигляд:

ЧГПІ = РОЗ + РНА + РДФІ + РВА + ДП – ПОЗ – ∆НКБ – ПНА – ПДФІ – ВВА, (1.3)

де ЧГПІ – сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності в розглядуваному періоді;

РОЗ – сума реалізації вибулих основних засобів;

РНА – сума реалізації вибулих нематеріальних активів;

РДФІ – сума реалізації довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

РВА – сума повторної реалізації раніш викуплених власних акцій підприємства;

ДП – сума дивідендів (відсотків), отриманих підприємством за довгостроковими фінансовими інструментами інвестиційного портфелю;

ПОЗ – сума придбаних основних засобів;

∆НКБ – сума приросту незавершеного капітального будівництва;

ПНА – сума придбаних нематеріальних активів;

ПДФІ – сума придбання довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

ВВА – сума викуплених власних акцій підприємства.

По фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, та сумою основного боргу, а також дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства. Принципова формула, за якою здійснюється розрахунок цього показника по фінансовій діяльності, має наступний вигляд:

ЧГПФ = ЗВК + ЗДК + ЗКК + БЦФ – ВДК – ВКК – ДВ, (1.4)

де ЧГПФ – сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності в розглядуваному періоді;

ЗВК – сума додатково залученого із зовнішніх джерел власного акціонерного чи пайового капіталу;

ЗДК – сума додатково залучених довгострокових кредитів та позик;

ЗКК – сума додатково залучених короткострокових кредитів та позик;

БЦФ – сума коштів, отриманих у порядку безкоштовного цільового фінансування підприємства;

ВДК – сума виплат (погашення) основного боргу за довгостроковими кредитами та позиками;

ВКК – сума виплат (погашення) основного боргу за короткостроковими кредитами та позиками;

ДВ – сума дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо).

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку по операційній, інвестиційній та фінансовійдіяльності дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству у звітному періоді. Цей показник розраховується за наступною формулою:

ЧГПП = ЧГПО + ЧГПІ + ЧГПФ, (1.5)

де ЧГПП – загальна сума чистого грошового потоку по підприємству в розглядуваному періоді;

ЧГПО – сума чистого ГП підприємства по операційній діяльності;

ЧГПІ – сума чистого ГП підприємства по інвестиційній діяльності;

ЧГПФ – сума чистого ГП підприємства по фінансовій діяльності.

Використання непрямого методу розрахункуруху грошових коштів дозволяє визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фінансування свого розвитку – чистого грошового потоку по операційній та інвестиційній діяльності, а також виявити динаміку усіх факторів, що впливають на його формування. Крім того, слід відзначити відносно низьку трудомісткість фінансування звітності про рух грошових коштів, бо переважна більшість необхідних для розрахунку непрямим методом показників містяться в інших формах діючої фінансової звітності підприємства (баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про фінансові результати) [11, с.402 – 404].

Непрямий метод дозволяє показати взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства та встановлює взаємозв'язок між чистим| прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.

Аналіз руху грошових потоків дає можливість|спроможність| зробити більш обґрунтовані висновки|висновки| про те, в якому об'ємі|обсязі| і з|із| яких джерел були отримані|одержувати| грошові кошти, що поступили на підприємство, і які основні напрями|направлення| їх використання; чи здатне|здібне| підприємство відповідати по своїх поточних зобов'язаннях; чи досить|достатньо| власних оборотних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються|тлумачать| розбіжності|розходження| величин отриманого|одержувати| прибутку і наявності грошових коштів і ін.

Перевагою непрямого методу при використанні в оперативному управлінні являється те, що він дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом та власними оборотними коштами. В довгостроковій перспективі непрямий метод дозволяє виявити найбільш проблемні «місця скупчення» заморожених грошових коштів і, виходячи з цього, розробити шляхи виходу зі сформованої ситуації.

Прямий метод направлений на отримання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошові потоки підприємства у звітному періоді. Він призваний відображати весь об’єм надходжень та використання грошових коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності та по підприємству в цілому. Відмінності отриманих результатів розрахунку грошових потоків прямим та непрямим методом відносяться лише до операційної діяльності. При використанні прямого методу розрахунку використовуються безпосередньо дані бухгалтерського обліку, що характеризують усі види надходжень та використань (витрат) грошових коштів.

Формула, за якою здійснюється розрахунок суми чистого грошового потоку по операційній діяльності підприємства прямим методом, має наступний вид:

ЧГПО = РП + ІНО – ВСМП – ЗПОП – ЗПАУП – ППБ – ППНФ – ІВО, (1.6)

де ЧГПО – сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності в розглядуваному періоді;

РП – сума грошових коштів, отриманих від реалізації продукції;

ІНО – сума інших надходжень грошових коштів в процесі операційної діяльності;

ВСМП – сума грошових коштів, виплачених за придбання сировини, матеріалів та півфабрикатів у постачальників;

ЗПОП – сума заробітної плати, виплаченої оперативному персоналу;

ЗПАУП – сума заробітної плати, виплаченої адміністративно-управлінському персоналу;

ППБ – сума податкових платежів, перерахована у бюджет;

ППНФ – сума податкових платежів, перерахована у не бюджетні фонди;

ІВО – сума інших виплат грошових коштів в процесі операційної діяльності.

Розрахунок суми чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній та фінансовій діяльності, а також по підприємству в цілому здійснюється за тими ж алгоритмами, що і при непрямому методі.

Прямий метод має просту процедуру розрахунку, зрозумілу вітчизняним бухгалтерам та фінансистам. Він безпосередньо пов'язаний з реєстрами бухгалтерського обліку (головною книгою, журналом-ордерами та ін.), заснований на аналізі руху грошових коштів по рахункам підприємства. Аналіз прямим методом дозволяє судити про ліквідністьпідприємства, оскільки він детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки відносно достатності коштів для сплати поточних зобов’язань, а також здійснення інвестиційної діяльності [11, с.404].

Недоліком|нестачею| цього методу є те, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни абсолютного розміру грошових коштів підприємства. Крім того, даний метод вимагає великих витрат|затрат| часу, а отримана|одержувати| з|із| його використанням звітність менш корисна.

У відповідності з принципами міжнародного обліку метод розрахунку грошових потоків підприємство вибирає самостійно, однак перевага віддається прямому методу, що дозволяє отримати більш повне представлення про їх об’єм та склад [11, с.405].

Частище віддаться перевага непрямому методу розрахунку, оскільки він більш простий та використовує прийняті форми звітності, що спрощує процедуру отримання необхідних даних для розрахунку грошових потоків, в той час як для розрахунку по прямому методу необхідно більш глибокі дані з внутрішніх джерел (журнали-ордери, головна книга), які не завжди є доступними для людей зі сторони.

2. Аналіз грошових потоків підприємства за попередній період. Головною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, а також збалансованості позитивного та негативного грошових потоків підприємства за об’ємами та у часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, в розрізі основних видів його господарської діяльності, по окремим його структурним підрозділам (центрам відповідальності).

На першому етапі аналізу розглядається динаміка об’єму формування позитивного грошового потоку у розрізі окремих джерел. В процесі цього аспекту аналізу темпи приросту позитивного грошового потоку зіставляються (порівнюються) з темпами приросту активів підприємства, об’ємів виробництва та реалізації продукції. Особлива увага на цьому етапі приділяється вивченню співвідношення залучених грошових коштів за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел, виявленню ступіні залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На другому етапі аналізу розглядається динаміка об’єму формування негативного грошового потокупідприємства, а також структури цього потоку за напрямками використання грошових коштів. В процесі цього етапу аналізу визначається наскільки співрозмірно розвивались за рахунок витрат грошових коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; за якими напрямками використовувались грошові кошти, залучені із зовнішніх джерел; в якій мірі погашалася сума основного боргу по раніш залучених кредитам та позикам.

На третьому етапі аналізу розглядається збалансованість позитивного та негативного (вихідного) грошових потоків по загальному об’єму; вивчається динаміка показника чистого грошового потоку як найважливішого результативного показника фінансової діяльності підприємства та індикатора рівня збалансованості його грошових потоків в цілому. В процесі аналізу визначається роль та місце чистого прибутку підприємства в формуванні його чистого грошового потоку; виявляється ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позиції необхідного обновлення основних засобів та нематеріальних активів.

Особливе місце в процесі цього етапу аналізу приділяється «якості чистого грошового потоку» – узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання випуску продукції та зниження її собівартості, а низьке – за рахунок збільшення долі чистого прибутку, пов’язаної з ростом цін на продукцію, здійсненням нереалізаційних операцій тощо.

На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування позитивного й негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків грошових активів підприємства, що відображає рівень цієї синхронності та забезпечуюча абсолютну платоспроможність. В процесі дослідження синхронності формування різноманітних видів грошових потоків розраховується динаміка коефіцієнту ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів розглядуваного періоду. розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

КЛГП = Принципи та етапи управління грошовими потоками підприємства - student2.ru , (1.7)

де КЛГП – коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в розглядуваному періоді;

ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходжень грошових коштів);

НГП – сума валового негативного грошового потоку (використання, трати грошових коштів).

Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт повинен мати значення не менше одиниці (перевищення одиниці буде генерувати ріст залишку грошових активів на кінець розглядуваного періоду, тобто сприяти підвищенню коефіцієнта абсолютної платоспроможності підприємства).

На п’ятому етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства, котрий розраховується за наступною формулою:

КЕГП = Принципи та етапи управління грошовими потоками підприємства - student2.ru , (1.8)

Де: КЕГП – коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в розглядуваному періоді;

ЧГП – сума чистого грошового потоку підприємства в розглядуваному періоді;

НГП – сума валового негативного грошового потоку підприємства в еріоді.

Певне представлення про рівень ефективності грошового потоку дозволяє отримати і коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку, котрий розраховується за наступною формулою:

КРЧГП = Принципи та етапи управління грошовими потоками підприємства - student2.ru , (1.9)

де КРЧГП – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в розглядуваному періоді;

ЧГПР – сума чистого грошового потоку підприємства, направлена на інвестування його розвитку в розглядуваному періоді;

ЧГП – загальна сума чистого грошового потоку підприємства в розглядуваному періоді.

Ці узагальнюючі показники можуть бути доповнені рядом інших показників – коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку грошових активів в короткострокових фінансових вкладеннях; коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку накопичуваних інвестиційних ресурсів в довгострокових фінансових вкладеннях тощо.

Результати аналізу використовують для виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства та їх планування на наступний період.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Така оптимізація є однією з найважливіших функцій управління грошовими потоками, направленою на підвищення їх ефективності в наступному періоді. Найголовнішими задачами, що вирішуються в процесі цього етапу управління грошовими потоками, є:

а) виявлення та реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів;

б) забезпечення більш повної збалансованості позитивних та негативних грошових потоків у часі та за об’ємами;

в) забезпечення більш тісного взаємозв’язку грошових потоків за видами господарської діяльності підприємства;

д) підвищення суми та якості чистого грошового потоку, котрий генерується господарською діяльністю підприємства.

4. Планування грошових потоків підприємства у розрізі різноманітних їх видів. Таке планування носить прогнозний характер в силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування грошових потоків здійснюється у формі багатоваріантних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному).

5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Об’єктом такого контролю виступають:

а) виконання установлених планових завдань по формуванню об’єму грошових коштів та їх використанню (тратою) по передбаченим напрямкам;

б) рівномірність формування грошових потоків у часі;

в) ліквідність грошових потоків та їх ефективність.

Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства [11, с.405 – 408].

1.3. Методи оптимізації грошових потоків підприємства

Оптимізація грошових потоків представляє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства являються:

а) забезпечення збалансованості об’ємів грошових потоків;

б) забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

Наши рекомендации