Заключний етап роботи над проектом

Виконаний проект (роботу), оформлений відповідно до ДСТУ, а також стандартів та нормативів НТУ «ХПІ», студент подає керівнику. Але спочатку потрібно одержати підпис викладача кафедри, відповідального за нормоконтроль, за-умови відповідності виконаної роботи та її графічної частини необхідним вимогам. Студент також подає частину проекту з охорони праці та навколишнього середовища консультанту роботи з цього розділу, у якого також необхідно одержати підпис про якісне виконання відповідного розділу.

Після цього повністю виконаний проект вивчається і підписується його керівником. Керівник складає відгук. В ньому відзначається загальна оцінка роботи, ступінь її самостійності та творчості виконавця, відповідність проекту завданню, його актуальність, рівень теоретичної підготовки студента і його здатність застосовувати одержані знання на практиці, якість і практичне значення роботи. У відгуку надаються рекомендації про допуск студента до захисту і можливої оцінки проекту.

Після цього студент подає проект з відгуком керівника завідувачу кафедри або його заступникові, котрі знайомляться з правильністю виконання бакалаврської роботи і своїм підписом затверджують допуск студента до захисту.

Далі проект разом з ілюстративними матеріалами направляється на рецензію висококваліфікованим спеціалістам, працівникам вузів та промисловості. Їх склад затверджується на початку кожного навчального року. В рецензії відзначається актуальність теми, її оригінальність та новизна, глибина та обґрунтованість прийнятих рішень, переваги та недоліки роботи, завершеність пропонованих рішень, рівень викладання матеріалу, практична значущість роботи, якість її оформлення. Рецензентом рекомендується оцінка роботи. Надаються рекомендації щодо подальшого навчання студента.

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ

Після одержання допуску студент самостійно, проте консультуючись з керівником, готує доповідь для захисту в ДЕК на 7÷10 хв. В доповіді студента повинні бути відображені основні положення роботи, апробація і можливість її практичної реалізації. Графічний матеріал доповнює доповідь, ілюструє її і підтверджує одержані результати.

4. ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Він відбувається на засіданні ДЕК. Його склад затверджується щорічно на початку нового навчального року. В комісію подаються усі необхідні матеріали, у тому числі облікова картка студента з оцінками з усіх дисциплін, які одержані за весь час навчання.

Після доповіді студента члени ДЕК задають йому запитання, пов'язані з виконаною бакалаврською роботою, її напрямком. Оцінка студента виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується публічно. В рішенні ДЕК відзначається значущість роботи, її прикладний характер, схильність конкретних студентів до наукової роботи. Оголошується також про присвоєння випускнику відповідної кваліфікації.

Якщо захист визнано незадовільним, Державна екзаменаційна комісія вирішує питання про можливість повторного захисту роботи студентом.

5. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ПРОЕКТУ

Загальний обсяг бакалаврської роботи рекомендується приблизно 100 сторінок комп'ютерного тексту, надрукованого через 2 інтервали, формату А4, а також 4÷5 аркушів графічного або роздаточного матеріалу, який ілюструє і доповнює основні положення роботи. Список літературних джерел і додатки в обсяг роботи не входять. Рекомендована структура і обсяг розділів пояснювальної записки наводяться нижче.

Розділи	Кількість сторінок
Титульний аркуш
Реферат
Завдання
Зміст	1÷2
Вступ	3÷5
Характеристика об'єкта дослідження
Аналіз об'єкта дослідження розглядуваної проблеми, її стану на даному об'єкті	25÷30
Проектна частина
Охорона праці і навколишнього середовища
Розрахунок величини ефекту від впровадження запропонованих розробок
Висновок	3÷5
Додатки (при необхідності)

Титульний лист виконується відповідно до встановлених вимог. Оригінал оформлення завдання наводиться у відповідних нормативних документах НТУ «ХПІ».

Реферат також повинен відповідати вимогам нормативних документів. В ньому відбивається предмет, мета роботи, її сутність, методи її здійснення, основні результати, рекомендації щодо їх практичного застосування, їх ефективність. Наводяться також ключові слова. Це іменники, які висловлюють окремі поняття, суттєві для розкриття змісту тексту пояснювальної записки. Вони повинні надавати уявлення про зміст бакалаврської роботи. Їх 8–12, написаних у рядку більш великими буквами, ніж текст реферату, через коми в називному відмінку. Загальний обсяг реферату – 1000÷2000 знаків. Реферат пишеться двома – трьома мовами.

Зміст включає вступ, найменування всіх розділів і підрозділів основної частини проекту (її типова структура наводилася вище), список літературних джерел, додатки з найменуванням номерів сторінок, з яких розпочинаються відповідні елементи проекту.

Вступ

В ньому обґрунтовується вибір теми роботи, її актуальність, наводиться короткий розгляд напрямків, важливих для підприємства, що аналізується, його роботи в умовах ринкової економіки, формулюється мета та комплекс задач, що вирішуються.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

5.2 Характеристики об'єкту дослідження

У цьому розділі розглядається історія підприємства, його місце в Україні і в міжнародному розподілі праці щодо випуску відповідних товарів і надання промислових послуг, основні параметри об'єкта. Аналізуються його особливості, обсяги випуску, профіль, технічний рівень і якість товарів, які воно випускає, обсяги продажу, засоби досягнення позитивних результатів в умовах імовірнісного характеру ринкової економіки (гнучкість, моніторинг діяльності та ін.); виробнича структура та структура управління, характеристика основних факторів виробничого та комерційного процесів: склад та структура основних фондів та оборотних коштів, структура та характеристика працюючих, структура витрат на виробництво; характеристика систем планування, обліку, систем стимулювання. Характеризуються також форми власності; належність капітала організації – національний, сумісний, іноземний; форми господарювання – одноосібна, колективна, кооперативна; ступінь інтегрованості та відповідальності – повна, з обмеженою відпові-дальністю, акціонерна та ін. Наводяться дані про реєстрацію підприємства у місцевих органах влади, якими документами підтверджується дозвіл на види його діяльності – наявність ліцензії та ін.

5.3 Аналіз об'єкта дослідження, проблеми, що розглядається, і її стану на даному об'єкті

Аналіз складається, як правило, з трьох підрозділів: 1). аналіз фінансово-економічної діяльності на підприємстві (в організації); 2). теоретичний аналіз проблеми, напрямку, які є предметом даної бакалаврської роботи; 3). спеціальний аналіз проблеми, напрямку бакалаврської роботи на даному підприємстві (організації).

Аналіз фінансово-економічної діяльності на підприємстві (в організації) – це, в першу чергу, оцінка результатів діяльності підприємства: виробничої, економічної, науково-технічної, соціального розвитку, а також використання ресурсів, в тому числі витрат на виробництво; рівень техніки, технології, організації виробництва; фінансовий стан об'єкта; загальна оцінка його діяльності.

Враховуючи ринковий характер сучасної економіки, в даному підрозділі аналізується ситуація на ринку товарів і послуг, які пропонує дане підприємство, а саме, такі її аспекти: попит, пропозиція, тенденції цін, збут, вимоги споживачів. Приділяється увага аналізу зовнішнього середовища підприємства, стан якого впливає на його діяльність. Це стосується таких факторів, як економічні, політичні, науково-технічні, конкурентні, з оцінкою, можливостей конкурентів. Щодо конкурентів – розглядаються особливості продуктів, що випускає конкурент, рівень їх якості, обсяги продажу, цінова, рекламна, збутова політика конкурентів, їх доходи, організація конкурентного обслуговування. У цьому сенсі виконується аналіз зовнішніх небезпечностей для підприємства, можливості їх запобігання (зменшення), виходячи з можливостей даного об'єкта, його сильних і слабких сторін.

Значну увагу слід приділити аналізу фінансового та соціального стану об'єкта дослідження. Аналіз фінансового стану включає оцінку динамічності і структури балансу, оцінку ліквідності балансу, аналіз прибутковості, ринкової стійкості, оцінку ліквідності активів та платоспроможності підприємства.

При розгляді соціально-економічних умов роботи наводиться коротка характеристика плану соціального розвитку підприємства, забезпечення його робітників житлом, дитячими закладами, об'єктами охорони здоров'я, культури та спорту. Потрібно оцінити також організацію заробітної плати, плинність кадрів та ін.

Відповідний аналіз бажано провести помісячно протягом 3–5 років, що дозволить зробити його аргументованим.

При виконанні даного підрозділу використовуються різни види аналізу, наводяться джерела використаної інформації: аналітичні таблиці та розрахунки, графічні засоби відображення результатів аналізу.

На завершення наводяться висновки. Вони будуються на основі визначення недоліків об'єкта, знаходження невикористаних резервів, шляхів їх використання, встановлення тенденцій розвитку підприємства (організації) та факторів, що на них впливають.

Бажано також виконати аналіз галузі, місце підприємства в ньому.

У другому підрозділі аналізуються теоретичні аспекти проблеми, що розглядається, намічаються шляхи її вирішення, основні напрямки діяльності на основі положень зарубіжної та вітчизняної літератури, нормативних та законодавчих документів.

За результатами їх вивчення виконується третій підрозділ – спеціальний аналіз. Він являє собою більш глибокий аналіз роботи підприємства за напрямками, які розглядаються у бакалаврській роботі (шляхи зниження витрат, підвищення технічної озброєності підприємства т. ін.) На цій основі визначаються шляхи поліпшення ситуації на конкретному підприємстві за відповідними напрямками.

Проектна частина

Засновується на висновках попереднього підрозділу і являє собою розробку визначених в аналізі напрямків покращання поточної діяльності і перспектив розвитку об'єкта дослідження.

Вона є найважливішою частиною проекту, обумовлює якість його виконання і визначає цінність проекту. Проектна частина повинна включати в себе теоретичне обґрунтування та практичне вирішення поставленої задачі на основі проведення відповідних розрахунків. В цьому розділі необхідно обґрунтувати та розкрити найбільш ефективні шляхи вирішення проблеми за напрямками, що аналізуються, покращення поточної діяльності підприємства.

До них можуть належати: техніко-економічні заходи, які пов'язані зі збільшенням прибутку, обсягів продажу продукції, зниженням витрат на її виробництво, підвищенням її якості і конкурентоспроможності та ін.

Вони досягаються за рахунок заходів щодо економії матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, інноваційної діяльності. А також за рахунок проведення заходів загального характеру. Наприклад, таких, як покращання поточної діяльності, переобладнання та перепланування підприємства у зв'язку із зміненням потреб ринку у номенклатурі і необхідністю освоєння виробництва нових товарів, вибір і обґрунтування організаційної структури підприємства; удосконалення планування, контролю та системи планово-контрольних розрахунків та ін.

Як інструмент обґрунтування прийнятих рішень можуть бути застосовані: бізнес-планування, функціонально-вартісний аналіз, техніко-економічний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз. Закінчується проектна частина короткими висновками і пропозиціями щодо практичної реалізації одержаних результатів.

5.5 Розрахунок величини ефекту від впровадження запропонованих розробок

Кінцевий результат нововведень визначається тим, яку користь вони приносять виробникові, споживачеві, державі. Таким показником є ефект. Слід відрізняти поняття ефекту та ефективності. Під ефектом розуміють різницю між результатами та витратами, або абсолютну величину вигід, одержаних від впровадження інновацій. Однак необхідно знати також, за рахунок яких витрат одержані відповідні результати. У цьому зв'язку в економічних розрахунках також широко використовується поняття ефективності. Вона являє собою відношення результатів роботи до витрат – відносну величину.

В умовах товарно-грошових відносин виміром ефекту та ефективності є грошова одиниця. Залежно від характеру бакалаврської роботи можуть бути використані також натуральні та якісні показники.

Враховуючи динамічний характер ринку, ефект (ефективність) слід визначати з урахуванням зміни результатів і витрат за роками життєвого циклу товару (послуги). Обов'язковою умовою при проведенні розрахунків є урахування чинника часу. Він характеризує нерівноцінність результатів і витрат у часі. Приведення до одного моменту часу витрат, що відбуваються у різні строки, здійснюється шляхом множення (ділення) витрат і результатів на коефіцієнт приведення , який розраховується за формулою

,

де – кількість років, що відділяють витрати та результати поточного року від початку розрахункового року. – коефіцієнт дисконтування. У першому наближенні його величина дорівнює чисельному значенню банківського відсотку по депозитах. Зараз у першому наближенні її можна прийняти рівною 0,1.

У ринкових умовах згаданий коефіцієнт враховує також величини різноманітних ризиків, пов'язаних зі створенням, виробництвом та реалізацією нововведень.

Тоді попередня формула зводиться до вигляду

,

де , – відповідно рівень інфляції і ризиків у t-му році.

При створенні нововведень слід враховувати фінансові можливості, як власні, так і замовників, вплив кредитної політики і т. ін. В умовах ринку необхідна диференціація однотипної продукції з урахуванням потреб та умов роботи конкретних споживачів. Тому чисельні значення ефекту будуть відрізнятися залежно від сфери застосування товарів (послуг) (металургія, машинобудування...) та умов їх роботи (коефіцієнт змінності, інтенсивність використання, умови зовнішнього середовища і т. ін.). Таку обставину теж слід враховувати у розрахунках ефекту.

У бакалаврській роботі студент, як правило розраховує величини порівняльного ефекту (ефективності). Порівняльний ефект (ефективність) полягають у порівнянні можливих варіантів різноманітних техніко-економічних рішень і вибору з них найбільш ефективних. Серед них найбільш поширені такі:

· прийняття рішень про будівництво підприємств;

· вибір їх раціонального розміщення;

· реконструкція діючих підприємств;

· визначення строків заміни обладнання;

· порівняння варіантів технологічних процесів;

· вибір найбільш раціональних матеріалів, елементів конструкцій, їх техніко-економічних характеристик (продуктивності, потужності, надійності, довговічності і т. ін.);

· визначення раціональної структури управління підприємством;

· визначення альтернативи: купити чи орендувати, скористатись лізингом;

· визначення витрат на випуск продукції;

· визначення ціни окремих товарів;

· планування обсягу їх виробництва та ін.

Відповідні розрахунки можуть виконуватись як в національній, так і в міжнародній валюті. Остання, як правило, переводиться у національну.

Найбільш поширеними показниками визначення ефекту (ефективності) нововведень при виконанні проекту можуть застосовуватися наступні:

1. Маса прибутку. Вона являє собою синтетичний показник діяльності підприємств (організацій). Комерційний ефект на її основі розраховується як величина залишкового прибутку П, що залишається у розпорядженні підприємства (організації):

,

де – обсяг реалізації товарів, послуг у t-му році, тис. грн.

У свою чергу величина знаходиться як ,

де – ціна одиниці товару (послуги), реалізованого у t-му році, грн.; – обсяг реалізації товарів (послуг) t-му році, одиниць (од.); – продуктивність засобів праці у t-му році, од.; – одночасні витрати на виробництво або застосування товарів (послуг) у t-му році, тис. грн; – поточні витрати на виробництво (застосування) товарів у t-му році, тис. грн. Для виробника вони розраховуються на базі величини собівартості. Їх визначення здійснюється на основі відповідних нормативних документів (калькуляцій та ін.). Для споживача вони включають витрати на ремонти, енергію, збитки при виході з ладу засобів праці та інші складові в залежності від умов застосування засобів праці. – залишкова вартість (ліквідаційна вартість) засобів праці, що вибувають у t-му році, тис. грн; – початковий і кінцевий роки розрахунку.

2. Норма прибутку ( ) – рентабельність нововведень. Розрахо-вується як відношення маси прибутку до величини капіталовкладень.

.

Наведені показники враховують результати і витрати господарської діяльності. Тому у ринковій економіці застосовуються показники, що визначають результати всіх видів діяльності. До них відносяться:

3. Чистий грошовий доход (ЧГД), або чиста поточна вартість (ЧПВ). Вони розраховуються за формулою

,

де – – чисті грошові потоки в першому, другому, n-му роках розрахунку, грн. Дані складові розраховуються як різниця припливу і відтоку грошових коштів за відповідні роки; – коефіцієнти, що враховують чинник часу у відповідних роках, відносні одиниці (в.о.).

Грошові припливи складаються з прибутку, амортизаційних відрахувань та доходів від інших видів діяльності (операцій із цінними паперами, продажу акцій, накопичень від здачі основних засобів в оренду і т. ін.). У той же час до відтоку коштів у порівнянні з розрахунком величини прибутку додатково додаються річні погашення основної суми обов'язків по запозиченнях.

Варіант нововведень вважається ефективним, якщо значення такого показника позитивне. При порівнянні варіантів кращім визнається той, у якого величина чистого грошового доходу найбільша.

4. Коефіцієнт чистої поточної вартості або чистого грошового доходу . Розраховується як дисконтоване відношення вигід – суми чистих грошових потоків за розрахунковий період до дисконтованої величини капітальних витрат за той же період:

,

Інвестиції визнаються ефективними, якщо > 1. Такий коефіцієнт визначає також рівень стійкості проекту. Проект – стійкий, якщо величина > 2. Наведені вище показники визначають переважно величину фактичного ефекту проекту.

Для попереднього вибору напрямків розробки нововведень можуть застосовуватись і інші показники. Основні з них наступні:

Строк окупності інвестицій у роках. Під ним розуміють період покриття інвестиційних витрат за рахунок чистих надходжень.

,

де і – відповідно чистий прибуток та амортизаційні відрахування у t-му році, грн. Недолік цього показника – в ньому не враховується динаміка результатів і витрат після досягнення строку окупності. Тому при виборі варіантів інновацій він використовується як обмеження. При застосуванні цього показника фактично оцінюється не прибутковість, а ліквідність проекту. Тому найчастіше він має місце у банківських розрахунках при визначенні строків повернення кредитів.

При проведенні розрахунків ефекту слід враховувати ту обставину, що у ринкових умовах продукція буде випускатись тоді, коли це вигідно виробникові, а придбатиметься тоді, коли це вигідно споживачеві. Тому ефект слід розраховувати окремо, як для споживача, так і для виробника.

Ефект для виробника на попередній стадії може бути розрахований за показником приведених річних витрат , або ціни виробництва. У ринковій економіці вона являє собою продажну ціну товару (надання послуги) :

,

де – собівартість продукції, грн.

Для виробника варіант ефективний, якщо , де , – відповідно продажна ціна нового та базового товару, грн. Для визначення доцільності придбання продукції споживачем використовується показник ціни споживання . Він складається з витрат на придбання товару за строк його служби, страхових внесків, навчання персоналу і т. ін. , а також поточних – на використання товару за цей же період –

,

де знак ¢ означає, що вказані витрати приймаються за строк служби нововведень. Варіант визнається ефективним, якщо .

5.6 Розділ охорона праці і навколишнього середовища виконується згідно з вимогами відповідної кафедри.

5.7 У висновках розглядаються основні результати роботи, їх значущість, наводиться систематизація одержаних результатів та короткий аналіз, підкреслюються основні напрямки вирішення проблеми, що розглядалась студентом.

5.8 До списку літератури вносяться тільки джерела, на які є посилання у тексті роботи. Список літератури оформлюється на основі відповідних вимог.

5.9 Графічна частина (роздавальний матеріал)

Включає в себе основні моменти проекту, які сприяють одержанню уявлення про виконану роботу. Вони ілюструють її сутність, склад, одержані результати, приклади розрахунків та ефекту.

Загальна кількість листів плакатів (роздавального матеріалу) – 4÷5 аркушів.

Додатки

Наводяться у разі необхідності кращого розуміння сутності і результатів основного тексту роботи залежно від її специфіки. В додатки можуть виноситись також організаційні, планові, бухгалтерські документи, зібрані під час проходження практики і використані в проекті. До них можуть входити розроблені студентом положення про підрозділи підприємства, посадові інструкції, роздруковані прикладні програми та ін.

6. МОЖЛИВІ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ

1. Ефективність використання основних фондів на підприємстві і шляхи її підвищення.

2. Використання лізингових відносин на підприємстві.

3. Резерви зниження собівартості на підприємствах.

4. Організація управлінського обліку на підприємстві.

5. Планування потреби підприємства у власному та позиковому капіталі.

6. Формування ціни продукції підприємства.

7. Політика ціноутворення і управління витратами на підприємстві.

8. Класифікація витрат за видами і місцями виникнення.

9. Особливості організації малих підприємств.

10. Планування і регулювання запасів готової продукції на підприємстві.

11. Асортиментна політика в системі управління витратами на підприємстві.

12. Планування в управлінні сучасним промисловим підприємством.

13. Планування виробництва і реалізації продукції.

14. Планування розвитку виробничо-технологічної бази підприємства.

15. Нормативна база техніко-економічного планування підприємства в сучасних умовах.

16. Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва.

17. Планування персоналу і оплати праці на підприємстві.

18. Планування собівартості, прибутку та рентабельності.

19. Планування підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

20. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.

21. Визначення потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах.

22. Управління запасами незавершеного виробництва на підприємстві.

23. Розробка бізнес-плану на підприємстві.

24. Формування виробничої програми підприємства.

25. Формування організаційної структури підприємства.

26. Оцінка порівняльної економічної ефективності взаємозамінюваних технологічних процесів.

27. Вибір варіантів нововведень.

28. Оцінка технічного рівня продукції, її технологічності, шляхи їх підвищення.

29. Організація освоєння нових виробів на підприємстві.

30. Планування робіт по створенню нововведень.

31. Диверсифікація виробництва і її вплив на ефективність роботи підприємства.

32. Виробничі зв'язки підприємств і ефективність кооперування виробництв.

33. Організація роботи ремонтних служб на підприємстві.

34. Організація і планування роботи інструментальної служби підприємства.

35. Організація і планування роботи транспортної служби підприємства.

36. Організація і планування роботи енергослужби підприємства.

37. Енергозберігаюча політика і основи її формування на підприємстві.

38. Нормування матеріальних ресурсів на підприємстві.

39. Динаміка попиту на продукцію підприємства.

40. Нормування оборотних коштів на підприємстві.

41. Управління витратами і конкурентоздатність.

42. Аналіз витрат і методи їх зниження.

43. Принципи і особливості ціноутворення на інноваційну продукцію.

44. Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємства.

45. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.

46. Економічне стимулювання реалізації інноваційного потенціалу підприємства.

47. Організація малого інноваційного підприємства.

48. Інноваційний клімат на підприємстві: становлення, розвиток, ефективність.

49. Технопарки як форма підтримки інноваційної діяльності.

50. Використання інформаційних технологій в організації і плануванні інноваційної діяльності.

51. Методи планування інноваційних процесів на підприємстві.

52. Форми організації інноваційної діяльності.

53. Склад і функції інноваційної інфраструктури.

54. Оцінка науково-технічного потенціалу підприємства.

55. Структура інноваційного циклу і шляхи його скорочення.

56. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства.

57. Розробка і обґрунтування інвестиційної програми підприємства (організації).

58. Технічне переозброєння підприємств і виробництв.

59. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів на підприємстві.

60. Розробка заходів з покращення використання виробничої потужності підприємства.

61. Ефективність використання матеріалозберігаючих технологій на підприємстві.

62. Ефективність використання енергозберігаючих технологій на підприємстві.

63. Аналіз і оцінка ефективності роботи підприємства.

64. Резерви зниження витрат на утримання апарату управління.

65. Розподілення і використання прибутку на підприємстві.

66. Оборотні кошти, їх організація та управління.

67. Обґрунтування доцільності відкриття нового діла.

68. Виявлення та використання резервів підвищення та конкурентоздатності промислової продукції.

69. Розробка системи управління витратами на підприємстві (в цілому та по окремих функціях).

70. Розробка комплексу заходів щодо запобіганню банкрутства.

71. Пошуки та використання резервів підвищення ефективності роботи організації.

72. Удосконалення системи управління на підприємствах малого бізнесу.

73. Обґрунтування діяльності сервісного центру по ремонту та обслуговуванню продукції промислового підприємства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Асаул Л. Н., Клюев А. Ф. Экономика предпринимательства. – М.: АСВ, СПб: ГАСУ, 2002.

2. Антикризисное управление / Под ред. Э. М. Короткова. – Инфра-М, 2003.

3. Босовский Л. Е., Лунева А. М., Босовский А. Л. Экономический анализ: Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности. – М.: Инфра-М, 2003.

4. Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – М.: Инфра-М, 2001.

5. Бланк И. А. Финансовый менеджмент. – К.: Ника-ЦентрЭльга, 2000.

6. Бухалков М. И. Внутрифирменное планирование. – М.: Инфра-М, 2000.

7. Геєць В. М., Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. – Харків: Константа, 2006.

8. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2003.

9. Давыдова Л. А., Фальцман В. К. Экономика и управление пред-приятием. Основы немецкой теории Betriebswizt schaftslenze, адаптированной для применения в России. – М.: Финансы и статистика, 2003.

10. Економіка знань та її перспективи для України. – К.: 2004.

11. Економіка підприємства / Під ред. С. Ф. Покропівний. – К.: КНЕУ, 2001.

12. Економіка підприємства / Під ред. В. Г. Герасимчук, А. Е. Розен-плентер. – К.: Політехніка, 2003.

13. Економіка підприємства / Під ред. Л. Г. Мельник. – Суми, Університетська книга, 2004.

14. Економіка підприємства: Збірник практичних задач і ситуацій / Покропівний С. Ф., Швиданенко Г. О., Федонін О. С. – К.: КНЕУ, 2005.

15. Зайцев Н. Л. Экономика организации. – М.: Экзамен, 2003.

16. Ильин А. И. Планирование на предприятии. – Мн.: Новое знание, 2000.

17. Инновационная экономика / Под ред. Дынкин А. А., Н. И. Иванова. – М.: Наука, 2004.

18. Йохна М. А., Стадник В. В. Економіка і організація інноваційної діяльності. – К.: Академія, 2005.

19. Керимов В. Э. и др. Методы управления затратами и качеством продукции. – М.: Маркетинг, 2002.

20. Козаченко А. В., Пономарев В. П., Ляшенко А. Н. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения. – К.: Либра, 2003.

21. Козаченко А. В. и др. Малый бизнес: устойчивость и компенса-торные возможности. – К.: Либра, 2003.

22. Крылов Э. И., Власова В. М., Журавкова И. В. Анализ эффектив-ности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2003.

23. Курочкин А. С. Организация производства. – К.: МАУП, 2001.

24. Методичні положення по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджено наказам Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001, № 47. – Харків: Бібліотека "Фактору", 2001.

25. Организация производства и управление персоналом / Под ред. О. Г. Туровец. – М.: Инфра-М, 2002.

26. Оценка бизнеса / Под ред. А. Г. Грязнова, А. М. Федотова. – М.: Финансы и статистика, 1998.

27. Предпринимательство / Под ред. М. Г. Лапуста. – М.: Инфра-М, 2000.

28. Про регулювання цін. Постанова КМУ від 23.12.1992р. № 715. – К., 1992.

29. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – М.: Инфра-М, 2001.

30. Филатов О. К. и др. Экономика предприятия (организации). – М.: Финансы и статистика, 2005.

31. Чуев И. Н., Чечевицына Л. Н. Экономика предприятия. – М.: Дашков и К°, 2006.

32. Экономика предприятия (фирмы) / Под ред. О. И. Волков. – М.: 2002.

33. Яковлев А. И., Макаренко Н. А. Экономико-организационные ас-пекты промышленных инноваций. – Х.: Бизнес-Информ, 2003.

ЗМІСТ

1. Мета і задачі проектування........................................................ 3

2. Порядок виконання бакалаврського проекту (роботи)............ 4

3. Заключний етап роботи над проектом...................................... 6

4. Захист бакалаврської роботи..................................................... 7

5. Структура і зміст проекту.......................................................... 8

5.1 Вступ..................................................................................... 9

5.2 Характеристика об'єкту дослідження.................................. 9

5.3 Аналіз об'єкта дослідження, проблеми, що розглядається,

і її стану на даному об'єкті.................................................... 10

5.4 Проектна частина................................................................. 12

5.5 Розрахунок величини ефекту від впровадження

запропонованих розробок................................................... 13

5.6 Розділ охорона праці і навколишнього середовища.......... 17

5.7 Висновки............................................................................... 18

5.8 Список використаних джерел.............................................. 18

5.9 Графічна частина (роздавальний матеріал)........................ 18

5.10 Додатки............................................................................... 18

6. Можливі теми бакалаврських робіт.......................................... 18

7. Список літератури...................................................................... 22

Для нотатків

Навчальне видання

Методичні вказівки

з виконання бакалаврського проекту (роботи)

для студентів економічного факультету

спеціальності 6.050107 «Економіка підприємств»

денної та заочної форм навчання

Укладач: ЯКОВЛЄВ Анатолій Іванович

Відповідальний за випуск Н.О. Бабенко

Роботу до видання рекомендував В.Я. Міщенко

Редактор М.П. Єфремова

План 2006, поз. 30/47-07

Підп. до друку . .07. Формат 60х84 1/16. Папір офсет. № 2. Друк – ризографія. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 0,8. Обл. – вид. арк 1,0. Наклад 100. Зам. . Ціна договірна

Видавничий центр НТУ «ХПІ». 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 116 від 10. 07. 2000

Друкарня НТУ «ХПІ», 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21