Основні функції національного банку україни
| Функція | Зміст функції |
| Центральний банк України | Забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. Національний банк веде Республіканську книгу реєстрацій банків, валютних бірж та інших фінансово - кредитних установ. Комерційні банки та іноземні банки можуть здійснювати банківські операції тільки після реєстрації в Республіканській книзі реєстрацій банків. Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово - кредитними організаціями. |
| Емісійний центр країни | Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків ( банкнот, монет). Для друкування банкнот та карбування монет створено власний Банкнотно - монетний договір. З введенням у дію Малинської фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл виготовлення національних грошей. Забезпечення економіки готівковими грошима здійснюється через мережу регіональних управлінь Національного банку на замовлення банків. Національний банк створює і організує діяльність Державної скарбниці України, нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку. |
| Орган валютного регулювання та контролю | Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику. У сфері валютного регулювання Національний банк: · здійснює валютну політику на підставі принципів загально економічної політики; · складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; · контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України; · визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноваженими банкам - нерезидентам; · нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; · видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; · визначає способи встановлення і використання валютних ( обмінних ) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курси валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових ) одиницях. У сфері валютного контролю Національний банк: · здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України; · забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю. |
| Регулювання банківської діяльності | На Національний банк покладено функцію банківського нагляду, контролю за виконанням банками законодавства з банківської справи, до додержання економічних нормативів, установлених Національним банком, та власних нормативних актів. Для захисту інтересів клієнта та забезпечення фінансової надійності банків Національний банк установлює для банків такі обов'язкові економічні нормативи: · показники капіталу банку; · платоспроможність; · співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку; · показники ліквідності банку; · максимальний розмір ризику на одного позичальника. Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком. |
| НБУ - кредитор останньої інстанції | Для підтримки стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей Національний банк видає банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і кредитування потреб, пов'язаних із структурною перебудовою економіки України. Виконуючи функцію кредитора останньої інстанції, Національний банк України видає банкам кредити під програми фінансового оздоровлення. Рефінансування банків здійснюється через аукціони ( з 1994 року ), що забезпечує створення рівноправних умов доступу банків до централізованих кредитних ресурсів. Було запроваджено ломбардний кредит ( з 1996 року ) та операції РЕПО під заставу державних цінних паперів ( з 1965 року ). |
| Фінансовий агент уряду | Національний банк організовує і здійснює через уповноваженні банки касове обслуговування державного бюджету України. У 1993 році в Україні запроваджено новий механізм касового обслуговування державного бюджету, який включає автоматизм кредитування державних витрат. Фінансування з бюджету здійснюється в межах наявних коштів. Закон України " Про Національний банк України " Національному банку забороняється фінансування дефіциту державного бюджету. До 1995 року надання прямих кредитів для покриття дефіциту державного бюджету на відповідний рік. Після введення у другій половинні 1995 року механізму покриття дефіциту бюджету лише шляхом випуску державних цінних паперів, на Національний банк України покладено виконання операцій з державними цінними паперами, для обліку яких створено депозитарій. |
| Організатор міжбанківських розрахунків | Із січня 1994 року Національний банк відповідно до покладених на нього функцій створив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України. Для функціонування цієї системи в Республіці Крим та кожній області створено регіональні розрахункові палати, що об'єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, на верхньому рівні якої знаходиться Центральна розрахункова палата у м. Києві. Система обслуговується комплексом програмно - технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз, та захист від несанкціонованого втручання. Нині банківські установи працюють в системі електронних міжбанківських розрахунків ( СЕП ) національного банку України за однією із 7 моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. |
3.Ефективність грошової системи залежить від розроблення та реалізації певної грошово-кредитної політики.
Найбільш повне та точне визначення поняття грошово-кредитного регулювання – це державне управління грошово-кредитними відносинами на мікрорівні, котре через комплекс визначених інструментів передбачає формування вихідних умов організації вказаних відносин між усіма учасниками відтворювального процесу, що забезпечує відповідну реалізацію тих чи інших завдань розвитку економіки у певний період часу.
Основні засади грошово-кредитного регулювання ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період.
Сутність грошово-кредитної політики полягає у зміні пропозиції грошей, тобто збільшення пропозиції в період спаду для заохочення витрат і зменшення – під час інфляції для зменшення витрат.
В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політикиє Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки – Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, рівень зайнятості та ін.). Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні.
Основним об’єктом грошово-кредитного регулювання центрального банку є сукупна грошова маса, від розміру якої залежить динаміка основних показників розвитку економіки.
Основні інструменти та цілі грошово-кредитної політики, відображені на рис. 3.1
 | |||||||||||||
 |  |  | |||||||||||
|
|
| |||||||||||
Мінімальні обов'язкові резервиявляють собою грошово-кредитне регулювання економіки, суть якого полягає у встановленні для комерційних банків обов'язкової норми ресурсів (в процентному відношенні від величини залучених пасивів), які вони зобов'язанні зберігати в Національному банку.
Для різних видів залучених коштів можуть установлюватися різні норми обов'язкового резервування. Вимоги обов'язкового резервування можуть поширюватися на всі депозити чи на окремі їх види залежно від тієї ролі, яка відводиться цьому інструментові в монетарній політиці НБУ.
Центральним банком періодично змінюється норматив обов'язкового резервування залежно від ситуацій, яка складається на ринку і типу політики, що ним проводиться.