Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів

Як випливає з предмета політичної економії, ця наука вивчає економічні закони і закономірності розвитку економічних явищ. Що ж таке економічний закон? З'ясування іманентних кожній системі економічних законів є головним завдання курсу, що вивчається.

За економічними фактами, одиничними й узагальненими, стоїть економічна діяльність людей і ти відносини, у які вони вступають. Багаторазово перевірені і підтверджені узагальнення економічних процесів прийнято називати законами. Економічний закон відбиває сутність цих відносин, є законом розвитку суспільних дій людей.

Економічний закон – це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя. Якщо економічна категорія виражає який-небудь один момент або одну сторону економічних відносин, суть одного явища, то економічні законі розкривають взаємозв'язок, внутрішню залежність кількох або багатьох одно порядкових явищ. Крім того, у категоріях фіксується статичний стан явища. А в законах – його динаміка, процес руху і розвитку економічного життя.

Економічні закони відносяться до соціальних, суспільних, і цим відрізняються від законів природи. Економічні закони регулюють дії людей. Друга відмінність у тім, що природні закони вічні, економічні носять історично обмежений характер.

Економічні законі тісно між собою пов’язані, тому виступають як система законів. Це складна система, у якій виділяються загальні законі, законі окремих сфер (спеціальні) та основні законі.

Загальні економічні закони діють у всіх економічних формаціях. Наприклад, закон економії часу, закон потреб, що зростають, закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил.

Специфічні економічні закони характерні для кожної окремої формації. Наприклад, закон розподілу матеріальних благ при рабстві або при капіталізмі, закон вартості, закон попиту та пропозиції товарів та грошей.

Політична економія вивчає економічні закони на різних господарських рівнях: мікро-, мезо- і макроекономіці. Таким чином, ця наука відкриває закони раціонального господарювання і поведінки економічних агентів у різних економічних і історичних умовах.

Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку, передбачити його перспективу, сприяє правильному використанню їх вимог у господарській діяльності. Це фактично означає економічну необхідність будувати свою діяльність на науковій основі, таким чином, щоб створити широкий простір для дії об'єктивних законів. Саме в цьому й полягає зміст використання останніх. І навпаки, коли свідомо організована діяльність суперечить вимогам економічних законів, то це призводить до великих збитків.

У використані механізму економічних законів не можна допускати ні фетишизму, ні волюнтаризму. Необхідно здійснювати науково виважену економічну політику, що ґрунтується на глибокому пізнанні економічних законів.

Основні поняття теми:

Економічна система – це сукупність принципів, інститутів, які визначають форму і зміст економічних відносин, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ і послуг.

Ринкова економіка – товарне господарство, у якому зв'язок між виробництвом і споживанням, координація економічної діяльності здійснюється шляхом купівлі-продажу товарів на ринку в умовах конкуренції.

Змішана економіка –економічна система, у якій переплітаються господарські форми різних формацій, тобто відзначається гетерогенність (різнорідність) рис її елементів. Наприклад, єднання елементі ринкової і централізованої економіки, сполучення приватного і державного секторів, ринкового і державного механізму регулювання. Сьогодні змішана економіка – найбільш адекватна форма сучасного розвинутого суспільства.

Інститут – сукупність формальних норм і неформальних звичаїв, традицій у якій-небудь області суспільних відносин, та чи інша форма суспільного устрою.

Економічний інститут– це обов'язковий компонент стійких відносин між агентами, що забезпечує взаємодію й узгодження інтересів на основі дотримання формальних правил і неформальних норм господарською поведінки.

Контрольні питання:

1. Визначите, які блага відносяться до природних, а які до економічних продуктів:

А. гриби.

В. вугілля і руда в шахті і рудниках.

С. руда на металургійному заводі.

Д. помідори, банани.

2. Визначите, які блага є предметами споживання, а які засобами виробництва:

А. сахар-пісок.

В. трактор.

С. костюм.

Д. автомашина.

Е. відеофільм.

3. Назвіть відомі Вам країни світу, що наприкінці ХХ століття в основному знаходилися на: доіндустріальній, індустріальній, постіндустріальній стадіях виробництва.

4. Назвіть відомі Вам країни, що наприкінці ХХ століття мали: чисту, ринкову, командну, змішану економіки.

5. Укажіть який, на Ваш погляд, тип економіки і вид суспільного виробництва був у нашій країні до початку 90-х років ХХ століття.

6. До термінів з лівого стовпця знайдіть відповідні визначення з правого стовпця:

1. Послуга	А. В економіці широко розвинуті інформатика і сфера послуг
2. Нематеріальні блага	В. Матеріальне і нематеріальне виробництво, сфера послуг, галузі науки і наукового обслуговування
3. Структура сучасного виробництва	С. Добутки науки, культури, мистецтва
4. Постіндустріальне суспільство	Д. Вид корисної діяльності, у процесі якої новий продукт не створюється, але якість уже наявного продукту, змінюється.