Проблеми і перспективи переходу на міжнародні стандарти обліку і звітності в україні
Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні – справа часу. Уже сьогодні поступово вносяться зміни в національні стандарти, наближаючи їх до міжнародних і скорочуючи розрив між вітчизняною системою обліку й загальноприйнятою європейською. Тому в даній ситуації важливо при прийнятті нормативів, які регулюють основне підґрунтя обліку, уникнути їх поверхневого тлумачення, детально вивчати усі можливі альтернативи та враховувати максимально можливу кількість факторів, що можуть негативно вплинути в майбутньому на кінцевий результат реформи.
Бухгалтерський облік виступає основою та головним джерелом інформаційної системи підприємства, на якість якого впливає рівень організації роботи облікової служби та методологія, що регулює сам процес складання та подання інформації зацікавленим користувачам. Сучасний період є періодом активного реформування, однієї з головних ланок системи управління підприємством - бухгалтерського обліку, напрямків на широке використання методологічних нормативів світової системи обліку.
Існує точка зору, що міжнародні стандарти фінансової звітності й національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку призначені для різних цілей: перші - для складання звітності, другі - для ведення бухгалтерського обліку. Точка зору досить розповсюджена, і обґрунтовувати її прийнято твердженням, що міжнародні стандарти; - тільки для звіту, але не для обліку, тому що в них немає проводок. Тим часом проводки в міжнародних стандартах обліку є, але приводяться описово. Точно так само, описово, вони приводяться й у вітчизняних стандартах бухгалтерського обліку. Наочно ж проводки можуть приводитися тільки в інструкціях до планів рахунків, якщо останні затверджуються офіційно. Міжнародні і вітчизняні стандарти обліку - це стандарти одного порядку, але різних рівнів. Звіту без обліку не буває, і завдання стандартів - направляти й регулювати бухгалтерський облік так, щоб на базі отриманих у такий спосіб даних надати користувачам достовірну, повну й неупереджену інформацію в належним чином оформлених фінансових звітах. Це і є мета бухгалтерського обліку як на міжнародному рівні, так і на національному.
Незаперечний факт, що для залучення інвестицій у вітчизняну економіку потрібно підвищувати прозорість українського бізнесу, у тому числі впроваджуючи стандарти, зрозумілі західним інвесторам. Необхідність складати фінансову звітність за міжнародними стандартами виникає в першу чергу у підприємств, що працюють із іноземними банками й інвесторами. Такі компанії можуть розраховувати на зниження процентної ставки при залученні фінансування з закордону, оскільки інвестор у цьому випадку здатний об'єктивно оцінити ризики, що закладаються в ставку по кредиту.
Експерти в один голос повторюють, що незважаючи на активне просування в національних стандартах бухгалтерського обліку незалежної України ідей, закладених у МСФЗ, корпоративний сектор ще не готовий прийняти на себе ношу додаткових витрат і розкрити карти [3].
Компанії часто недооцінюють складність впровадження МСФЗ й забувають застосовувати нові й змінені стандарти й тлумачення при веденні бухгалтерського обліку поточних операцій. Багато компаній вважають, що трансформація у формат МСФЗ - це одноразовий процес, також не всі вони позитивно оцінюють перспективи підвищення прозорості бізнесу з переходом на МСФЗ [3].
Однією з основних проблем при впровадженні МСФЗ стала кадрова. МСФЗ відрізняється від вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку й вимагають від фінансистів і бухгалтерів професійної підготовки й знань.
Основна проблема полягає кваліфікації персоналу компаній, який веде основну роботу трансформації бухгалтерської звітності. Один фахівець із МСФЗ, який очолює штат бухгалтерів без відповідної підготовки, не зможе перевести підприємство на облік за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Фахівці, що мають кваліфікацію в області МСФЗ й досвід роботи по складанню звітності, коштують досить дорого, і не кожна організація може собі дозволити їх найняти, це повинне мотивувати підприємства самостійно навчати фахівців. Незважаючи на те, що зараз багато навчальних закладів пропонують програми й курси навчання роботи із МСФЗ, систематизованого підходу до освіти в області міжнародних стандартів поки немає.
Наступна проблема – язикова. Офіційна мова міжнародних стандартів фінансової звітності – англійська, що значно ускладнює роботу з нововведеннями в стандартах і своєчасністю їх застосування.
Для тих підприємств, які зараз складають звітність за міжнародними стандартами виникає питання оперативності її складання і оприлюднення. Розповсюджена в даний момент практика складання фінансової звітності за МСФЗ методом трансформації з використанням електронних таблиць, не дозволяє досягнути належного рівня внутрішнього контролю над якістю підготовки звітності.
Фахівці вважають, що МСФЗ – це сьогодні одні із кращих бухгалтерських стандартів у світі, що дозволяють одержувати об'єктивну звітність. Треба помітити, що цей процес уже викликає як позитивні, так і негативні настрої. З позитивного можна відзначити наступне: компанії, що сформували звітність за єдиними правилами, забезпечать собі вихід на міжнародні ринки. Так само нові стандарти дозволять описати результати діяльності підприємств у єдиному форматі, що так важливо інвесторам, що діють на різних ринках. Однак, не дивлячись на вагомі переваги, впровадження міжнародних стандартів звітності в Україні йде з великими труднощами. Відомо, що на теперішній час більшість вітчизняних положень бухгалтерського обліку містять правила й вимоги міжнародних стандартів. Проте впровадження МСФЗ проходило б набагато швидше, якби не було основних розбіжностей.
Але через проблеми, описані вище, даний варіант розв'язку подій прийнятний не для всіх компаній. Неможливо змусити всі компанії разом перейти на ведення обліку і складання звітності за МСФЗ [2].
Перехід українських підприємств на міжнародні стандарти обліку та звітності процес незаперечний, але поступовий. Найбільш оптимальним варіантом трансформації бухгалтерського обліку і звітності є максимально можлива гармонізація вітчизняних П(С)БО із МСФЗ, що дозволить вчасно вносити необхідні доповнення в них по мірі розвитку міжнародних стандартів. Такий шлях обрали Китай й ряд інших країн, доцільно повністю регламентувати міжнародними стандартами. Даний крок забезпечить чіткішу та зрозумілішу, як організаційно так і методологічно, регламентацію обліку та формування якісної інформації для складання звітності за МСФЗ. Однак з трансформацією обліку за вимогами міжнародних стандартів виникає ризик поверхневого розроблення методологічного забезпечення бухгалтерського обліку, що призведе до отримання неякісної інформації та складання «формальних» фінансових звітів.
Крім того, разом із виникненням необхідності ведення обліку і складання звітності за міжнародними стандартами, виникає потреба в сертифікації бухгалтерів підприємств. Бажано, щоб таку кваліфікацію можна було отримати разом із вітчизняним дипломом про вищу освіту. На плечі вищих навчальних закладів також потрібно покласти періодичне підтвердження такої кваліфікації.
У кожному разі, який би варіант трансформації стандартів обліку і звітності не був обраний, процес переходу на міжнародні стандарти повинен регулюватися на державному рівні. Інакше підприємства будуть переходити на нові стандарти тільки у випадку крайньої необхідності, що буде викликати додаткові труднощі й суттєво гальмувати залучення коштів у вітчизняну економіку.
1. Афанасьєв А. Проблемы и перспективы МСФО. [Електронний ресурс].– Режим доступу до док. – http://wffw.info/250956/problemy-i-perspektivy-msfo
2. Никитина Я.А. Проблемы и перспективы перехода малых и средних предприятий на международные стандарты финансовой отчетности // Российское предпринимательство. — 2011. — № 5 Вып. 2 (184). — c. 15-19. [Електронний ресурс].– Режим доступу до док. – http://www.creativeconomy.ru/articles/12845/
3. Харченко А., Мирошниченко В. МФСО: ключ к новым стандартам [Електронний ресурс]. – Режим доступу до док. – http://news.finance.ua/ru/~/2/0/all/2011/09/10/251287
УДК 657
Слодзік Д.В., ст. гр. ОА-21
Науковий керівник: Нагірська К.Є., к.е.н., старший викладач
Луцький Національний технічний університет