Підстави та порядок застосування заходів впливу

3.1. Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об’єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки (далі - банки), банківського законодавства на підставі результатів (матеріалів):

інспекційних перевірок діяльності банків;

перевірок банків та/або безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу;

безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків;

аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків;

перевірок дотримання банками валютного законодавства;

контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України.

3.2. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку;

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників;

інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.

3.3. Рішення про застосування заходу впливу до банку приймає Правління Національного банку, Комісія Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку), Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні) або уповноважена посадова особа Національного банку відповідно до цього Положення.

Рішення Національного банку про застосування заходу впливу має містити зміст (назву) заходу впливу, що застосовується до банку, реквізити документа, у якому зафіксовані факти порушень; опис порушення/вчинених дій (бездіяльності) банку, які призвели до порушення, із зазначенням норм законів України, нормативно-правових актів Національного банку, які порушено, та оформлюється у встановленому Національним банком порядку. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу є обов’язковим для виконання.

3.4. Національний банк надсилає рішення про застосування заходу впливу банку згідно з установленими Національним банком вимогами щодо пересилання документів з грифом конфіденційності рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за винятком випадків, передбачених цим Положенням.

Національний банк інформує Фонд гарантування про застосовані до банку заходи впливу в порядку, визначеному договором про співпрацю між Фондом гарантування та Національним банком.

3.5. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу може бути оскаржене в судовому порядку. Оскарження не зупиняє виконання рішення.

22. Ліцензійні функції Національного банку України.

Важливим засобом банківського нагляду є ліцензування банківських операцій. Ліцензування - це порядок видачі банкам, які з часу реєстрації НБУ набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам НБУ, а їхня діяльність не загрожує інтересам клієнтів.

На здійснення банківських операцій НБУ видає комерційним банкам ліцензії (п. 9 ст. 7, п. 2 ст. 44 Закону України "Про Національний банк України", статті 19, 19-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківська ліцензія - це документ, що видається НБУ в порядку і на умовах, визначених законодавством, на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою залучення на ринок банківських послуг комерційних банків та фінансових установ, умови діяльності яких відповідають установленим НБУ обов'язковим вимогам та діяльність яких не загрожує інтересам їхніх клієнтів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. "

Без отримання банківської ліцензії не дозволяється одночасно залучати вклади та інші кошти, що підлягають поверненню, надавати кредити, а також вести рахунки.

Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільному чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Здійснення банківської діяльності або банківських операцій без спеціального дозволу (ліцензії"), якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах (перевищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в 1000 і більше разів) вважається одним із видів злочинів у сфері господарської діяльності (ч. 2 ст. 202 КК України) і карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років. Правопорушення меншого ступеня суспільної небезпеки у даній сфері тягне за собою адміністративну відповідальність. Стаття 166 КУпАП передбачає, що здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Банківська ліцензія видається НБУ на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують: наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку в розмірі, що встановлюється чинним законодавством; наявності як мінімум трьох осіб, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком, і забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями.

Чинними правилами НБУ встановлено певні умови і документи, необхідні банкам для отримання банківських ліцензій та письмових дозволів1. Так, для отримання банківської ліцензії банки подають до територіального управління НБУ такі документи:

- клопотання банку про видачу банківської ліцензії за підписом голови правління банку;

- інформацію про керівників банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним вимогам;

- відомості про забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам НБУ, потрібним для здійснення банківських операцій;

- документ про право власності на приміщення (свідоцтво про власність, цивільно-правові угоди, що підтверджують право власності) або договір оренди на приміщення, в якому буде розміщено банк на строк не менше ніж п'ять років;

- відомості про відповідність технічного стану та організації охорони приміщень банку вимогам нормативно-правових актів НБУ.

Крім вищезазначених документів, також подаються спеціальні документи: план (бізнес-план), опис банківських операцій з обґрунтуванням їх економічної доцільності, економічне обґрунтування прогнозних показників розрахунків балансового звіту та звіту про фінансові результати; опис та дані про управлінську та організаційну структуру банку, внутрішні положення про правління (раду директорів) банку, розрахунки балансового звіту та прибутковості всієї діяльності банку та ін.

Висновок щодо можливості видачі банку ліцензії готує територіальне управління НБУ після отримання повного пакета документів протягом одного місяця з дня їх отримання від банку.

У разі позитивного рішення територіальне управління надсилає пакет документів банку зі своїм висновком та клопотанням банку Департаменту з питань реєстрації та ліцензування банків.

Висновок про надання комерційному банку банківської ліцензії, письмового дозволу, ліцензій на виконання окремих операцій готується зазначеним департаментом НБУ, який передає його і проект відповідного рішення та повний пакет документів на розгляд Комісії НБУ, яка приймає відповідне рішення.

Банківська ліцензія набуває чинності з дня прийняття відповідного рішення Комісією НБУ та оформлення її належним чином на спеціальному бланку за підписом заступника Голови НБУ.

НБУ може відмовити банку у наданні банківської ліцензії, якщо за результатами розгляду поданого пакета документів установлено, що надано недостовірну або неповну інформацію, або якщо банк протягом одного року з дати державної реєстрації не виконав умови, передбачені правилами НБУ. Рішення про відмову у видачі банківської ліцензії НБУ повідомляє банку у письмовій формі протягом місяця із зазначенням причин відмови.

Банківська ліцензія може бути відкликана НБУ у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення банківського законодавства, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення діяльності банку у правову відповідність до вимог банківського законодавства;

5) у разі недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

НБУ негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути НБУ свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії у зв'язку з виявленням недостовірних даних у документах банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень закону.

Рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" і є підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.

Рішення про відкликання ліцензії на право здійснення банківських операцій є крайнім заходом НБУ, якому мають передувати інші заходи запобіжного характеру згідно з чинним законодавством.

Рішення НБУ про відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських операцій повідомляється всім банкам України.

23. Організація роботи Національного банку України.

Закон України "Про Національний банк України" визначає організацію роботи НБУ, його керівні органи, їх повноваження та компетенцію. Організація роботи НБУ підпорядкована його функціям та ролі у здійсненні економічної політики держави. Очолює НБУ Голова, який, відповідно до Конституції України, призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на сім років. Одна й та сама особа не може бути Головою Національного банку більше ніж два строки підряд.

Головою Національного банку може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі економіки чи фінансів або науковий ступінь у галузі економіки чи фінансів і при цьому має не менше ІО років досвіду роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та державних органах, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної чи правової політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.

Особа не може бути Головою Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом Керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) юридичної особи. На час перебування на посаді Голова Національного банку зупиняє членство в політичній партії.

Для призначення Головою Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури установленим вимогам.

У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, питання керівництва НБУ, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України від 10 грудня 1997 р. "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України". Одна кандидатура може вноситись не більше ніж двох разів.

Голова НБУ звільняється з посадиВерховною Радою України за поданням Президента України шляхом прийняття відповідної Постанови у таких випадках:

1) закінчення строку повноважень;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

3) у зв'язку із заявою про відставку, поданою в письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;

4) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою;

5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;

6) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;

7) втрати бездоганної ділової репутації;

8) встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку;

9) невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більше як чотири місяці підряд;

10) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути Головою Національного банку (відповідно до частин 2 і б цієї статті).

У ст. 19 Закону України "Про Національний банк України" визначаються такі повноваження та обов'язки Голови НБУ:

1) керує діяльністю НБУ;

2) діє від імені НБУ і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами та організаціями;

3) головує на засіданнях Правління НБУ;

4) підписує протоколи, постанови Правління НБУ, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;

5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови НБУ;

6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання всіма службовцями НБУ, його підприємствами, установами;

7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності НБУ, крім віднесених до виключної компетенції Ради НБУ та Правління НБУ відповідно до цього Закону;

8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність НБУ.

Отже, Голова НБУ вирішує питання оперативного керівництва банком і несе повну політичну і юридичну відповідальність перед Президентом України і парламентом за результати проведення грошово-кредитної політики в державі.

Голова НБУ має одного першого заступника і трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку.

Особливий правовий статус НБУ, забезпечення єдиної державної грошово-кредитної політики і виконання функцій щодо управління банківською системою держави і регулювання банківською діяльністю, обумовлює необхідність функціонування таких органів НБУ, як Рада НБУ та Правління НБУ.

Відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про Національний банк України" Рада Національного банку здійснює такі повноваження:

1) розробляє Основні засади грошово-кредитної політики, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування;

2) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики;

3) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;

4) затверджує Регламент Ради Національного банку України;

5) подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щорічно до 1 квітня відомості про частину прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України, для включення до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік;

6) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку на наступний рік і подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року;

7) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

8) затверджує річний план проведення аудиторських перевірок структурних підрозділів Національного банку;

9) визначає до 1 листопада звітного року аудиторську фірму, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту, для проведення аудиту фінансової звітності Національного банку;

10) розглядає аудиторський висновок та затверджує до 30 квітня наступного за звітним року річну фінансову звітність Національного банку, звіт про виконання кошторису доходів та витрат Національного банку та розподіл прибутку до розподілу за звітний рік, які у тижневий строк подаються Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України, публікує затверджену Радою Національного банку річну фінансову звітність Національного банку на офіційному сайті Національного банку;

11) затверджує рішення Правління Національного банку про участь Національного банку у міжнародних фінансових організаціях;

12) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики стосовно:

методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;

окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;

політики курсоутворення та валютного регулювання;

розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;

вдосконалення платіжної системи;

інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;

13) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;

14) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників.

Рада НБУ не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови НБУ, членів Правління НБУ або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб НБУ.

У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання Правлінням НБУ рішень Ради НБУ, які є обов'язковими, згідно із законом, Рада НБУ має право звернутися до Голови НБУ або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

Рада НБУ складається з 15 осіб.

Члени Ради НБУ, призначаються Президентом України та Верховною Радою України Голова НБУ, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради НБУ за посадою.

Членом Ради НБУ може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі економіки, фінансів чи права або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів чи права і при цьому має не менше 10 років роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та державних органах, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної чи правової політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.

Особа не може бути членом Ради Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, є керівником або входить до складу керівного органу юридичної особи, яка має на меті отримання прибутку, установ, які надають фінансові послуги, є прямим або опосередкованим власником будь-якої кількості акцій банку.

Для призначення членом Ради Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури певним вимогам. Одна й та сама особа не може бути членом Ради Національного банку більше ніж два строки.

Президент України призначає сім членів Ради НБУ шляхом прийняття відповідного указу.

Призначення інших семи членів Ради НБУ здійснює Верховна Рада України шляхом прийняття відповідної постанови.

Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради НБУ проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного Комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді України.

Чергове призначення членів Ради НБУ здійснюється не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради НБУ.

Строк повноважень членів Ради НБУ - сім років, крім Голови НБУ, який входить до складу Ради НБУ на строк здійснення ним повноважень за посадою.

Припинення повноважень члена Ради НБУ відбувається у зв'язку із закінченням строку його повноважень або у разі:

а) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

б) визнання його судом недієздатним;

в) невідповідності діяльності члена Ради Національного банку вимогам закону або втрати бездоганної ділової репутації;

г) відсутності без поважних причин на двох засіданнях Ради Національного банку підряд;

д) невиконання обов'язків члена Ради Національного банку (в тому числі за станом здоров'я) більше чотирьох місяців підряд;

е) встановлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду члена Ради Національного банку;

є) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути членом Ради Національного банку (відповідно до частин другої і третьої цієї статті).

У разі смерті або оголошення в установленому порядку померлою особи, яка є членом Ради Національного банку, повноваження такого члена Ради Національного банку вважаються припиненими з дня його смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть, або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення особи померлою.

Президент України звільняє членів Ради НБУ, призначених ним, шляхом прийняття відповідного указу, в якому мають бути зазначені підстави для звільнення.

Верховна Рада України звільняє членів Ради НБУ, призначених нею, шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звільнення.

Повноваження Голови НБУ як члена Ради НБУ достроково припиняються у зв'язку з його відставкою або в разі звільнення його з посади інших причин, визначених Законом України "Про Національний банк України".

Члени Ради НБУ здійснюють свої функції на громадських засадах. Але витрати, пов'язані з виконанням повноважень, компенсуються їм згідно з Регламентом Ради НБУ.

Внутрішні питання організації діяльності Ради НБУ, порядок діловодства та інші питання визначаються Регламентом Ради Національного банку, який затверджується на її засіданні.

Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення Ради НБУ здійснюються НБУ за рахунок його кошторисних витрат.

Засідання Ради НБУ проводяться не рідше ніж один раз на квартал.

Позачергові засідання Ради НБУ скликаються Головою Ради НБУ за його власною ініціативою або Радою НБУ за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів, а також на вимогу Голови НБУ. Члени Ради НБУ сповіщаються про засідання не пізніше як за п'ять календарних днів до дня проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради НБУ визначається її Регламентом.

Засідання Ради НБУ є чинним за наявності не менше ніж десяти її членів.

Засідання Ради НБУ веде Голова Ради НБУ, а в разі відсутності - його заступник, згідно з Регламентом.

Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради НБУ. Кожний член Ради НБУ має один голос.

На засідання Ради НБУ можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяльності, науковці, інші фахівці.

Члени Правління НБУ можуть брати участь у роботі Ради НБУ з правом дорадчого голосу.

Голова Ради НБУ обирається Радою НБУ зі свого складу строком на три роки Головою Ради НБУ не може бути обрано Голову Національного банку.

Голова Ради НБУ:

- організовує засідання Ради НБУ та головує на них;

- скликає позачергові засідання за своєю власною ініціативою або за наполяганням не менш як однієї третини від загальної кількості членів Ради НБУ, а також на вимогу Голови НБУ;

- здійснює інші повноваження і функції згідно з Регламентом Ради НБУ.

Голова Ради НБУ має заступника, який обирається Радою НБУ зі свого складу строком на три роки.

Заступник замішує Голову Ради НБУ в разі його відсутності або неможливості здійснювати повноваження, а також здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради НБУ.

Звільнення Голови Ради НБУ або його заступника протягом строку його повноважень здійснюється у таких випадках:

- у зв'язку із закінченням строку його повноважень;

- за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;

- у разі систематичного невиконання своїх обов'язків за станом здоров'я протягом чотирьох місяців.

Матеріали засідань Ради НБУ оформляються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головуючим на її засіданні.

Рішення Ради НБУ щодо Основних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 5-7, 9-11 ст. 9 Закону України "Про Національний банк України", є обов'язковими для виконання Правлінням НБУ.

Рекомендації Ради НБУ розглядаються Правлінням НБУ протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління НБУ зобов'язане надіслати Раді НБУ вмотивовану відповідь.

Рада НБУ не має права втручатися в оперативну діяльність Правління НБУ.

Рішення Ради НБУ підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли вони становлять державну, банківську або службову таємницю згідно із законом.

Членам Ради НБУ заборонено розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням їхніх повноважень згідно з Регламентом.

До оперативних органів НБУ належить також Правління НБУ. Правління НБУ, яке згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій згідно зі статтями 6 і 7 Закону України "Про Національний банк України" та здійснює управління діяльністю НБУ.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про Національний банк України" Правління НБУ вирішує такі питання.

1) приймає рішення:

- щодо надання пропозицій Раді Національного банку стосовно розроблення Основних засад грошово-кредитної політики;

- щодо економічних засобів та монетарних методів для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти;

- щодо банківського регулювання та нагляду;

- щодо організації системи рефінансування;

- щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютними резервами;

- щодо функціонування платіжних систем та організації розрахунків;

- про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

- про встановлення та зміну облікової та інших процентних ставок Національного банку;

- про диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;

- щодо лімітів позабалансованих зобов'язань Національного банку;

- про формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;

щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;

- про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

- про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;

- про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;

- про встановлення економічних нормативів для банків;

- про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків;

- про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку;

- про участь у міжнародних фінансових організаціях;

- про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;

- щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);

2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 Закону "Про Національний банк України"; надає на вимогу Ради Національного банку для інформування бухгалтерські, статистичні та інші необхідні для виконання її завдань відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України;

3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;

5) розробляє та подає на затвердження Раді Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників;

6) установлює порядок надання банківських ліцензій банкам, інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом;

7) видає нормативно-правові акти Національного банку;

8) затверджує Регламент Правління Національного банку України;

9) виконує функції, передбачені статтями 3, 7, 23, 28 і 64 Закону "Про Національний банк України" та інші функції, що випливають з основної мсти діяльності Національного банку та не віднесені до повноважень Голови Національного банку та Ради Національного банку.

Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку.

Правління Національного банку складається з одинадцяти осіб: Голови Національного банку, заступників Голови Національного банку та керівників структурних підрозділів Національного банку, що забезпечують виконання Національним банком основної функції.

Перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання Національним банком основної функції, керівники яких за посадою входять до складу Правління Національного банку, визначається Головою Національного банку. Повноваження такого члена Правління Національного банку припиняються у разі звільнення його з посади, за якою він входить до складу Правління Національного банку".

Порядок організації та проведення засідань Правління НБУ визначаються його Регламентом.

Рішення Правління Національного банку приймаються простою більшістю голосів. Кожний член Правління Національного банку має один голос.

Засідання Правління Національного банку є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від його складу.

Національний банк України проводить свою роботу на основі поєднання колегіальності та одноосібності при обговоренні та вирішенні всіх питань щодо керівництва банком. Так, Голова НБУ особисто несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за виконання покладених на нього завдань і функцій щодо діяльності НБУ, видає накази, розпорядження та інші розпорядчі акти, обов'язкові для виконання. Водночас такі органи НБУ, як Рада НБУ України та Правління НБУ, колегіально обговорюють питання, віднесені законом до їх компетенції, та видають відповідні нормативні акти (постанови, правила).

Основним структурним підрозділом у центральному апараті НБУ є функціональні департаменти, які створюються з основних напрямів діяльності банку.

Департаменти організовують роботу з питань грошово-кредитної політики, готівково-грошового обігу, банківського регулювання і нагляду, валютних операцій, здійснення розрахунків, бухгалтерського обліку, звітності, персоналу, фінансів тощо. У складі департаментів створено управління і відділи.

Структурні підрозділи (департаменти) НБУ та положення про них затверджуються Правлінням Національного банку України. Директори департаментів НБУ призначаються та звільняються з посади Головою НБУ згідно із законодавством України про працю.

До складу департаментів НБУ входять кваліфіковані спеціалісти, що мають значний практичний досвід і відповідну наукову підготовку.

Умови найму, звільнення, оплати праці, надання відпусток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців НБУ визначаються Законом України від 16 грудня 1993 р. "Про державну службу".

Працівниками НБУ є службовці та обслуговуючий персонал НБУ. Службовцями вважаються особи, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій НБУ та обіймають посади, передбачені штатним розкладом.

Правління НБУ визначає перелік посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі контракту.

Службовці НБУ є державними службовцями, і до них застосовуються норми Закону України "Про державну службу", якщо цей Закон не передбачає іншого.

Питання функціонування державної служби у НБУ та класифікації посад вирішує Правління НБУ згідно із законодавством України1.

Ранги державних службовців НБУ, що відповідають посадам першої категорії, присвоює Президент України. Інші ранги присвоює Голова НБУ.

До складу обслуговуючого персоналу НБУ належать працівники, обов'язки яких безпосередньо не пов'язані із виконанням функцій НБУ.

Розмір оплати праці службовців НБУ встановлюється Правлінням НБУ відповідно до положень Закону України "Про державну службу".

Розмір оплати праці обслуговуючого персоналу НБУ встановлюється Правлінням НБУ відповідно до норм законодавства про оплату праці.

Голова НБУ, його заступники, члени Правління НБУ та інші службовці НБУ згідно із переліком посад, затвердженим Правлінням НБУ, не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.

Службовцям НБУ заборонено входити до керівних органів та бути акціонерами банків.

Голові НБУ, його заступникам, членам Правління НБУ та іншим службовцям НБУ заборонено отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком НБУ.

Важливе значення для належного функціонування НБУ та захисту його клієнтів має законодавче закріплення збереження банківської таємниці. Службовцям НБУ заборонено розголошувати інформацію, що становить державну таємницю, банківську таємницю або іншу конфіденційну інформацію, яка стала відома їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків, і в разі припинення роботи в НБУ, крім випадків, передбачених законодавством України.

24. Повноваження Ради Національного банку України.