Економічна сутність грошових коштів і розрахунків.

РОЗДІЛ І.

Завдання та інформаційна база аудиту обліку коштів і розрахунків КП «Купіль».

Економічна сутність грошових коштів і розрахунків.

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також отримання виручки.

Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання [5, c. 5] .

В літературних джерелах існують різні підходи щодо визначення поняття „грошові кошти”. Для розуміння сутності грошових коштів, проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних літературних джерелах.

З макроекономічних позицій Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. розглядають грошові кошти як засоби, які знаходяться в народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення [9, с.139] .

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. визначають грошові кошти як засоби збереження вартості й на цій основі використовуються як посередник обімну товарів і послуг. [9, с.141]

Бутинець Ф. Ф. надає визначення грошовим коштам згідно з П(С)БО 4: це готівка, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання [7, с.354] .

Пушкар М.С. розглядає грошові кошти як грошові знаки національної і іноземної валюти які є платіжними засобами [21, с.72].

Ткаченко Н.М. вважає, що це необхідні для забезпечення господарської діяльності підприємства кошти, що зберігаються в касі або на рахунках в банку [24, с. 478] .

З аналітичного погляду Савицька Г.В. наводить наступне визначення: грошові кошти - це кошти, що зберігаються в касі або на рахунках в банку. Грошові кошти, що находяться на рахунках в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму [23, с. 299] .

З фінансової точки зору Г.Г.Кірейцев визначає грошові кошти складовими оборотних активів, їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету [27, с. 72] .

Арістотель (384-322 pp. до н. е.), який вважав гроші продуктом угоди між людьми. Цей погляд на походження грошей виявився дуже стійким і зберігся до нашого часу.

Видатний німецький економіст Г. Кнапп (1842—1926 pp.), який у своїй праці "Нариси державної теорії грошей" стверджує, що гроші — це продукт права.

Відомий грецький історик і філософ Ксенофонт (430—355 pp. до н. е.) написав цілу низку наукових робіт, серед яких є і трактат »Економікос», де описано зразкове, на його думку, господарство. Ксенофонт, досліджуючи гроші, виділяє такі їх функції: засіб обігу , засіб нагромадження.

А. Сміт визначав гроші , як особливий товар, який стихійно виділився з усієї маси товарів. Але сутність грошей він не зрозумів, бо зводив її до ролі посередника в обміні товарів.

В основу своєї теорії походження грошей К. Маркс поклав тезу про те, що гроші — це продукт товарного виробництва. Отже, появу грошей він пов’язує з об’єктивним процесом розвитку товарного виробництва товарного обміну, що супроводжує його, оскільки товарне виробництво неможливе без обміну [ 5, c. 45].

Як видно з наведених визначень, автори по різному підходять до визначення грошових коштів. Проте в усіх визначеннях зустрічається визначення матеріальної основи готівкових коштів – „гроші”, „кошти”, „знаки”, „засоби” і місце зберігання – на рахунках в банку, в касі підприємства.

Сутністьність інформації про рух реальних грошових потоків практично не дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

- здійснення контролю за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, в тому числі за зберіганням, своєчасним надходженням і витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до їх цільового призначення;

- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по руху грошових коштів;

- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку[ 4, c. 32].

Управління надходженням та витрачанням коштів полягає в синхронізації грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості, тимчасовому інвестуванню грошових коштів у цінні папери, які можна легко реалізувати, контролі за витратами.

Ефективне управління залишками грошових коштів на поточних рахунках полягає в тому, щоб забезпечувати грошовими коштами виконання поточних операцій, підтримувати необхідний резерв коштів для здійснення непередбачуваних платежів (як захід передбачливості) і мати кошти в ліквідній формі, щоб не втратити можливість заробити додаткові прибутки, приймаючи участь в незапланованих фінансових операціях (наприклад в фінансових операціях на фінансовому ринку) [ 4, c. 38].

Грошові кошти на поточному рахунку практично не приносять доходу, з їх збільшенням збільшуються втрати доходів від інвестицій, але одночасно підвищується і ліквідність. Саме тому, втрати доходів від більш вигідних вкладень розглядаються як плата за підвищення ліквідності. Згідно законодавства “Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України" всі підприємства, об`єднання, організації і установи, незалежно від організаційно-правових форм і сфери своєї діяльності, зобов`язані зберігати вільні грошові кошти в установах банків на поточних рахунках різного характеру [ 4 , c. 42].

Поточні рахунки - це рахунки які, відкриваються в уповноважених установах банків підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України [4, c. 45].

У процесі господарської діяльності підприємства безперервно відбувається зміна залишків грошових коштів на рахунках в банку - збільшення або зменшення грошових коштів. На поточний рахунок підприємства надходить виручка за продану продукцію, позика банку, дебіторська заборгованість (повернення боргів від наших боржників), аванси всіх видів, готівка з каси при оплаті готівкою тощо. Це прибуткова частина поточного рахунку, тобто дебет поточних рахунків. З поточного рахунку відбуваються усі види безготівкових платежів, видаються суми на виплату заробітної плати, на оплату по відрядженню і господарські витрати тощо.

Залишок грошових коштів на рахунку зменшується в наступних випадках: в міру придбання матеріалів і відповідних послуг для виробництва готової продукції, при погашенні заборгованості постачальникам. Після реалізації запасів готової продукції виникає вхідний готовий потік, з`являються і рахунки дебіторів (тобто виникає заборгованість покупців підприємству). Після оплати рахунків покупцями дебіторська заборгованість зменшується, а потік грошових надходжень збільшується. Але боржники часто затримують оплату поставок відвантаженої їм продукції, тому надходження грошових коштів може виникнути лише через деякий час.

Облік грошових коштів має дуже важливе значення , не залежно від того де він ведеться чи в касі, чи на рахунках в банку, бо у розпорядженні підприємства яке випускає продукцію, виконує роботу , або надає послуги є грошові кошти за якими повинен бути встановлений жорсткий контроль.

Отже , таким чином грошові кошти відіграють важливу роль кожного підприємства, тому що вони є найбільш ліквідними активами.