Інструменти валютного ринку
Переказ (телеграфний чи електронний) коштів із безстрокових вкладів (депозитів до запитання).
Банківські векселі на пред’явника.
Комерційні тратти.
Здійснюючи переказ, банк продає клієнту іноземну валюту за національну. Телеграфні перекази дають можливість прискорити розрахунки, скоротити використання кредиту та захистити від валютних збитків. Застосування під час телеграфних переказів спеціального коду («ключа») дає змогу уникнути фіктивних переказів та помилок.
Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. У цьому разі інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцю вексель на пред’явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю (одержувачу платежу).
Банківський вексель — вексель, виставлений банком даної країни на свого іноземного кореспондента. Придбавши такий вексель у національних банків, боржники (імпортери) пересилають його кредиторам (експортерам), погашаючи в такий спосіб свої боргові зобов’язання.
Банківський чек — письмовий наказ банку-володаря авуарів за кордоном своєму банку-кореспонденту про перерахування визначеної суми з його поточного рахунку власникові чека. Експортери, отримавши такий чек, продають його своїм банкам.
Комерційна тратта (переказний комерційний вексель) — вимоги, виписані експортером чи кредитором на імпортера чи боржника.
Поняття валютних операцій та їхня класифікація
Валютна операція
У широкому розумінні —
конкретна форма прояву валютних відносин у народногосподарській практиці.
У вузькому розумінні —
операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності; використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті; увезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.
Рис. 6. Класифікація валютних цінностей
Рис. 7. Класифікація валютних операцій
Конверсійні операції:
угоди з негайною поставкою: угоди типу «today», «tomorrow», «spot»;
строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;
угоди типу «swap»;
валютний арбітраж: просторовий, часовий, конверсійний валютний арбітраж.
Кореспондентські відносини з іноземними банками:
установлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;
самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;
досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій за міжнародними розрахунками;
робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки вповноважених банків;
установлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або вповноважених банків.
Відкриття та ведення валютних рахунків:
відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам та нерезидентам), фізичним особам;
нарахування процентів на залишки на рахунках;
надання овердрафтів (особливим клієнтам, згідно з рішенням керівництва банку);
надання виписок під час здійснення операції;
оформлення архіву рахунку за будь-який проміжок часу;
виконання операцій з розпорядження клієнтів коштами на своїх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);
списування сум, передбачених законодавством;
контроль експортно-імпортних операцій.
Неторгові операції:
купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті;
інкасо іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті;
випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;
купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;
оплата грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів;
організація роботи й порядку проведення операцій в обмінних пунктах.
Операції з залучення та розміщення валютних коштів:
кредитні;
депозитні;
з цінними паперами;
лізингові;
форфейтингові;
факторингові.
Спот-ринок
Спот-ринок — це ринок негайної поставки валюти.
Основні учасники — комерційні банки, які ведуть операції з:
напряму з клієнтами-підприємствами приватного та державного секторів;
на міжбанківському ринку напряму з іншими комерційними банками;
через брокерів з банками та клієнтами;
з центральними банками країн;
Валютна операція «спот» — це купівля-продаж валюти за умов її поставки протягом двох робочих днів від дня укладення угоди за курсом, зафіксованим в угоді.
Звичаї спот-ринку:
Здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без нарахування процентної ставки на суму поставленої валюти.
Операції здійснюються переважно на базі комп’ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня.
Існування твердих валютних курсів: якщо дилер великого банку цікавиться котируванням іншого банку, повідомлені йому валютні курси є обов’язковими для виконання операції з купівлі-продажу валюти
Ці звичаї не зафіксовано в спеціальних міжнародних конвенціях, але їх точно додержуються всі учасники цього ринку.
Торгівля на ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют (котирування валют). Різні методи котирування створюють практичні зручності для валютних операторів, оскільки виключають необхідність додаткових розрахунків. Котирування за прямим методом на двох ринках повинні бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку валюти дорівнює 0.
Пряме котирування дорівнює 1/ Обернене котирування
Крос-курс — співвідношення між двома валютами, що є похідними від їхніх курсів відносно третьої валюти (звичайно долара США).
Таблиця 8
Використання котирування учасниками ринку Маркет-мейкер (комерційний банк, котирування валютного курсу)
| Продає DEM Купує USD | Купує DEM Продає USD |
| BR 1,4120 | 1,4125 AR |
Сп = AR – BR,
BAS = [(AR – BR) / AR] 100 %,
де Сп — спред;
AR — курс купівлі валюти;
BR — курс продажу валюти;
BAS — продажно-купівельна маржа.
Звичайно базою котирування є валюта, яка визнається в усьому світі, але іноді з історичних причин базовою стає більш дрібна валюта.
Стандартна дата валютування (дата фактичного надходження коштів) за спот-операцій — другий робочий день після дати укладення операції. У разі, коли дата валютування припадає на вихідний чи святковий день, строком валютування вважаєть-
ся перший робочий день після вихідних (із цього правила є винятки).
На валютному ринку торгують безготівковою валютою (форексом) і готівковою валютою (банкнотами).
Таблиця 9
Відмінності між торгівлею валютою та банкнотами
| Критерій | Торгівля валютою | Торгівля банкнотами |
| Спосіб здійснення операції | По телефону чи на основі письмового наказу | По телефону чи в касі |
| Поставка | Кредитування рахунку (електронний переказ) | Поставка банкнот у касу спеціальним кур’єром чи експрес-поштою |
| Перевірка | На екрані | Перерахунок банкнот |
| Зберігання | Депозит в іноземній валюті, що приносить процент | Фізичне зберігання в спеціальних сейфах, не приносить ніяких процентів |
Оперуючи поняттям «валютна операція», не можна не згадати про валютний ризик (втрати валюти через зміну валютного курсу). Але збитки або прибутки банку залежать і від валютної позиції. Під валютною позицією розуміють співвідношення вимог та зобов’язань у тій чи іншій валюті оператора валютного ринку. Залежно від збігу чи розбіжності названих вимог та зобов’язань, валютна позиція може бути закритою та відкритою. Відкрита валютна позиція, у свою чергу, може бути довгою чи короткою.
Строковий валютний ринок
Строкова валютна операція — це операція, пов’язана з поставкою валюти на строк, більше ніж 3 дні з дня її укладення.
Серед учасників строкового валютного ринку слід назвати хеджекерів, спекулянтів (позиційних та скалперів), арбітражерів і трейдерів. Хеджекери здійснюють конверсійні операції, намагаючися закрити свої відкриті валютні позиції. Спекулянти свідомо беруть на себе валютний ризик, підтримуючи відкриту валютну позицію для отримання прибутку від непрохеджованої валютної позиції. Позиційні спекулянти підтримують відкриті позиції протягом довгого періоду — до кількох місяців. Скалпери грають на зміні курсів протягом однієї торгової сесії, систематично закриваючи позиції в кінці кожного робочого дня. Арбітражери здійснюють купівлю іноземної валюти на одному валютному ринку з одночасним продажем її на іншому валютному ринку. Вони відкривають протилежні позиції щодо однієї валюти на різні (однакові) строки на одному чи кількох взаємопов’язаних ринках, зменшуючи величину валютно-курсового ризику. Трейдери купують валюту за дорученням та за рахунок клієнта в торговому залі біржі за комісійну винагороду.
Рис. 8. Види строкових операцій