Інструменти фінансового ринку. Фінансові інструменти – це фінансові активи, які обертаються на фінансовому ринку, є законними вимогами їх власників на отримання певного доходу у майбутньому

Фінансові інструменти – це фінансові активи, які обертаються на фінансовому ринку, є законними вимогами їх власників на отримання певного доходу у майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку. Класифікація фінансових інструментів на рис. 15.6.

		Класифікація фінансових інструментів
	Основні ознаки класифікації		Види фінансових інструментів
	За видами фінансових ринків	ð	Інструменти кредитного ринку
	Інструменти фондового ринку
	ð	Інструменти валютного ринку
	ð	Інструменти ринку золота
	ð	Інструменти ринку фінансових послуг
	За періодом обертання	ð	Короткострокові
	Довгострокові
	Безстрокові
	За характером фінансових зобов’язань	ð	Без додаткових фінансових зобов’язань
	Боргові
	Дольові
	За пріоритетною значимістю	ð	Первинні
	Вторинні (деривативи)
	За гарантованістю рівня дохідності	ð	З фіксованим доходом
	З невизначеним доходом
	За рівнем ризику	ð	Безризикові
	Низькоризикові
	Середньоризикові
	Високоризикові
	Спекулятивні

Рис. 15.6. Класифікація фінансових інструментів

Акумуляція тимчасово вільних фінансових ресурсів та їх інвестування здійснюється як правило за допомогою цінних паперів. Цінні папери – документи, що свідчать про майнові права власника при їх пред’явленні. Основні види цінних паперів наведені на рис. 15.7.

Рис. 15.7. Класифікація цінних паперів

Акція – цінний папір, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства; дає право на участь в управлінні товариством; право на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів; право на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Основні види акцій охарактеризовано на рис. 15.8.

Рис. 15.8. Види акцій та їх характеристика

Облігація – це борговий цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений термін з виплатою фіксованого відсотка. Облігації мають визначений термін обігу і не дають прав на участь в управлінні товариством. Облігації можуть випускатися:

ð державою;

ð місцевими органами влади;

ð підприємствами.

Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і відсотків на нього. Види ощадних сертифікатів:

ð іменні;	ð строкові;
ð на пред’явника;	ð до запитання.

Казначейське зобов’язання – різновид боргових цінних паперів, що розміщується на добровільних засадах серед населення; засвідчує внесення його власником грошових коштів до бюджету і дає право на одержання фіксованого доходу.

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання встановленого терміну визначену суму грошей векселедержателю; поділяється на два види:

Þ простий – просте зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити власнику векселя у вказаний строк визначену суму;

Þ переказний (тратта) – письмовий наказ векселедержателя (трасанта) адресований платнику (трасату) сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.

Похідними (деривативами)називаються такі цінні папери, які за бажанням їх власників у певний період можуть бути погашені чи обміняні на інші цінні папери або дають право на купівлю (продаж) певних фінансових активів (не дають права власності, на отримання доходу). Види похідних цінних паперів:

- опціон – це стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) фінансові активи чи товари на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладання такого договору;

- ф'ючерс– засвідчує зобов’язання продати (придбати) визначені кількість фінансового активу у визначений час у майбутньому з фіксацією його ціни на момент укладення договору.

Фінансові посередники

Фінансовий ринок формується із різноманітних каналів, якими грошові кошти переміщуються від кредиторів до позичальників. Канали фінансового ринку поділяються на: канали прямого і непрямого інвестування.

Канали прямого фінансування – канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників.

Канали непрямого фінансування -канали, якими грошові кошти рухаються від власників до позичальників через фінансових посередників. Фінансовими посередниками є потужні фінансові структури (фінансові установи), які допомагають юридичним та фізичним особам, що мають заощадження вкласти їх та отримати додатковий дохід.

Фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, установи недержавних пенсійних фондів, інвестиційні фонди, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансові установи поділяються на депозитні та недепозитні.

Професійними учасниками фінансового ринку є брокери (діють від імені своїх клієнтів, дохід формується у вигляді комісійних) та дилери (купують через брокерів цінні папери з метою їх подальшого перепродажу, дохід – різниця в цінах купівлі і продажу).

Особливим посередником на фінансовому ринку є фондова біржа. Фондова біржа – це ринок, який регулярно функціонує і на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Функціями фондової біржі є:

Þ посередницька – створення достатніх і всебічних умов для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам, фінансовим посередникам,

Þ індикативна – оцінка вартості і привабливості цінних паперів. Проводиться через систему котирування;

Þ регулятивна – організація торгівлі цінними паперами.

Види операцій на фондовій біржі:

ð касові;

ð строкові;

ð арбітражні.

Існують три види фондових бірж: замкнута біржа, у торгах на якій можуть брати участь лише члени біржі; біржа з вільним доступом відвідувачів, угоди на якій здійснюють тільки посередники, та біржа, що складається з широкого кола осіб і діє під контролем державних органів.

Питання для самоконтролю

1. Суть і призначення фінансового ринку.

2. Об’єктивні передумови функціонування фінансового ринку.

3. Механізм функціонування фінансового рину.

4. Принципами функціонування фінансового ринку.

5. Види цінних паперів.

6. Види акцій.

7. Відмінності між казначейськими зобов’язаннями та облігаціями.

8. Функції фондової біржі.

9. Характеристика основних видів біржових операцій.