Внутрішні фактори розвитку
1.1. Природно-ресурсний потенціал. Важливими передумовами розвитку району є наявні природні ресурси і сприятливі природно-кліматичні умови. Земельний фонд Східного району визначається значними площами сільгоспугідь та ріллі (15,6% та 15,3% від загальнодержавних). Район добре забезпечений водними та лісовими ресурсами. Мінеральні ресурси досить різноманітні. Передусім це енергетичні ресурси і залізна руда. Є поклади кам’яного, бурого вугілля, нафти, газу.
Корисні копалини представлені природним газом (Ефремівське, Західно-Крестіщенське, Кегичівське та інші родовища), нафтою, кам'яним і бурим вугіллям, кам'яною сіллю, фосфоритами, охрою, глиною, пісками, вапняками, крейдою тощо.
1.2. Економічний потенціал. Близькість району до української металургійної бази сприяла розвитку важкого металомісткого машинобудування. Розвинуті металообробна, хімічна, нафтохімічна, легка та харчова промисловості. В районі переважає частка видобувних галузей над обробними.
Паливно-енергетичний комплекс.Паливно-енергетичний комплекс є одним із провідних секторів економіки. В Сумській області видобувається близько 50% української нафти та понад 7% природного газу, з 2005 року почалось відродження видобутку торфу.
У 2007 році відкриті нові поклади на Аксютівському, Качалівському, Борисівському, Наріжнянському родовищах, а також введено в дослідно-промислову розробку нове родовище Денисівське (Чугуївський район).
У 2008 році ГПУ "Шебелинкагазвидобування" планує нарощувати ресурсну базу за рахунок прискореного освоєння Кобзівського газоконденсатного родовища. За замовленням підприємства БУ "Укрбургаз" виконуватиме пошуково-розвідувальні роботи на перспективних родовищах: Кобзівському, Чкалівському, Борисівському, Північно-Волвенківському, Гашинівському та площах: Новомечебилівській, Оливинівській.
Найбільшими електростанціями є Шосткінська, Сумська, Охтирська ТЕЦ, Зміївська ТЕС, ВАТ "Харківська ТЕЦ-5".
Металургійний комплекс Східного економічного району в основному представлений порівняно невеликими підприємства чорної і кольорової металургії.
Основною продукцією ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" є залізорудний концентрат та котуни з вмістом заліза до 65% для доменних печей металургійних комбінатів. Потужність підприємства за видобутком сировини складає більше 28,2 млн.т за рік, за виробництвом залізорудного концентрату понад 10,5 млн.т., котунів - більше 10 млн.т.
Первомайськ Харківської області ще у 2002 році затверджено місцем будівництва єдиного в Україні алюмінієвого заводу повного циклу. Тут має бути створено 2500 робочих місць. Проектна потужність Первомайського алюмінієвого заводу – 120 тисяч тонн металу на рік; значна його частина повинна йти на експорт.
Машинобудівельний комплексрайону є однією з провідних галузей. Найбільший перелік підприємств у Харківській області: завод ім. Малишева (м. Харків), "ХТЗ", "Вовчанський агрегатний завод", "Укрспецвагон", "Харківський верстатобудівний завод", "Коннектор", "Завод "Південкабель", "Завод "Електроважмаш", "Харківський підшипниковий завод", "Електромашина", "Турбоатом", "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування".
Турбіни для АЕС, ТЕС і ГЕС для багатьох країн світу виготовляють на Харківському ВАТ „Енергоатом. Підприємства сільськогосподарського машинобудування розміщені в Харкові (тракторний завод), В Харкові налагоджується випуск зернозбиральних комбайнів "Бізон". Підприємства сільськогосподарського машинобудування тяжіють до споживача.
Хімічно-лісовий комплекс.Найбільшими хімічними підприємствами району є: ВАТ "Сумихімпром, ТОВ "Хімічні технології» ДП “Хімпром” (Харків).
Частка хімічної та нафтохімічної промисловості для Харківської області становить більше 7%, біля половини її обсягів займає фармацевтичне виробництво (область виробляє до 40% готових лікарських препаратів України).
Найважливіші з хімічних підприємств Сумської області: Шосткинський хімічний завод (єдине на Україні і найбільше в Радянському Союзі підприємство, що виробляє кольорові і чорно-білі кінофотоплівки та стрічки для магнітного запису), завод хімічних реактивів у Шостці, Сумський хімічний комбінат (виробництво фосфатних мінеральних добрив, сірчаної кислоти та ін.), регенератний завод у Сумах (виробництво гумовотехнічних виробів та будівельних матеріалів).
Легка промисловість представлена: виробництвом тканин, взуття, галантерейні виробів (суконна, швейна, взуттєва фабрики в Сумах; шкіряно-взуттєвий комбінат, текстильно-галантерейна фабрика в Ромнах, ткацька фабрика в Кролевці). З галузей легкої промисловості розвинуті: текстильна (виробництво пряжі, бавовняних і вовняних тканин), шкіряно-взуттєва, швейна. В Полтаві розміщена одна з найбільших в Україні бавовнопрядильна фабрика, трикотажно-рукавична фабрика, шкіряний комбінат; у Кременчуці - трикотажна фабрика, шкірзавод, взуттєва фабрика; у Лубнах - валяльно-повстяна фабрика. У Харківській області: Харківське об'єднання взуттєвих підприємств, панчішна фабрика, фабрика вовняних тканин «Червона нитка», найбільший на Україні канатний завод. Значними центрами легкої промисловості є Лозова, Валки, Вільшана (швейні фабрики), Люботин (текстильна фабрика), Комарівка (прядильно-ткацька фабрика), Вовчанськ (ткацька, взуттєва фабрики).
Будівельний комплекс.В Україні створена асоціації „Укрцемент”, до складу якої входять 13 цементних заводів, у т. ч. один державний дослідний завод, розташований у м. Харкові.
Будівельною галуззю України активно цікавляться іноземні інвестори. Власниками 12 цементних заводів є провідні в цементній промисловості Європи іноземні компанії, зокрема компанії «Хайделбергцемент», «Дікергофф» (Німеччина), «Лафарж» (Франція), «Євроцементгрупп» (Росія), «CRH» (Ірландія) та ін. Активізація будівельних робіт потребує нарощування обсягів виробництва цементу, а в умовах підвищення цін на енергоносії і особливо на природний газ, обумовлює необхідність впровадження енергозберігаючих технологій та переведення роботи обертових печей по випалу клінкеру з природного газу на альтернативні види палива.
Агропромисловий комплекс. Основу аграрно-промислового комплексу району складає сільське господарство, яке характеризується розвинутим виробництвом зерна, молока, технічних культур.
Харчова промисловість. Підприємства харчової промисловості розміщені здебільшого в промислових центрах. Найбільші підприємства цукрової промисловості - Лохвицький цукровий комбінат, Кобеляцький і Веселоподільський цукрові заводи. М'ясокомбінати є в Полтаві (один з найбільших в СРСР; крім м'ясної продукції, він випускає високоякісні струни для смичкових інструментів), Кременчуці, Лубнах і Пирятині; птахокомбінати - в Миргороді і Гадячі. Овочеконсервний завод працює в Пирятині, молококонсервні заводи - в Кобеляках та Ланнівці. Розвинуті також олійницька (Полтавський олійно-жировий комбінат), борошномельна, круп'яна, кондитерська та спиртова галузі (Лохвиця, Карлівка, Хорол). В Полтаві є комбікормовий завод, у Кобеляках - кукурудзокалібрувальний.
На території Харківської області - 10 цукрових заводів, найбільший з них - Куп'янський; понад 30 механічних млинів та борошномельно-круп'яних комбінатів; ряд спиртових та пивоварних заводів тощо. В Харкові є велика кондитерська фабрика «Жовтень», бісквітна фабрика, м'ясокомбінат, жиркомбінат, лікеро-горілчаний завод, тютюнова фабрика.
Сільське господарство. Район є традиційно аграрним. Пріоритетним в рослинництві є виробництво продовольчого зерна, цукрових буряків, ріпаку, соняшнику, льону, картоплі. Тваринницька галузь спеціалізується на молочному, м'ясному виробництві, свинарстві та птахівництві.
Природно-кліматичні умови дають можливість вирощувати високі врожаї сільськогосподарських культур. Але, на жаль, в останній період через цілий ряд причин агропромисловий комплекс зазнав суттєвих втрат продуктивності виробництва. Зменшилась чисельність машинно-тракторного парку. Сільськогосподарська техніка майже повністю зношена і морально застаріла. На даний час в господарствах області налічується 805 незадіяних тваринницьких приміщень, які потребують реконструкції.
Такий стан сільськогосподарських підприємств призвів до зниження рівня життя сільського населення, зумовив погіршення соціально- економічного розвитку села. Зменшилась зайнятість сільського населення, внаслідок чого значна частина працездатних і кваліфікованих жителів працюють лише на присадибних ділянках, ведуть власне дрібне виробництво, або виїжджають на заробітки за кордон.
Перехід до ринкових відносин вимагає формування власної інфраструктури аграрного ринку, яка забезпечить конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції, сприятиме наповненню ринку якісною продукцією та прибутковому розвитку аграрного сектору економіки. Головними причинами, що довели галузь АПК до кризового стану, були непомірні відсотки за кредити комерційних банків і диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси.
Транспортний комплекс. На території району функціонують всі (за винятком морського) види транспорту - залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, повітряний. Здійснюючи вантажні і пасажирські перевезення, окремі види транспорту взаємодіють між собою, формуючи транспортну систему.Провідне місце у перевезенні вантажів належить трубопровідному і залізничному транспорту, в перевезенні пасажирів - автомобільному, електричному і залізничному транспорту.
1.3. Науково-технічний потенціал. В районі функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і галузевої науки. В академічному секторі зосереджено понад 7% наукових працівників. Мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів функціонує з метою виробництва, розповсюдження і впровадження в практику наукових знань. Проблемою є – недостатнє фінансування державою.
Науковий потенціал Харківської області представлений науковими та науково–дослідними інститутами, конструкторськими бюро, вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації, які підпорядковані 15 Міністерствам та відомствам України; у тому числі 18 наукових установ Національної академії наук України.
З метою поглиблення торговельного, промислового та науково-технічного співробітництва, запровадження нових інструментів залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів в економіку області, створення сприятливих умов для реалізації інвестиційних проектів з ефективного використання індустріально-аграрного, наукового та інтелектуального потенціалу області рішенням Харківської обласної ради затверджено Програму створення індустріального парку "Рогань". Створено комунальне підприємство "Індустріальний парк "Рогань". В області ведеться активна робота щодо створення промислового парку.
В області створено мережу промислових парків, що дозволяє запропонувати інвесторам так звані "грін філдс" - вільні майданчики з необхідною інфраструктурою для швидкої реалізації інвестиційних проектів в різноманітних галузях економіки.
Серед перших успіхів такого підходу стало створення "індустріального майданчику" "Малинівка", де реалізуються проекти будівництва трьох підприємств фірми "KGS & Co" для виготовленню виробів з алюмінію, склозаводу та лікеро-горілчаного заводу "Prime" концерну "Олімп". Загальний обсяг зазначених інвестиційних проектів становить близько 143 млн. дол.
Стан природного середовища. Нинішня екологічна ситуація району характеризується як кризова, що формувалась протягом тривалого періоду. Велика кількість об’єктів з питомою вагою матеріаломістких та енергомістких технологій спричинила виникнення надзвичайної ситуації. Промислові і транспортні викиди в атмосферу та водойми, накопичення шкідливих та токсичних речовин в ґрунті призвели до деградації довкілля. Негативно на навколишнє середовище впливає Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками.
Потребує вдосконалення система поводження з токсичними промисловими і твердими побутовими відходами. Зберігання цих відходів підвищує ризик забруднення довкілля і становить потенційну небезпеку для здоров’я населення. Внаслідок фізичної зношеності обладнання на об'єктах комунально- господарського комплексу існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Особливу занепокоєність викликає водогінно-каналізаційне господарство, можливі аварії на якому ставлять під загрозу стан довкілля та життєдіяльність населення.
1.4. Оцінка трудового потенціалу. Чисельність населення району складає 5475,9 тис. осіб (11,9% населення країни). Порівняно з 2008 роком цей показник зменшився (особливо за рахунок сільського населення Полтавської і Харківської областей) (табл. 1).
Таблиця 1
Очікувана чисельність наявного населення
на 1 січня 2009 року та середня за 2008 рік
| (тис. осіб) | ||||||||
| На 1 січня 2009 року | Середня чисельність за 2008 рік | |||||||
| все на- селення | міське | сільське | все на- селення | міське | сільське | |||
| Україна | 46129,0 | 31571,4 | 14557,6 | 46250,8 | 31620,1 | 14630,7 | ||
| Полтавська | 1511,1 | 915,0 | 596,1 | 1518,0 | 917,8 | 600,2 | ||
| Сумська | 1184,2 | 792,4 | 391,8 | 1190,5 | 794,7 | 395,8 | ||
| Харківська | 2780,6 | 2219,8 | 560,8 | 2788,3 | 2223,7 | 564,6 | ||
| Загальна чисельність по району | 5475,9 | 3927,2 | 1548,7 | 5496,8 | 3936,2 | 1560,6 | ||
| % від населення України | 11,87 | 12,44 | 10,63 | 11,88 | 12,45 | 10,67 | ||
Джерело:[27]
Спостерігається високий відсоток міського населення - 71,5%. Трудові ресурси становлять 2490,4 тис. осіб. Демографічна ситуація складна. Коефіцієнт природного приросту - 10,7‰ – найнижчий серед районів України.
1.5. Рекреаційно-туристичний потенціал. Природно-кліматичні, історичні умови району сприяють розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу. Рівнинний рельєф, помірно-континентальний клімат, ліси, водні ресурси - сприяли розвитку мережі різних типів санаторіїв, здравниць, будинків відпочинку. Привертають увагу історико-етнографічні об’єкти (археологічні музеї, історико-культурні, національні заповідники, архітектурна унікальність будівель).
Багатофункціональний рекреаційний комплекс регіону представлений лікувально-оздоровчим (санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок населення, в тому числі організація відпочинку дітей і підлітків у оздоровчих таборах) та пізнавальним (туризм, туристсько-екскурсійне обслуговування) компонентами.
Діяльність в туристичній сфері відмічається динамічним зростанням матеріально-технічної бази та обсягів наданих і спожитих послуг. Основними проблемами та ризиками є особливості процессу функціонування та розвитку рекреаційної сфери та туризму, пов'язані з позитивними і негативними факторами соціально-економічного розвитку області.
До позитивних чинниківподальшого розвитку туристично- рекреаційної сфери слід віднести: вигідне географічне положення (регіон знаходиться на перетині розгалужених транспортно-комунікаційних мереж); значні сприятливі природні рекреаційні ресурси для відпочинку і лікування населення; унікальні історико-культурні ресурси; висококваліфікований кадровий потенціал; наявна мережа об'єктів оздоровлення і відпочинку та прийому рекреантів і приїжджих.
До негативних чинників, які перешкоджають комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню області на туристично-екскурсійний центр, належать: невідповідність якісних характеристик (у тому числі рівня комфортності) та організаційно-економічних механізмів функціонування рекреаційної і транспортної інфраструктур, готельного господарства міжнародним нормам і стандартам; необґрунтованість та відсутність ефективних механізмів регулювання цін на туристсько-екскурсійні, санаторно-курортні й готельні послуги, рівень та динаміка яких повинні визначатися стратегією пожвавлення індустрії оздоровлення і відпочинку; надмірний (з огляду на законодавчо визнану потребу пріоритетного розвитку рекреаційної сфери і, зокрема, туризму) податковий тиск на ці підприємства; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько- екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно - рекламного забезпечення на внутрішньому і особливо зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів таінформаційної інфраструктури.
Зовнішні фактори розвитку
Геоекономічне та геополітичне становище. Центральне положення району формує розвинутий транспортний комплекс, який включає в себе густу мережу залізниць, автодоріг, трубопроводів. Район має авіаційний зв’язок з багатьма країнами світу.
Вплив зовнішньоекономічної ситуації на розвиток регіону. На зовнішньоекономічну ситуацію позитивно впливає транспортно-географічне положення району. Найбiльш вагомими були експортнi поставки до Росiйської Федерацiї (20,2% обласного експорту), Італії (14,2%), Австрiї (6,9%), Нідерландів (6,1%), Туреччини (5,2%), Іраку (4,1%). Iмпорт надходив iз Росiї (85,3% обласного iмпорту), Нiмеччини (4,2%), Iталiї (1,8%).
Основу експортних постачань традицiйно склали мiнеральнi продукти: паливо мiнеральне, нафта та продуктiв її переробки, транспортнi засоби та шляхове обладнання. Значно наростили обсяги інвестицій нерезиденти з таких країн як Сполучене Королівство (55,8 млн. дол.), Швейцарія (17,7 млн. дол.).
Географічна структура іноземного інвестування формується під впливом двох взаємопов’язаних груп факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиною зовнішньоекономічних зв’язків із традиційними партнерами (країни СНД із домінуванням Росії, окремі східноєвропейські та західні країни), а з іншого - потребою диверсифікації, перш за все міжнародної інвестиційної діяльності.
Інвестиції розміщені партнерами з 40 країн світу. Переважаючі обсяги інвестицій належать Російській Федерації, Сполученому Королівству, Швейцарії, Нідерландам, Кіпру, Сполученим Штатам Америки.
В Харківській області виділені наступні приоритетні експортоорієнтовані кластери розвитку регіону: енергетичного машинобудування, електротехнічного машинобудування, авіаційної промисловості, ракетно-космічного комплексу, військової (бронетанкової) техніки, сільськогосподарського машинобудування, дизелебудування, обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості, фармації, медичного устаткування та технологій.