Тема 3. генезис і еволюція фінансів

3.1. Історичний характер фінансів.

3.2. Фінанси як економічна категорія .

3.3. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями.

Література:

1. Фінанси : підручник / [за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова]. – К. : Знання, 2008. – 611 с.

2. Біла О.Г. Чуй І.Р. Фінанси: навч. посіб. -2-е вид., доп. і перероб. - Львів: „Магнолія-2006”, 2012. -390c.

3. Теорія фінансів: навч. посіб. / [за заг. ред. О.Д.Василика]. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 480с.

4. Фінанси: курс для фінансистів: навч. посіб. / [за ред. В.І.Оспіщева]. –К.: Знання, 2008. –567с.

3.1. Історичний характер фінансів

Походження терміну “фінанси” пов’язують з латинськими словами “finantiа”, “finanсia”, що в перекладі означає примусовий грошовий платіж на користь держави. Похідним від цих слів є слово “finis” (кінець); його вживали для позначення строку сплати, а потім і для свідчення погашення боргу по завершенні угоди. Ця сплата пов’язувалась із передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля чи іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту.

Вперше термін “фінанси” було застосовано у ХІІІ ст. в Італії, де цим поняттям позначали платежі та внески, що здійснювалися на користь держави.

Існує і інша точка зору, згідно якої авторство терміну “фінанси” належить французькому ученому Ж.Бодену, який у 1577р. видав праці "Фінансові нерви держави" і “Шість книг про республіку”.

Зародкові форми фінансів виникли у період розпаду рабовласницького ладу, розвитку товарно-грошових відносин і заміни натуральних зборів, повинностей на користь князя, імператора податками, які стали сплачуватись у грошовій формі.

Фінанси у своєму розвитку пройшли певну еволюцію, вони виникли одночасно із появою держави і найпершою формою фінансових відносин були податки. Податки, як особлива форма вилучення частини новоствореної вартості, використовувалися на виконання низки функцій держави. У результаті сплати податків наповнювалася скарбниця держави - первинна форма централізованих фондів грошових ресурсів, які витрачалися початково на потреби правителя, а згодом і для потреб суспільства.

Розвиток податків, як найстарішої форми прояву фінансів, характеризується;

- збільшенням кількості податків та багаторазовістю їх стягнення;

- запровадженням різних об’єктів оподаткування на різних територіях;

- застосуванням диференційованих ставок податків;

- наявністю доменів як альтернативного джерела державних доходів.

Доменіальний устрій – система, за якої формування доходів держави здійснювалося за рахунок доходів від власності короля (держави): експлуатації земель, лісів, надр, ведення торгівлі, риболовлі.

Для утримання державної верхівки і помісної влади збиралася данина у натуральному і в грошовому вимірі (подушний, подимний, майновий податок, мито; домени - дохід від державної власності та добровільні тимчасові збори – субсидії від населення). Скарбниці правителів, крім податків, з часом наповнювались додатковими надходженнями: доходами з монопольних видів діяльності та за рахунок державних регалій. Державні регалії – це монопольні доходи з особливих привілеїв та прав держави: судової, митної, лісової, монетної, мисливської, річкової, морської, винної, тютюнової. У подальшому деякі регалії трансформувались в акцизне оподаткування.

З розвитком держави вдосконалювалися і фінансові відносини, що знаходило своє відображення у формуванні державних скарбниць, а згодом і бюджетів, цільових фондів держави, виникненні державного кредиту та державних цінних паперів.

Найвищого розвитку фінанси досягли у ХХ ст. коли функції держави розширилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Економічне життя держави та її суб’єктів постійно вимагає формування фондів грошових ресурсів для задоволення різноманітних потреб як господарської діяльності, надання соціальних послуг населенню, так і для забезпечення виконання державою її функцій.

Найвищого розвитку фінанси досягли у ХХ ст. коли функції держави розширилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Економічне життя держави та її суб’єктів постійно вимагає формування фондів грошових ресурсів для задоволення різноманітних потреб як господарської діяльності, надання соціальних послуг населенню, так і для забезпечення виконання державою її функцій.