Тема 2. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ, РІВНІ Й ЗАВДАННЯ ЕИОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГЕографія природокористування і Природно-ресурсного потенціалу України

Навчальна програма

Тернопіль

УДК

ББК

О-75

Географія природокористування і природно-ресурсного потенціалу України //Навчальна програма. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2006. – 18 с.

Розробники:к.г.н.П.Л.Царик

Рецензенти:

Рекомендовано вченою радою Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Протокол № від 2006 р.

.

ISBN 966-7425-48-7

ББК 74.480.27

© ТДПУ ім. Володимира Гнатюка, 2006

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ навчального КУРСУ

“географія природокористування і природно-ресурсного потенціалу в Україні”

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет:географія природокористування і природно-ресурсного потенціалу в Україні.

Курс: підвищення кваліфікації	Напрям, освітньо-кваліфікацій-ний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 2     Модулів: 1 + (ІНДЗ)   Змістових модулів: 1   Загальна кількість годин:72 Тижневих годин:	географія магістр	Обов’язковий 9 семестр Лекції (теоретична підготовка): 10год. Практичні: 8 год. Самостійна робота: 27 год. Індивідуальна робота: проект (реферат) 27год. Вид контролю: залік

МЕТА: ознайомлення з економіко-географічними основами дослідження природокористування і природно-ресурсного потенціалу..

ПЕРЕДМОВА

Соціально-економічний розвиток України та її окремих регіо­нів, який характеризується зростанням антропогенних наванта­жень на природу, виснаженням багатьох видів природних ресур­сів, збільшенням обсягів екологічно шкідливих викидів, зниженням якості середовища проживання людей, зумовлює необхідність створення науково обгрунтованої системи раціонального освоєння природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території (акваторії). Як показник, що відображає всю сукупність природних ресурсів, ПРП є передумовою і чинником розвитку та функціонування суспільно-територіальних комплексів, фундаментом раціональної територі­альної організації природокористування, продуктивних сил у цілому.

Виходячи зі сказаного вище, розробка теоретико-методологіч-них і методичних основ географії ПРП як складової економічної та соціальної географії та їх практична реалізація в умовах ве­ликого регіону є актуальним напрямком наукових досліджень, який потребує першочергового вирішення.

Головна мета предмету — теоретичне обґрунтування суті й розробка методологічних і методичних основ економіко-географіч-пого дослідження природно-ресурсного потенціалу регіону, ви­вчення можливостей його реалізації в практиці раціоналізації природокористування України..

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні і прикладні проблеми економіко-географічного дослідження при­родно-ресурсного потенціалу регіону, які розкриваються на кон­кретному об'єкті — ПРП України.

Обрання території України об'єктом дослідження дає змогу, з одного боку, охопити аналізом локальний, регіональний та суб-регіональний рівні ПРП, а з іншого, — довести результати вико­наних робіт до відповідних міністерств і відомств та їхніх пред­ставників на місцях.

ЗМІСТОВИЙ Модуль I

Природні ресурси України та їх використання; Природоресурсний потенціал України

ТЕМА 1. Природні ресурси України, їх класифікація. Природно-ресурсний потенціал території.

Коротка історія вивчення природних ресурсів України. Класифікація природних ресурсів. Визначення природних ресурсів, головні види природних ресурсів. Природокористування та раціональне природокористування. Природо-ресурсний потенціал території (акваторії) та його оцінка. Поняття продуктивних сил, споживчої вартості. Характеристика природо-ресурсного потенціалу та його окремих складових.

Тема 2. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ, РІВНІ Й ЗАВДАННЯ ЕИОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Розкриття змісту, предмету, рівнів і завдань економіко-географічного дослідження ПРП базується на розробленій цілісній, єдиній системі методологічних принципів діалектики, прийомів формальної логіки, філософських та економіко-географічних понять і категорій.

Найважливішим принципом наукового пізнання, який випливає з усього досвіду розвитку теоретичної думки, є, як відомо, тотожність логіки, діалектики і теорії пізнання. Логічні закономірності наукового мислення знаходять своє відображення у сходженні від абстрактного до конкретного, що є власне методом у вузькому розумінні цього слова. Виникнення, становлення і розвиток реального об'єкту як діалектичний процес розкривається онтологічними закономірностями. Нарешті, співвідношення мислення і буття, дослідження сутності як специфічного предмету науки (теорія пізнання) характеризуються гносеологічними закономірностями. У взаємозв'язку між ними – логікою, діалектикою і теорією пізнання навколишньої дійсності – проявляється надзвичайно тісна, гармонійна єдність усіх складових діалектичного шляху пізнання істини, розчленування яких позбавило б, з одного боку, властивих їм гносеологічної, світоглядної функції, а з іншого, – практичної значущості (рис. 1). Системне, цілісне бачення соціально-економічних явищ і процесів, єдність методу і його різноманітність випливають із закономірного взаємозв'язку між об'єктивною реальністю (загальним об'єктом дослідження) і формою її наукового пізнання (предметом вивчення).