Режими та послуги Internet

Основи функціонування глобальної комп’ютерної мережі Іntеrnеt

Основні поняття та визначення Іntеrnеt

Глобальна комп’ютерна мережа Іntеrnеt як світова інформаційно-технічна система існує понад 30 років.

Іntеrnеt — всесвітня «мережа мереж», певна сукупність технічних засобів, стандартів і домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.

Основою функціонування Іntеrnеt є базовий протокол ТСР/IР (Тгаnsmissіоn Соntrоl Ргоtосоl/Intегnеt Ргоtосоl). Він становить сукупність протоколів — систем стандартів і правил зв’язку та передавання інформації у глобальній мережі.

Протокол — домовленості про сигнали, якими обмінюються комп’ютери під час встановлення зв’язку між собою і приймання чи передавання інформації.

На одному комп’ютері, одночасно можуть функціонувати декілька програм-серверів, сервер електронної пошти, сервер телеконференцій тощо. Як правило, на комп’ютері користувача Іпtеrnеt одночасно працюють кілька програм-клієнтів (наприклад дві клієнтські програми: для роботи з електронною поштою і програма-браузер для перегляду гіпертекстових Wеb-документів).

Сервер Іntеrnеt — комп’ютер або програма, що надає послуги іншим комп’ютерам чи програмам.

Клієнт — комп’ютер чи програма, що використовує ресурси серверу Іntеrnеt.

Сервери Іпtеrnеtвстановлені в організаціях (сервіс-провайдерах), які надають комерційні мережеві послуги індивідуальним і колективним користувачам, а також в академічних інститутах, державних закладах, деяких приватних фірмах. Ці сервери називають ще хостами (від англ. hоst — господар), або вузлами мережі.

Сервіс-провайдери — установи, які надають комерційні послуги з підключення до Іпtеrnеt (Іntеrnеt sеrvісе рrоvіdег, ІSР).

Сервіс-провайдер має в розпорядженні комп’ютерну мережу з постійним сполученням з Іпtеrnеt, у складі якої обов’язково є сервери доступу. 3 їх допомогою здійснюється підключення до Іntеrnеt; абонентів — окремих користувачів або користувачів локальних мереж цілих установ. Зв’язок між серверами доступу підтримується цілодобово завдяки постійно діючій системі магістралей, тунелів і розв’язок, якими безупинно рухається інформація.

Більшість користувачів Internet працюють на звичайних персональних комп’ютерах (ПК). Кількість доступних їм послуг Internet залежить від типу сполучення з мережею.

Режими та послуги Internet

Існує декілька видів підключення абонентів до Internet:

1. оn-lіnе - режими:

— тимчасове ІР-підключення з допомогою лінії, що комутується (dial-up);

— постійне ІР-підключення;

— тимчасовий (сеансовий) термінальний доступ в режимі on-line;

2. оff-lіnе - режим:

— сеанси зв’язку з передачею електронної пошти за протоколом UUCP.

On-line (он-лайн, на лінії) — «живе» сполучення комп’ютера користувача з віддаленим комп’ютером, сеанс в режимі реального часу.

Off-line (оф-лайн, поза лінією або в автономному режимі) — робота користувача ПК до початку сеансу зв’язку з іншим комп’ютером у мережі Internet.

Глобальна обчислювальна мережа Internet надає багато послуг: електронна пошта, WWW, Іntеrnеt-пейджери, телеконференції та ін.

Електронна пошта (E-mail). Це просте й дешеве вирішення проблем підтримки постійних контактів між людьми. E-mail дає змогу скласти текстове повідомлення на комп’ютері й відправити його з допомогою мережі іншому користувачеві. Електронною поштою можна також пересилати будь- яку інформацію: відео- та аудіо- файли, фотографії, електронні таблиці в певному форматі, графічні файли, програми тощо.

Як правило, повідомлення електронної пошти складається з тексту в АSСІІ-коді. Різні рядки заголовка перед основною частиною електронного повідомлення мають назву Header i можуть містити такі дані:

— Sender (Отправитель): адреса відправника повідомлення;

— Date (Дата): дата його відправлення;

— Received (Получено): інформація про те, коли (за місцевим часом) і через які вузли пройшло повідомлення;

— Message-Id (ID повідомлення): умовний цифровий код для ідентифікації певного електронного повідомлення, спроможний допомогти в наступних розшуках, якщо повідомлення не отримане адресатом;

— To (Кому): адресат з його адресою в електронній пошті;

— From (От): відправник з адресою в електронній пошті;

— Subject (Тема): тема повідомлення, яку визначає відправник.

Іntеrnеt-пейджери - це Іntеrnеt-cepвic, який є альтернативою електронній пошті. Іntеrnеt-пейджери — безкоштовні програми для безпосереднього спілкування у мережі.

Недолік як традиційної, паперової пошти, так і E-mail полягає в тому, що відправник ніколи не знає, коли його респондент прочитає повідомлення. Тому вихідом є Іntеrnеt-пейджери.

Зробив перелік контактів (усіх своїх ділових партнерів, друзів і знайомих) при натискуванні піктограми On-line y відповідній програмі можна дізнатися, хто з них у цей час перебуває на зв’язку з вами, тобто в Internet.

Сучасні Іntеrnеt-пейджери виконують функції передавання файлів, електронної пошти, повідомлень голосом, новин тощо. А це є підставою в майбутньому стати універсальними засобами комунікацій. Однак ці програми мають один недолік: користувач програми, наприклад Internet-пейджера від компаній Yahoo! або Microsoft, спроможний спілкуватися тільки з користувачем такої ж самої служби. Зараз, ведуться розробки єдиних стандартів для Іntеrnеt-пейджерів.

На нинішньому етапі найкращий Іntеrnet-пейджер — програма ICQ (користувачі Internet називають її «Аська»).

Існує суттєва різниця між такою Іпtеrnеt-послугою, як система телеконференцій, та WWW- та послугами FТР-серверів. До WWW- або FТР-серверу користувач звертається безпосередньо, вказавши його мережеву адресу (URL), наприклад http://www.irex.org. Проблеми із зверненням до серверу можуть виникнути тільки в разі перебування його в неробочому стані або відмови каналів зв’язку. URL (Universal Resource Locator, уніфікований покажчик ресурсу) — адреса інформаційного ресурсу в Internet, де вказаний протокол, за правилами якого передаються дані, ім’я серверу, на якому зберігається файл, а також може бути вказаний шлях до каталогу файла і безпосередньо ім’я.

Телеконференції - це послуга Internet, за допомогою якої абонент може залишити своє відкрите повідомлення у мережі. Його переглянуть зацікавлені в даній темі користувачі й зможуть так само відкрито на нього відповісти. Повідомлення в телеконференціях називається «стаття» (article), a процес розташування повідомлень — «публікація» (posting). Телеконференції — це найдавнійший сервіс Internet, колективна електронна пошта, тематичні електронні дискусії, призначені для обміну інформацією через електронні повідомлення. Телеконференції є найбільш економічним і поширеним засобом Internet для спілкування фахівців у конкретній галузі й просто зацікавлених людей. Вони створюються як списки розсилання (mailing lists) i як групи новин (newsgroups).

Оn-lіnе- сполучення з Internet пропонує користувачеві доступ до багатьох інформаційних джерел у всьому світі через надання таких послуг: WWW, FTP, Telnet, Gopher, IRC тощо.

WWW (World Wide Web) — це Internet-пocлyгa, призначена для гiпертекстового поєднання мультимедійних документів зі всього світу та організації надійних інформаційних зв’язків між ними, незалежних від фізичного розташування документів.

Вона потребує безпосереднього сполучення з Internet, a також спеціальних програм-браузерів.

FTP (File Transfer Protokol) — це Іntеrnеt-сервіс для передавання файлів (в т. ч. програмних) мережею Internet.

Тelnet — підключення користувача Internet до віддаленого комп’ютера і виконання певних програм на ньому.

Gopher — текстова інформаційна система — історична попередниця послуги WWW.

IRC (Internet Relay Chat) — це система організації «живих» розмов користувачів мережі у режимі реального часу.

Доступ до певних послуг Internet залежить від місцеперебування користувача, пропозицій місцевих постачальників мережевих послуг і можливості користувача оплатити ці послуги.

Наши рекомендации