Обґрунтування вибору системи конструювання

Процес проектування взуття охоплює види діяльності загальна мета яких полягає у випуску комплекту конструкторської документації 9 креслення, технічні умови, методики, програми контрольних випробувань, розрахунково - пояснювальні записки та іш.). містить інформацію, яка дає змогу компетентному виробничому персоналу випускати вироби за необхідними конструкторськими вимогами.

Існує декілька способів проектування взуття: графічна, графо – копіювальна, копіювально – графічна, копіювальна, за жорсткою оболонкою, італійська.

Графічна система ґрунтується на графічному способі побудови плоского контуру моделі в системі прямокутних координат за відсутності колодки чи стопи замовника. Недоліки 0- не враховуються конкретна форма і розміри колодки, потребує неодноразового доопрацювання контурів деталей, неякісне формування на колодці.

Графо – копіювальна система передбачає побудову моделі на базі розгортки колодки, розміщеної у прямокутній системі координат. Перевага системи полягає у врахуванні форми і розмірів колодки, задовільному формуванні заготовки, а недолік – у недосконалому способі отримання розгортки не і не достатній точності.

Італійський спосіб передбачає отримання розгортки з бічної поверхні колодки за допомогою тканинної липкої стрічки, нанесення контурів деталей верху, корегування положення носкової частини розгортки для поліпшення формування заготовки на колодці. Переваги способу – у можливості перевірити якість проектування за допомогою паперового макету-склейки заготовки. Він має високу точність і невелику трудомісткість. Найпоширеніший у багатьох країнах світу.

Копіювальна система передбачає отримання деталей у вигляді копій з малюнка на колодці за допомогою кальки та інших матеріалів без побудови робочого креслення. Переваги системи – у можливості застосування недефіцитних матеріалів і наочності отримання деталей, а недоліки – у трудомісткості отримання копій деталей і відсутності можливості проектування взуття з високими берцями або халявами.

Система проектування взуття за жорсткою оболонкою передбачає копіювання бічної поверхні колодки з укріпленими на ній внутрішніми і проміжними деталями верху за допомогою тканини, нанесення контурів деталей верху, наступне роз пластування, корегування розгортки і деталювання моделі.

Працюючи над проектом було використано копіювально графічну систему. Ця система ґрунтується на узагальнених даних обміру стоп населення і передбачає копіювання бічної поверхні колодки і графічну побудову деталей взуття. Преваги системи в тому, що вона враховує розміри колодки, анатомо-фізіологічну побудову стопи і практичний досвід у конструюванні видів і конструкцій взуття, вже впроваджених у виробництво. Недоліком є складність відтворення ліній моделі на креслені відповідно до ескізу.

Ця система передбачає отримання бокової розгортки колодки та графічна побудова деталей моделі. При побудові креслення враховується анатомічно-фізіологічна побудова стопи. Основою для проектування є умовна розгортка колодки(УРК).

УРК вписують в систему координат, наносять базисні та допоміжні лінії, які потім переносять з розгорток на креслення, і корегують їх відповідно прорахованих базисних ліній.

Переваги: при побудові враховується анатомічно-фізіологічна побудова стопи, точність виконання розробки деталей моделі.

Недоліки: досить довготривалий та трудомісткий процес, відхилення конструктивних ліній від ескізу. Ця система дуже широко використовується на сьогоднішній день, є точною та легкою у використанні, яку можуть використовувати модельєри з невеликим досвідом роботи.

Робота в цій системі виконується за такими етапами:

- підготовка колодки до копіювання;

- нанесення ліній припуску;

- отримання надрізів;

- нанесення пограничних ліній з поверхні колодки на розгортку;

Отримання УРК за допомогою липкої стрічки:

- для того щоб отримати чітку грань бокових поверхонь – внутрішньої та зовнішньої, необхідно провести розподілючі лінії:

АБ – лінія ділить гребень і носково - пучкову частину по передньому контуру;

ВГ – лінія ділить п’яткову частину.

По сліду та площадці колодки грані чітко виражені, тому промальовувати іх немає необхідності.

- На бокову поверхню накладають липку стрічку так щоб вона заходила на 5 -7 мм. Одна на одну. Бажано стрічку накладати перпендикулярно основним лініям колодки. Потрібно уникати потовщень, складок і зморшок, для цього кожна стрічка повинна виходити за розподілюючу лінію на 3 -5 мм.

- Олівцем проводиться тонка лінія по кожній розподілюючій лінії колодки.

- Укріплюються всі розподілючі лінії довгою стрічкою.

- Розгортка розпластується на папері, починаючи з середини, поступово розрівнюється п’яткова та носково-пучкова частина на папері.

- Усереднення розгорток і отримання УРК. Усереднення піддаються всі сторони розгортки крім пучків, тому що в колодках найбільше розходження між внутрішніми і зовнішніми пучками.

На лист спочатку прикладаються зовнішня розгортка, відмічають дві точки: найвищу крайню п’ятки «В» і найбільш випуклу точку носка «С», прикладається внутрішня розгортка так, щоб співпали точки ВС. Олівцем або ручкою іншого кольору обводиться розгортка. Проводиться середня лінія між всіма лініями окрім пучків. Вирізається розгортка по середній лінії а в пучках по крайній зовнішній. По внутрішній лінії пучків вирізаються віконця для того щоб на майбутньому кресленні моделі і в деталювання враховувати обидва пучки. Після отримання УРК, наступним етапом роботи являється побудова креслень деталей взуття.

Проектний розділ