Типи мгк

Основні типи МГК:

1. Односторонні МГК - одна сторона бере на себе певні обов'язки, а інша приймає права, наприклад, якщо рані­ше був укладений контракт по кредиту між А і В.

2. Двосторонні МГК - набуття сторонами взаємних прав та обов'язків.

3. Обтяжливі МГК - передбачають відшкодування, а саме: сторона, яка отримує вигоду повинна її відшкодовувати.

4. Благодійні МГК - передбачають ситуацію, коли сто­рона, набуваючи вигоду, її не відшкодовує. Ці контракти ще називають спонсорськими.

5. Формальні МГК - передбачають дотримання сто­ронами всіх формальностей відповідно до вимог міжнарод­ного економічного права та національного законодавства.

6. Реальні МГК - передбачають безпосередню переда­чу товарів, надання послуг тощо без дотриман­ня всіх формальностей. Але після реалізації зовнішньо­економічної операції, сторони зобов'язані оформити документи.

7. Комутативні МГК - означають, що сторонам насам­перед ще до укладання МГК відомі їх зобов'язання.

9. Алеаторні МГК - ризиковані господарські договори. Вони означають, що їх виконання відбу­вається за умов відсутності документального забезпечен­ня зовнішньоекономічних операцій. Такі контракти здійснюються на основі усного погодження прав та обо­в'язків сторін, які здійснюються факсом, телексом, теле­фоном, електронною поштою. Передбачають дотримання принципу чесності, іміджу фірми.

10. Іменні МГК - це такі контракти, в яких чітко вка­зані координати сторін, а саме:

- юридичні назви сторін;

- адреси сторін;

- рахунки сторін.

11. Безіменні МГК - це такі контракти, в яких не вка­зуються координати сторін.

12. Прості МГК - передбачають проведення однієї зовн­ішньоекономічної операції. Наприклад, експорт/імпорт товару.

Схема безіменного МГК:

L, N,Z, К - субпідрядники;

МСВ - міжнародна спеціалізація виробництва. Безіменний контракти додаються до іменних МГК.

13. Складні МГК - це контракти, які передбачають про­ведення декількох зовнішньоекономічних операцій. На­приклад:

- імпорт обладнання;

- надання послуг по монтажу цього обладнання;

- післягарантійне обслуговування даного обладнання;

- підготовка кадрів, які будуть експлуатувати це облад­нання.

14. Одноразові МГК передбачають проведення однієї, разової зовнішньоекономічної операції. Наприклад, МГК про спорудження інвестиційного об'єкта.

15. Тривалі МГК - передбачають здійснення зовнішньое­кономічної операції протягом тривалого проміжку часу. В цей період (5-10 років) дані операції постійно повторюються.

16. Індивідуальні МГК передбачають, що їх здійсню­ють два суб'єкти ЗЕД.

17. Колективні МГК- передбачають, що їх здійснюють декілька суб'єктів ЗЕД.

18. Загальні МГК - передбачають визначення в якості предмета стратегічної мети зовнішньоекономічного дого­вору. Наприклад, контракт про створення СП.

19. Часткові (тактичні) МГК - передбачають реалізацію поточних завдань в межах загального МГК. Часткові кон­тракти, як правило, подаються в одному пакеті з загаль­ними контрактами.

20. Попередні МГК - розробля­ються в межах відповідного етапу укладання МГК. Попе­редні МГК не мають юридичної сили.

21. Основні МГК - підписуються сторонами і мають юридичну силу.

24. Головні МГК - передбачають визначення основного предмета, мети контракту. Наприклад, основна мета кон­тракту - експорт товару.

25. Другорядні МГК - передбачають визначення в якості предмета підпорядкованих головному завдань. Наприк­лад, контракт про перевізника вантажу даного товару. Го­ловні і другорядні контракти взаємопов'язані.

6. Класифікація умов зовнішньоторговельного контракту

Зміст контракту складають його умови, про які сторони домо­вилися в процесі укладання угоди. Ці умови відображають специф­іку взаємин між сторонами і їхні особливі вимоги до предмета і порядку виконання контракту.

З точки зору обов’язковості умови (статті, параграфи) контрак­ту поділяються на обов’язкові і додаткові.

До обов’язкових належать:

- найменування сторін-учасників угоди;

- предмет контракту;

- ціну;

- умови платежу;

- санкції і рекламації;

- юридичні адреси сторін і підписи сторін.

До додаткових належать:

- здача-приймання товару;

- страхування;

- відвантажувальні документи;

- гарантії;

- пакування і маркірування;

- форс-мажорні обставини;

- арбітраж інші умови.

Обов’язковими вище перелічені умови називають тому, що якщо одна зі сторін не виконує їх, інша сторона має право розір­вати контракт і вимагати відшкодування збитків. Додаткові ж умови передбачають, що при порушенні їх однією зі сторін інша не має права розривати контракт, але може вимагати виконання контрактних зобов’язань і вжити штрафні санкції, якщо це перед­бачено контрактом.

З погляду універсальності умови (статті, параграфи) контракту можна поділити на універсальні й індивідуальні.

Універсальні (типові) умови:

- здача-прийом товару;

- базисні умови поставки;

- пакування і маркірування;

- умови платежу;

- гарантії;

- санкції і рекламації;

- форс-мажорні обставини;

- арбітраж.

Індивідуальні умови:

- найменування сторін-учасників угоди в преамбулі;

- предмет контракту;

- кількість товару;

- якість товару;

- термін поставки;

- ціна;

- юридичні адреси сторін і підписи сторін.