Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Збір регулюється ЗУ «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво. Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.Ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування.Збір платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.Нараховані суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства залишаються на спеціальному рахунку Державного казначейства України. Головним розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору розподіляються та використовуються таким чином: вісімдесят п'ять відсотків - на розвиток виноградарства і садівництва, п'ятнадцять відсотків - на розвиток хмелярства. Забороняється нецільове використання зазначених коштів.

24. Мито.

Мито — непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.Мито як податок та види мита встановлюються тільки законом. Мито треба розглядати як обов'язковий внесок, платіж, плату, що доручено збирати митним органам при ввезенні (пересиланні) товару на митну територію чи вивезенні товару з митної території України. Цей внесок є невід'ємною складовою частиною такої процедури.Митна вартість товару — це термін для визначення спеціальної вартості товару, а саме, це вартість товару, яка застосовується для цілей: обкладення товару митом, ПДВ, акцизним збором;зовнішньоекономічної та митної статистики;державного регулювання торговельно-економічних відносин, які пов'язані із вартістю товару, включаючи здійснення валютного контролю зовнішньоторговельних акцій і розрахунків банків по них згідно із законодавчими актами України.Відповідно до різних критеріїв, що застосовуються для визначення митних платежів, розрізняють мита за об'єктом оподаткування та способом нарахування.За об'єктом оподаткування мито поділяється на:імпортне,експортне, сезонне.Порядок визначення митної вартості товарів установлюється Кабінетом Міністрів України. Митна вартість заявляється (декларується) митному органу при переміщенні товару через митний кордон. Порядок та умови декларування митної вартості товару, що ввозиться, форма декларації визначаються Держмитслужбою. Митна вартість визначається декларантом відповідно до визначеного законодавством методу. Контроль за визначенням вартості товару здійснюється відділом тарифів і вартості митного органу, який здійснює митне оформлення товару. Інформація, що надається декларантом при заявленні митної вартості товару і яка визначається ним як комерційна таємниця, може використовуватися митним органом тільки для митних цілей і не може бути передана третій особі (за винятком структур, які контролюють зовнішньоекономічну діяльність та мають спільні договори з Держмитслужбою, оформлені у вигляді спільних наказів про порядок запиту та отримання інформації). Порушення вимог зберігання комерційної таємниці тягне відповідальність відповідно до чинного законодавства. Витрати, що несе декларант при потребі уточнення митної вартості товару на вимогу митного органу, митниця не відшкодовує.

Митна вартість — це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості товару враховують:ціну товару, що зазначена в рахунку-фактурі;фактичні витрати, якщо їх не включено в рахунок-фактуру: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту

Рентні платежі

З метою поступового вирівнювання цін на природний газ і нафту, що видобуваються в Україні, та цін, за якими вони надходять з інших держав, створення умов для розвитку нафтової і газової промисловості та поповнення доходів до Державного бюджету України справляються рентні платежі. Рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат є загальнодержавними обов'язковими платежами, які сплачуються з вартості обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України. Платниками рентних платежів за нафту, природний газ і газовий конденсат є суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють видобуток нафти, природного газу чи газового конденсату в межах території України та зареєстровані платниками податку. Об'єктом оподаткування для рентних платежів за нафту, природний газ і газовий конденсат є обсяги нафти, природного газу і газового кондепсату, видобуті в межах території України у звітному податковому періоді, за винятком обсягів фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу і газового конденсату під час їх видобування, підготовки до транспортування і транспортування, але не більше нормативних обсягів втрат і виробничо-технологічних витрат.Перелік та порядок визначення розмірів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу і газового конденсату під час їх видобування, підготовки до транспортування і транспортування встановлюються органом, уповноваженим КМУ.Базою оподаткування для рентних платежів за нафту, природний газ і газовий конденсат є обсяги чи вартість обсягів видобутих нафти, природного газу і газового конденсату, Вартість обсягів нафти, природного газу і газового конденсату визначається за договірними цінами, але не нижчими за середні ринкові ціни у звітному податковому періоді, або за регульованими цінами, без урахування вартості послуг на постачання і транспортування та податку на додану вартість (ПДВ). Порядок визначення середніх ринкових цін встановлюється органом, уповноваженим КМУ.Рентна плата встановлюється в доларах США, сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом гривні до долара США на дату відпуску продукції нафтогазовидобувними підприємствами і включається в ціну на нафту та природний газ (без ПДВ).