Характеристика показників господарської діяльності підприємства
У даному підрозділі слід звернути увагу на організаційно-правову форму підприємства, визначити його організаційну структуру за складом виробничих підрозділів та привести схему структури управління.
У динаміці за останні три роки охарактеризувати розмір підприємства. Для цього рекомендується скористатися таблицею наступної форми (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Динаміка основних показників розміру (назва господарства)
| Показник | _____ р. | _____ р. | _____ р. |
| 1. Валова продукція в порівнянних цінах 2000р., тис. грн. | |||
| в т.ч. рослинництва | |||
| тваринництва | |||
| 2. Товарна продукція, тис. грн. | |||
| 3. Загальна земельна площа, га | |||
| в т. ч. с.-г. угіддя, га | |||
| із них рілля, га | |||
| 4. Середньорічна чисельність працівників по господарству, чол. | |||
| в т.ч. рослинництва | |||
| тваринництва | |||
| 5. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. | |||
| в т. ч. виробничих основних фондів с.-г. призначення, тис. грн. | |||
| 6. Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн. | |||
| 7. Поголів’я тварин, гол | |||
| ВРХ | |||
| в т. ч. корови | |||
| свині | |||
| в т.ч. основні свиноматки |
Коментуючи дані таблиці 2.1 відмітити основні тенденції у змінах значень приведених показників, відмітити причини цих змін і їх вплив на діяльність підприємства.
Виробничий напрям та спеціалізація підприємства визначається за даними про склад та структуру його товарної продукції (табл. 2.2). На підставі даних цієї таблиці необхідно встановити головні та допоміжні галузі підприємства, зробити висновок про його виробничий напрям, визначити глибину спеціалізації підприємства провівши розрахунки коефіцієнта спеціалізації. Звернути увагу на тенденції розвитку спеціалізації, зробити висновки про її раціональність, доцільність поглиблення чи зміни відповідно до грунтово-кліматичних умов.
Забезпеченість підприємства ресурсами та ефективність їх використання характеризуються за допомогою даних таблиці 2.3. За результатами аналізу даних зробити висновок про ефективність використання відповідних видів ресурсів та встановити тенденції у змінах значень приведених показників, відмітити чим були спричинені ці зміни і як вони вплинули на господарську діяльність підприємства.
Таблиця 2.2. Склад і структура товарної продукції (назва господарства)
| Галузь, продукція | _____ р. | _____ р. | _____ р. | В середньому за три роки | ||||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | |
| Зернові та зернобобові | ||||||||
| в т.ч. озима пшениця | ||||||||
| Цукрові буряки | ||||||||
| Соняшник | ||||||||
| Кукурудза на зерно | ||||||||
| Інші види | ||||||||
| Разом по рослинництву | ||||||||
| Скотарства - всього | ||||||||
| в т.ч. молоко | ||||||||
| Свинарство | ||||||||
| Племінна худоба | ||||||||
| Інші види | ||||||||
| Разом по тваринництву | ||||||||
| Промислова продукція | ||||||||
| Всього по господарству |
Таблиця 2.3. Основні показники забезпеченості та ефективності використання ресурсів (назва господарства)
| Показник | _____ р. | _____ р. | _____ р. |
| І. Показники ефективності використання землі | |||
| 1. Урожайність, ц/га: зернових та зернобобових | |||
| цукрових буряків | |||
| 2. Виробництво на 100 га відповідних угідь, ц | |||
| зерна | |||
| молока | |||
| живої ваги ВРХ | |||
| живої ваги свиней | |||
| 3. Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.: | |||
| валової продукції | |||
| чистого прибутку | |||
| ІІ. Показники ефективності використання основних виробничих фондів | |||
| 1. Фондовіддача, грн. | |||
| 2. Фондомісткість, грн. | |||
| 3. Фондоозброєність, грн. | |||
| 4. Припадає в розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів, грн.: | |||
| валового доходу | |||
| чистого прибутку | |||
| ІІІ. Показники ефективності використання трудових ресурсів | |||
| 1. Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 середньорічного працівника, грн. | |||
| в т.ч. рослинництва | |||
| тваринництва | |||
| 2. Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 люд.-год., грн. | |||
| в т.ч. рослинництва | |||
| тваринництва |
Завершити характеристику підприємства варто аналізом основних показників економічної ефективності виробничої діяльності підприємства (табл. 2.4).
Таблиця 2.4. Основні показники економічної ефективності виробничої діяльності
(назва господарства)
| Показник | _____ р. | _____ р. | _____ р. |
| 1. Вартість валової продукції у розрахунку на: 100 га с.-г. угідь, грн. | |||
| 1 середньорічного працюючого, грн. | |||
| 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення, грн. | |||
| 2. Чистий прибуток у розрахунку на: 100 га с.-г. угідь, грн. | |||
| 1 середньорічного працюючого, грн. | |||
| 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення, грн. | |||
| 3. Норма прибутку, % | |||
| 4. Рівень рентабельності, % |
Після стислого аналізу даних таблиці 2.4 робиться загальний висновок про економічний стан підприємства та прибутковість його діяльності.
Розділ 3. Операційне планування процесу вирощування (назва культури).
В умовах ринкової економіки значно підвищується роль прийняття обґрунтованих рішень при здійсненні організаційних заходів та плануванні виробничих процесів. В зв’язку з цим при складанні перспективних і поточних планів підприємств необхідно, виходячи з попиту на продукцію, передбачити такі шляхи розвитку виробництва, які при раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів можуть забезпечити одержання максимального прибутку.
3.1. Визначення планових обсягів виробництва (назва культури)
Планування обсягів виробництва культури включає визначення беззбиткового рівня її виробництва, планування урожайності із врахуванням визначеної норми прибутковості та визначення планової посівної площі виходячи із рекомендованої структури посівів залежно від виробничого напрямку підприємства.
Використовуючи дані додатку В у таблиці 3.1 необхідно провести розрахунки беззбиткового рівня виробництва культури.
Для визначення постійних витрат (п.2а) від витрат всього (п.2) віднімаємо змінні витрати (п.2б) та визначаємо питому вагу постійних витрат (п.2а:п.2)х100. Виробничу собівартість культури визначаємо шляхом ділення виробничих витрат (п.2) на валову продукцію(п.1). Далі визначаємо постійні витрати в розрахунку на 1 ц реалізованої продукції. Для цього повну собівартість 1 ц продукції (п.7) множимо на питому вагу постійних витрат (п.3) та ділимо на 100.
Для визначення змінних витрат у собівартості 1 ц реалізованої продукції від повної собівартості 1 ц реалізованої продукції (п.7) віднімаємо постійні витрати у розрахунку на 1 ц реалізованої продукції (п.5).
Маржинальний дохід від 1 ц продукції складає різницю між ціною реалізації 1 ц продукції (п.6) та змінними витратами у собівартості 1 ц реалізованої продукції.
Для визначення беззбиткового обсягу виробництва продукції необхідно постійні витрати (п.2а) поділити на маржинальний дохід від 1 ц продукції (п.9).
Таблиця 3.1.
Визначення беззбиткового рівня виробництва (назва культури)
| № п/п | Показник | Вид продукції |
| 1. | Валове виробництво продукції, ц | |
| 2. | Виробничі витрати – всього, грн. | |
| в т.ч.: а) постійні | ||
| б)змінні | ||
| 3. | Питома вага постійних витрат, % | |
| 4. | Виробнича собівартість 1 ц продукції, грн. | |
| 5. | Постійні витрати в розрахунку на 1ц реалізованої продукції, грн. | |
| 6. | Ціна реалізації 1 ц продукції, грн. | |
| 7. | Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | |
| 8. | Змінні витрати у собівартості 1 ц реалізованої продукції, грн. | |
| 9. | Маржинальний дохід від 1 ц продукції, грн. | |
| 10. | Беззбитковий рівень виробництва продукцій, ц |
Для визначення планового рівня урожайності із врахуванням запланової норми прибутковості виробництва скористаємось формулою 3.1. Планова норма прибутковості (Нпр) визначається сумою цифр номера групи, номера в списку та останньої цифри залікової книжки, а до отриманого результату ще необхідно додати 10.
Упл=Ур+Ур*Нпр:100, де (3.1)
Упл – плановий рівень урожайності, ц/га;
Ур – розрахунковий рівень беззбиткового виробництва, ц/га;
Нпр – планова норма прибутковості.
Планова площа посіву культури визначається за формулою 3.2 виходячи із площі ріллі підприємства та врахуванням його виробничого напряму і рекомендованої структури посівних площ сільськогосподарських культур (додаток Д)
Sк=Sр*Пк:100, де (3.2)
Sк – планова площа посіву відповідної культури, га;
Sр – площа ріллі господарства, га;
Пк – питома вага культури в площі ріллі, %
3.2 Короткий опис технологіївирощування (назва культури).
Опис технології вирощування культури проводиться із визначенням переліку черговості та хронологічної послідовності виконання технологічних операцій, а також із обґрунтуванням агротехнічних вимог до їх виконання та строків й граничних термінів їх виконання.
3.3. Побудова сітьового графіка виконання робіт при вирощуванні (культури)
Вихідними даними для розробки сітьового графіка виконання робіт є типові технологічної карти (додаток Е) з уточненими агротехнічними строками й вимогами до виконання трудових процесів. На їх основі проводимо визначення термінів і тривалості виконання кожної технологічної операції.
Обсяг робіт визначається виходячи із розрахованої площі посіву та планової урожайності, пропорційно розрахованому в типових технологічних картах на 100 га.
Кількість нормо-змін визначаємо шляхом ділення обсягу робіт у фізичних одиницях на норму виробітку. На основі визначеної кількості нормо-змін розраховуємо загальні затрати праці в люд.-год. як добуток кількості нормо-змін, чисельності зайнятих у трудовому процесі основних працівників (механізаторів) та тривалості однієї зміни (7 год.).
Далі розраховуємо тривалість технологічної операції в днях: ділимо загальні затрати праці на кількість змін (умовами завдання визначено двозмінний робочий день у напружені періоди (посів та збирання врожаю)), тривалість однієї зміни (8 год.) та кількість основних працівників.
На основі проведеного опису технології вирощування культури (ідентифікації операцій) та визначивши послідовність і тривалість технологічних операцій переходимо до побудови сітьового графіка виконання робіт.
Для цього у першу чергу необхідно визначити набір операцій, які є обов’язковими до виконання і ті технологічні операції, які за певних обставин можуть не виконуватися.
Далі графічно зображуємо послідовність виконання технологічних операцій. При побудові сітьового графіка для зображення окремих технологічних операцій використовуємо вузли, а лініями зі стрілками вказуємо на послідовність виконання операцій та їх тривалість.
На основі побудованого сітьового графіка визначаємо критичний шлях, що є ланцюгом послідовних операцій з найбільшою тривалістю та визначаємо прямі затрати праці для цього шляху.
Наступним етапом є визначення шляху з мінімальною тривалістю технологічного процесу, тобто мінімально необхідними затратами ресурсів і праці.
Завершальним етапом є визначення можливих резервів у тривалості технологічного процесу та розрахунок економії прямих затрат праці.
Висновки і пропозиції повинні бути систематизованими та конкретними.
Список літератури оформляється згідно бібліографічних вимог.
Додатки можуть містити організаційно-регламентуючі та нормативні матеріали, схеми та ін. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.