Визначте питому вагу витрат на оплату праці, якщо загальна сума поточних витрат становить 240 тис. грн, витрати на оплату праці 48 тис. грн. Вкажіть правильну відповідь

20 %;

0,2 %;

2 %;

5 %.

319. В яках організаційних формах здійснюється підприємництво в Україні:

підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця;

підприємництво в Україні здійснюється в простих та складних організаційних формах;

підприємництво здійснюється у державній та приватній формах;

в Україні дозволено здійснювати підприємницьку діяльність тільки в формі господарських товариств різних типів.

320. Яким основним нормативно-правовим актом визначається порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм:

Конституцією України;

Господарський Кодексом;

Законом України «Про підприємництво»;

Законом України «Про створення та ліквідацію підприємства».

Визначте залишкову вартість основних засобів, якщо первісна вартість 245 тис.грн, сума зносу 135 тис.грн, ліквідаційна вартість 15 тис.грн. Вкажіть правильну відповідь.

110 тис.грн;

95 тис.грн;

230 тис.грн;

150 тис.грн.

322. Яке з перелічених підприємств є некомерційним:

фермерське господарство;

приватне підприємство;

товариство з обмеженою відповідальністю;

комунальне підприємство.

323. Які документи відносяться до установчих господарського товариства:

засновницький договір та статут;

тільки статут;

тільки засновницький договір;

колективний договір.

324. Вкажіть, що відноситься до власності господарського товариства:

майно, передане йому у власність засновниками та учасниками як внеску;

вироблена товариством продукція;

одержані доходи від господарської діяльності;

усі перелічені елементи.

325. Ефективність виробництва це така його характеристика, яка відображає :

співвідношення результатів та затрат;

забезпеченість ресурсами виробництва;

обсяги виробничої діяльності;

співвідношення економічного і соціального ефектів.

326. Прибуток – це:

різниця між доходами та витратами підприємства;

різниця між активами та пасивами балансу;

грошова маса отримані від реалізації продукції;

сума доходів підприємства.

327. Собівартість – це:

різниця між доходами та витратами підприємства;

витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, виражені у грошовій формі;

грошова маса отримані від реалізації продукції;

сума доходів підприємства.

328. Середньореалізаційна ціна реалізації продукції визначається, як:

середньоарифметична поточних цін реалізації продукції;

сума всіх доходів від реалізації продукції;

відношення кількості реалізованої продукції у натуральному виразі до кількості виручених грошових коштів;

відношення кількості виручених грошових коштів від реалізації продукції до кількості реалізованої продукції у натуральному виразі.

Самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності - це

ринок;

підприємство;

підприємництво;

біржа.

330. Постачальники необхідних підприємствам ресурсів – це представники:

макросередовища функціонування підприємства;

господарської діяльності підприємства;

мікросередовища функціонування підприємства;

державних органів.

331. Політико-правове середовище відноситься до:

мікросередовища функціонування підприємства;

макросередовища функціонування підприємства;

господарської діяльності підприємства;

підприємницької діяльності підприємства.

332. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для нормального функціонування основного виробництва і всіх сфер діяльності підприємства – це:

інфраструктура підприємства;

структура підприємства;

соціальна інфраструктура підприємства;

організація виробництва.

333. Укажіть вид управлінського контролю який спрямований на вимірювання фактичних результатів діяльності й оперативне реагування на відхилення, що виникають:

поточний;

випереджаючий;

заключний;

комплексний.

334 Трансферні ціни – це:

ціни, за якими продають свою продукцію найближчі конкуренти;

ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі;

ціни, за якими здійснюється внутрішньофірмовий товарообіг;

домінуючі на ринку ціни.

335. Комплекс заходів, які націлюють виробничо-комерційну діяльність підприємства на підвищення конкурентоспроможності продукції та формування раціонального товарного портфеля для задоволення потреб споживачів і отримання прибутку – це:

асортиментна політика;

товарна політика;

брендинг;

товарна стратегія.

336. У чому полягає головна мета прогнозування розвитку підприємства:

екстрополяції, моделюванні і експертних оцінках;

виявленні закономірностей розвитку зовнішнього середовища господарювання і на цій основі створення уявлення про найімовірніший майбутній його стан;

поширенні закономірностей розвитку підприємства в минулому на майбутнє;

розробленні майбутніх планів боротьби з конкурентами.

337. Виробнича програма підприємства – це:

сукупність підрозділів, які прямо не беруть участь у створенні основної продукції;

конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період;

комплекс поетапних технологічних та організаційних заходів, що регламентують технологічну підготовку виробництва та систему поставки матеріалів у виробництво;

сукупність заходів щодо визначення всіх видів постійних і змінних витрат, а також доходів у розрахунку на одиницю площі для оцінки прибутковості.

338. Зазвичай, виробнича програма містить такі складники:

план виробництва продукції в натуральному виразі;

план виробництва продукції у вартісному виразі;

план розподілу й використання продукції;

усі відповіді правильні.

339. Ключовими завданнями розроблення виробничої програми є:

формування номенклатури продукції та підвищення її якості з урахуванням попиту, а також дій конкурентів підприємства;

забезпечення високих і стійких темпів зростання виробництва продукції як у вартісних, так і в натуральних показниках;

найповніше використання виробничих потужностей і ресурсного потенціалу підприємства;

усі відповіді правильні.

340. Сільськогосподарське підприємство – це:

юридична особа, основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки;

юридична або фізична особа, основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки;

юридична особа, основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 30 відсотків загальної суми виручки;

юридична або фізична особа, основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 30 відсотків загальної суми виручки;

341. Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) можуть бути:

тільки юридичні особи;

тільки фізичні особи;

юридичні та фізичні особи;

консорціуми;

342. Вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є:

дирекція на чолі з генеральним директором;

збори учасників;

одноособовий директор;

виконавчий директор;

343. Головою фермерського господарства є:

збори учасників;

його засновник;

інвестор;

селищна рада;

344. Родючість, що характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів називається:

економічною;

штучною;

природною;

абсолютною.

345. Передача власником у строкове володіння та використання земельної ділянки іншим юридичним або фізичним особам за відповідну плату– це:

продаж землі;

дарування землі;

оренда землі;

застава землі.

346. Трудовий потенціал підприємства – це:

можливий обсяг виробництва продукції за повної зайнятості трудових ресурсів підприємства;

резерв сільської робочої сили;

потенціал усієї сукупності працівників підприємства з урахуванням їх якісних та кількісних характеристик;

чисельність працівників, які можуть бути залучені у виробництво на певному підприємстві.

347. Кваліфікація – це:

відносно вузький вид трудової діяльності, який вимагає певного комплексу теоретичних знань і практичних навичок;

вид трудової діяльності, здійснювання якого потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій певної складності;

сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом;

348. Коефіцієнт найму (Кн) розраховують як:

різниця чисельності працівників, прийнятих на роботу протягом року та чисельності працівників на початок року.

різниця чисельності працівників на підприємстві на початок року та чисельності працівників, прийнятих на роботу протягом року;

відношення чисельності працівників на початок року до чисельності працівників, прийнятих на роботу протягом року;

відношення чисельності працівників, прийнятих на роботу протягом року до чисельності працівників цього підприємства на початок року.

349. Коефіцієнт вибуття (Кв) розраховують як:

різниця чисельність вибулих працівників протягом року та чисельності працівників на підприємстві на початок року;

різниця чисельності працівників на підприємстві на початок року та чисельності вибулих працівників протягом року;

відношення чисельності вибулих працівників протягом року до чисельності працівників підприємства на початок року;

усі відповіді неправильні.

350. Всі об'єкти інтелектуальної власності за особливостями набуття (юридичного закріплення) прав власності об'єднують у такі чотири основні групи:

авторське право і суміжні права, промислова власність, комерційна таємниця (у т.ч. ноу-хау), захист від недобросовісної конкуренції;

об’єкти патентної групи, раціоналізаторські пропозиції, комерційні (фірмові) найменування, знаки для товарів і послуг (торгові марки);

об’єкти авторського права, об’єкти суміжних прав, комп’ютерні програми, фонограми;

об’єкти патентного права, позначення, комерційні таємниці (у т.ч. ноу-хау), захист від недобросовісної конкуренції.

351. До об'єктів суміжних прав належать:

закони, укази, постанови, судові рішення, інструкції тощо;

фонограми звуковий запис будь-якого виконання чи інших звуків;

державні символи та знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки);

твори народної творчості.

352. Амортизація нематеріальних активів нараховується протягом строку їх корисного використання:

але не більше 30 років;

але не більше 20 років;

але не більше 10 років;

але не більше 5 років.

353. Об’єктами патентного права є:

географічні позначення;

знаки для товарів і послуг;

комерційні найменування;

породи тварин.

354. Не належать до об'єктів інтелектуальної власності, що охороняються авторським правом:

офіційні документи;

твори у галузі науки;

ілюстрації;

оприлюднені виступи, лекції.

355. Новостворені або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва та соціальної сфери– це:

інвестиції;

інтенції;

інновації;

засоби праці.

356. Інновації, які передбачають впровадження заходів щодо покращення життя населення– це:

ринкові інновації;

продуктові інновації;

соціальні інновації;

технологічні інновації.

357. За сферою застосування інновації поділяються на:

рівномірні, слабкі, масові;

управлінські, організаційні, соціальні, промислові;

швидкі, уповільнені, наростаючі, рівномірні, циклічні;

економічні, соціальні, екологічні, інтегровані.

358. За темпами впровадження інновації поділяють на:

управлінські, організаційні, соціальні, промислові;

економічні, соціальні, екологічні, інтегровані;

рівномірні, слабкі, масові;

швидкі, уповільнені, наростаючі, рівномірні, циклічні.

359. Загальний ефект використання нововведень визначається шляхом порівняння:

вартості нововведень та вартості валової продукції підприємства за певний проміжок часу;

середньорічної вартості основних виробничих фондів та всіх витрат на розробку, виробництво і споживання нововведень;

результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання;

витрат на розробку, виробництво і споживання нововведень та економії фонду заробітної плати.

360. Постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки – це:

науково-технічна революція;

науково-технічний прогрес;

інвестиційна діяльність;

інновація.

361. До служб матеріально-технічного забезпечення виробництва не належить:

матеріально-технічне постачання;

переробка і зберігання;

транспортне господарство;

ремонтно-механічні цехи і служби.

362. Як визначити кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі:

множенням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;

діленням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;

множенням обсягу продукції на фактичні витрат матеріалу;

діленням фактичних витрат матеріалу на їх норму.

363. Який вид запасу матеріалів потрібен підприємству на випадок можливої затримки надходження їх чергової партії:

підготовчий;

страховий;

додатковий;

поточний.

364. Сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються у часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій – це:

логістичний ланцюг;

логістична система;

матеріальний потік;

системний потік.

365. Згідно з якою системою регулювання запасів вони поповнюються до рівня, не нижчого за їх мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість:

«максимум-мінімум»;

«стандартних партій»;

«канбан»;

«стандартних інтервалів».

366. Під інфраструктурою підприємства розуміють:

сукупність підрозділів, які прямо не беруть участь у створенні основної продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;

сукупність певних підрозділів підприємства, які забезпечують соціальні потреби працівників;

комплекс цехів, господарств і служб, які забезпечують нормальне функціонування основного виробництва й усіх інших сфер операційної діяльності підприємства;

усі відповіді правильні.

367. Виділяють такі типи виробництва:

одиничне й масове;

одиничне й серійне;

одиничне, масове й серійне;

одиничне, масове, серійне й дослідне.

368. Конкуренція – це:

досягнення суб’єктом господарювання бажаних параметрів свого розвитку;

об’єднання суб’єктів господарювання в цілісну систему навколо єдиної мети та завдань для зниження собівартості виробництва продукції;

задоволення певної потреби споживачів за рахунок певних властивостей продукції;

суперництво між суб’єктами господарської діяльності з приводу якнайкращої реалізації своїх економічних інтересів.

369. Конкурентоспроможність продукції за якістю – це:

концентрований прояв першості над конкурентами за рахунок реалізації суттєвих чинників ресурсної орієнтації;

сукупність економічних , технологічних і якісних параметрів продукції, які відповідають вимогам ринку;

сукупність її властивостей, що забезпечують задоволення поточних і перспективних потреб споживачів на вищому або однаковому рівнях з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятною для споживачів ціни;

усі відповіді правильні.

370. Розрізняють такі показники якості:

біологічні, економічні, естетичні;

технологічності, транспортабельності, надійності;

екологічності, безпеки й патентно-правові;

усі відповіді правильні.

371. Діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі впорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і заходів у відповідній сфері виробництва, називається:

ліцензування;

управлянням якістю;

стандартизацією;

правильної відповіді немає.

372. Найпоширенішими методами визначення якості продукції є:

органолептичний, лабораторний;

органолептичний, соціологічний та економіко-математичний;

лабораторний, економіко-статистичний та експертний;

органолептичний, лабораторний, соціологічний та економіко-статистичний.

373. Якщо виручка (дохід) від реалізації продукції дорівнює 160 тис.грн, непрямі податки 10 тис.грн, собівартість реалізованої продукції 120 тис.грн, то валовий прибуток підприємства дорівнює:

30 тис. грн;

40 тис. грн;

150 тис. грн;

10 тис. грн.

374. Розмір грошових коштів, отриманих від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності за вирахуванням податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного податку тощо) – це:

операційний дохід;

чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

валовий прибуток;

прибуток від реалізації продукції.

375. Фінансова діяльність підприємства – це:

здійснення регулярних виплат до бюджету та інших цільових фондів;

грошові відносини, пов’язані з обігом коштів підприємства;

визначення розмірів необхідних інвестицій в економіку регіону;

сукупність практичних дій суб’єктів господарювання щодо реалізації інвестицій.

376. Визначте, як зміниться рівень рентабельності виробництва продукції, якщо собівартість продукції зменшиться на 12%, а прибуток зросте на 10%:зросте в1,2 раза;

зросте в 1,25 раза;

зменшиться на 5%;

зменшиться на 25 %;

377. Визначте, як зміниться рівень рентабельності, якщо собівартість продукції зменшиться на 10%, та прибуток на 5,5%:

зросте в 1,05 рази;

зменшиться в 1,1 раза;

зросте в 1,2 раза;

зменшиться на 15%.

378. Шляхом підвищення рівня рентабельності є:

зниження собівартості продукції;

підвищення собівартості продукції;

збільшення запасів;

підвищення періоду обігу обігових коштів.

379. Шляхом збільшення прибутку підприємства є:

прискорення швидкості обігу оборотних засобів;

зростання собівартості продукції;

зростання вартості основних засобів підприємства;

збільшення періоду реалізації продукції.

380. Якщо фінансово-економічний стан підприємства є стійким, ринкові позиції стабільними, а перспективи реальними, то таке підприємство відповідає такому типу зв’язків:

«низька результативність висока прибутковість»;

«висока результативність низька прибутковість»;

«низька результативність низька прибутковість»;

«висока результативність висока прибутковість».

381. Розміщення як економічна категорія:

характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території;

відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;

характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;

відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції виробляються на тій чи іншій території.

382. Залежно від об'єкта спеціалізації в сільському господарстві розрізняють такі її форми:

галузева, внутрішньогалузева, багаторівнева, постадійна;

територіальна спеціалізація, внутрішньогосподарська спеціалізація;

територіальна, галузева, зовнішня;

зональна, мікрозональна, територіальна.

383. Під галуззю сільськогосподарського виробництва розуміють:

частину сільськогосподарського виробництва, що займається доведенням продукції від виробника до споживача;

суб’єкт господарювання, який займається виробництвом одного або кількох видів продукції чи надання окремих видів послуг;

частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними знаряддями і предметами праці, технологією виробництва, кваліфікацією працівників і кінцевою продукцією;

сукупність засобів виробництва та предметів праці, що забезпечують виробництво, заготівлю, переробку та доведення до споживача певного виду продукції.

384. Зосередження землі, засобів виробництва, робочої сили і обсягу виробництва продукції на одних і тих підприємствах, що призводить до збільшення їх розмірів – це:

концентрація;

інтенсифікація;

спеціалізація;

диверсифікація.

384. Міжгосподарська кооперація – це:

об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;

об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників;

укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

тимчасове об’єднання господарств з делегуванням певних функцій одному із членів об’єднання.

385. Характер змін, які відбуваються на підприємстві розкриває категорія:

статика;

розвиток;

процес;

механізм.

386. Залежно від якості змін розвиток підприємства поділяють на:

циклічний та спіральний;

соціальний та технологічний;

прогресивний та регресивний;

структурний та функціональний.

387. Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом:

санації або реєстрації;

ліквідації, реорганізації або банкрутства;

реорганізації або ліквідації;

санації, банкрутства, реорганізації або ліквідації.

388. Спосіб припинення діяльності за якого усі майнові права та обов'язки кожного з суб’єктів, що припиняють свою діяльність переходять до суб’єкта який створюється називається:

поділ;

приєднання;

злиття;

перетворення.

389. Спосіб припинення діяльності, за якого усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, називається:

поділ;

перетворення;

приєднання;

злиття.

390. Спосіб припинення діяльності, за якого до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання, називається:

приєднання;

поділ;

злиття;

перетворення.

391. Здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх і внутрішніх змін, а також здатність керівництва діяти поза жорсткими рамками правил і норм – це:

гнучкість;

контрольованість;

стабільність;

прогрес.

392. Ступінь регламентації діяльності підприємства її членів, а також жорсткості механізмів координації і контролю – це:

гнучкість;

контрольованість;

стабільність;

прогрес.

393. Характер змін, які відбуваються на підприємстві, розкриває категорія:

статика;

розвиток;

процес;

механізм.

394. Залежно від якості змін розвиток підприємств поділяють на:

циклічний та спіральний;

соціальний та технологічний;

прогресивний та регресивний;

структурний та функціональний.

395. Шляхом підвищення фондовіддачі є:

збільшення обсягу виробництва продукції;

зменшення ціни продукції;

збільшення валового прибутку підприємства;

збільшення чистого прибутку підприємства.

396. Шляхом зменшення матеріалоємності продукції є:

збільшення обсягів виробництва більше, ніж витрати матеріалів;

зменшення фондовіддачі;

підвищення собівартості продукції;

використання прискореної амортизації.

397. Використання такого методу амортизації, як прискореного зменшення залишкової вартості призведе до:

зростання собівартості продукції;

зменшення собівартості продукції;

зростання прибутку підприємства;

зростання фондовіддачі.

398. При прямолінійному методі нарахування амортизації річна сума амортизації визначається:

діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації;

як сума витрат на капітальний ремонт основних засобів за рік;

як добуток фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

399. Сукупність зовнішніх по відношенню до підприємства суб'єктів і сил, які безпосередньо впливають на його діяльність і які, в свою чергу, знаходяться під впливом цієї діяльності – це:

виробничі потужності підприємства;

спеціалізація підприємства;

мікросередовище функціонування підприємства;

макросередовище функціонування підприємства.